пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
15 січня 2024 року Справа № 903/1011/23
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт”, м. Київ
до відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінтул”, с. Жидичин, Луцький р-н., Волинська обл.
про стягнення 500 000 грн. 00 коп.
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінтул”, с. Жидичин, Луцький р-н., Волинська обл.
до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт”, м. Київ
про визнання укладеним договору купівлі-продажу №1 від 20.02.2023
Суддя Кравчук А.М.
встановив 25.09.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінтул” про стягнення 500 000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 27.09.2023 позовну заяву залишено без руху. Зобов'язано позивача не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду докази надіслання позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек); вказати належні юридичну адресу, ідентифікаційний код відповідача.
Позивач ухвалу суду отримав 28.09.2023, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 28.09.2023.
Строк для усунення недоліків - по 03.10.2023.
03.10.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 04.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.
20.11.2023 від ТОВ “Вінтул” на адресу суду надійшли клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги заперечує.
20.11.2023 ТОВ “Вінтул” подало через електронний суд зустрічну позовну заяву про визнання укладеним між ТОВ “Вінтул” та ТОВ “Віп Контракт” договору купівлі-продажу №1 від 20.02.2023.
21.11.2023 надійшли заперечення ТОВ “Віп Контракт” щодо прийняття зустрічної позовної заяви, оскільки до нього не долучено жодних доказів здійснення оферти чи акцепту та погодження істотних умов договору у будь який спосіб. Зазначає, що жодних перемовин чи листувань щодо будь яких правовідносин між сторонами не здійснювалося.
Ухвалою суду від 03.11.2023 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінтул” про визнання укладеним між Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінтул” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Віп Контракт” договору купівлі-продажу №1 від 20.02.2023 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.01.2024 о 12 год 00 хв. Запропоновано відповідачу за зустрічним позовом подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на зустрічний позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти зустрічного позову при їх наявності, копію відзиву надіслати позивачу за зустрічним позовом, докази чого подати суду; позивачу за зустрічним позовом - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу за зустрічним позовом; відповідачу за зустрічним позовом - заперечення на відповідь позивача за зустрічним позовом протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу за зустрічним позовом.
Ухвалою суду від 27.101.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Віп Контракт” від 26.11.2023 про забезпечення позову.
Через електронний суд 10.01.2024 на адресу суду надійшло клопотання адвоката ТОВ «Віп Контракт» про встановлення факту зловживання процесуальними правами представником ТОВ «Вінтул» та застосування наслідків у вигляді постановлення окремої ухвали.
Згідно з частиною другою статті 161 ГПК України, що закріплена у параграфі 1 "Заяви по суті справи" Глави 1 Розділу ІІІ, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Параграфом 2 "Заяви з процесуальних питань" цієї Глави та Розділу ГПК України визначено форму і зміст заяв, клопотань, заперечень, які можуть бути подані, при розгляді справи судом учасниками судового процесу. У цих заявах, клопотаннях, запереченнях учасники викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.
Частинами другою, третьою статті 169 ГПК України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Частини перша - третя статті 170 ГПК України містять загальні вимоги до заяв поданих з процесуальних питань. Так, зокрема така заява має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) (частини перша, друга).
Положення статей 169 і 170 ГПК України підлягають застосуванню у взаємозв'язку, оскільки норми статті 169 передбачають загальний перелік та порядок подачі заяв та клопотань, а норми статті 170 ГПК України - форму та їх зміст.
Верховний Суд в ухвалі від 28.11.2023 №910/1834/19 зазначив, що частина перша статті 170 ГПК України встановлює вимогу до всіх письмових заяв, клопотань та заперечень, а тому, з урахуванням комплексного застосування норм права (статей 169, 170 ГПК України) слід дійти висновку, що положення частини першої - третьої вказаної статті містять загальні вимоги щодо всіх без виключення заяв, поданих з процесуальних питань.
Крім того, з урахуванням визначеного статтею 129 Конституції України принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також передбаченого, зокрема, статтею 7 ГПК України обов'язку суду гарантувати дотримання прав всіх учасників справи подати свої міркування та заперечення щодо письмово заявлених клопотань інших учасників справи, до клопотання від 10.01.2024 мають бути подані докази його направлення іншим учасникам.
Докази надіслання клопотання ТОВ «Вінтул» відсутні.
29.06.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.
Статтею 42 ГПК України передбачені права та обов'язки учасників справи, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частинами п'ятою та шостою вищевказаної норми встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За змістом розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.
Згідно з новою редакцією частин п'ятої, восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами”, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено ГПК України.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.
За змістом пункту 1 частини першої вищевказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до частини другої вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Відповідно до частини четвертої вказаної норми суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Отже, зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи адвокатом, зокрема шляхом подання документів до суду через електронні кабінети в ЄСІТС або в паперовій формі.
Судом встановлено, що клопотання від 10.01.2024 подане через електронний суд адвокатом Дубчак Л.С., не містить відомостей про наявність або відсутність у ТОВ «Віп Контракт» електронного кабінету.
Суд звертає увагу, що п.2 ч.6 ст.6 ГПК України визначає застосування процесуальних наслідків, передбачених цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат, тобто навіть якщо представник сторони має електронний кабінет, а сторона, яку представляє представник, ні.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду № 910/2847/22 від 23.10.2023, № 922/401/23 від 31.10.2023.
Враховуючи вищевикладене, відсутність доказів направлення клопотання ТОВ «Вінтул», що порушує принцип змагальності сторін, відсутність відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у ТОВ «Віп Контракт», суд дійшов висновку про повернення клопотання без розгляду.
Керуючись ст.ст. 6, 170, 234, 235 ГПК України, господарський суд-
ухвалив:
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Контракт» від 10.01.2024 повернути без розгляду.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду підписана 15.01.2024.
Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя А. М. Кравчук