10.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3847/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідача),
суддів: Дарміна М.О., Кощеєва І.М.
при секретарі судового засідання Солодова І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Сідельківська Г.М. - адвокат (в залі суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 (повний текст ухвали складено 23.10.2023, суддя Бєлік В.Г.) у справі № 904/3847/23
за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Шані Олександра Сергійовича, м. Дніпро
про стягнення заборгованості за кредитним договором №20.07.0000000276 від 13.05.2021 у загальному розмірі 138 086,64 грн,
Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Шані Олександра Сергійовича заборгованість за кредитним договором №20.07.0000000276 від 13.05.2021 у загальному розмірі 138 086,64 грн., з яких: заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 104 874,66 грн., заборгованість за процентами у розмірі 19 578,75 грн., заборгованість за винагородою у розмірі 6 133,23 грн., пеня у розмірі 0,00 грн., штраф (фіксована складова) у розмірі 1 000,00 грн., штраф (змінна складова) у розмірі 6 500,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2023 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/3847/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.10.2023 о 10:40; сторонам запропоновано надати документи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до Фізичної особи-підприємця Шані Олександра Сергійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором №20.07.0000000276 від 13.05.2021 у загальному розмірі 138 086,64 грн. залишено без розгляду.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована наявністю правових підстав для залишення позову без розгляду відповідно до п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що позивач не забезпечив явку представника в судове засідання, призначене на 17.10.2023, причини неявки суду не повідомив, документи, перелічені в ухвалі суду від 22.09.2023, не надав.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023; направити справу № 904/3847/23 для подальшого розгляду. Скаргу розглядати за відсутності представника апелянта/позивача.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- скаржник вважає оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням процесуальних норм та підлягає скасуванню;
- ухвалою від 22.09.2023 суд першої інстанції не витребовував жодних доказів, а лише запропонував позивачу їх надати;
- залишити позовну заяву без розгляду суд першої інстанції не міг, оскільки позивач додав до позову заяву про розгляд справи за відсутності представника та зазначив про це у п.3 прохальної частини позовної заяви;
- за наявності такої заяви суд міг залишити позовну заяву без розгляду лише у випадку, коли неявка представника позивача перешкоджала вирішенню спору, однак судом явка позивача обов'язковою не визнавалась;
- апелянт посилається на практику ЄСПЛ по застосуванню ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду.
Відповідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 08.11.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий (доповідач) суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2023 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/3847/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/3847/23.
17.11.2023 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 у справі № 904/3847/23 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази надсилання копій апеляційної скарги відповідачу.
27.11.2023 від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги докази відправки апеляційної скарги відповідачу.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 у справі № 904/3847/23; розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 10.01.2024 о 12:00.
29.12.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким представник відповідача вважає оскаржувану ухвалу такою, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права, просить суд залишити апеляційну скаргу Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 у справі № 904/3847/23 без змін.
Відзив обґрунтований наступним:
- скаржник вказує в апеляційній скарзі, що залишити без розгляду справу у зв'язку з неявкою позивача суд не міг, оскільки позивачем додано до позову заяву про розгляд за відсутності його представника, про що також зазначено у п.3 прохальної частини, проте відповідач підкреслює, що така заява позивача була зроблена щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, у той час, як ухвалою суду від 22.09.2023 було здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження;
- позивачу було відомо, що даний спір не носить формальний характер, а тому витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, за їх відсутності суд був позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- вимога позивача, викладена в апеляційній скарзі щодо направлення справи №904/3847/23 до Господарського суду Одеської області, не зрозуміла та не обґрунтована.
У судовому засіданні 10.01.2024 брав участь представник відповідача. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином; у прохальній частині апеляційної скарги наявне клопотання позивача про розгляд скарги та справи за відсутності представника банку.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням того, що явка сторін обов'язковою не визнавалася, колегія суддів, порадившись на місці, вирішила розпочати слухання справи за відсутності представника позивача, що був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 10.01.2024 представник відповідача - адвокат Сідельківська Г.М. заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 у даній справі - без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Положеннями статті 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Пунктом 2 частини першої статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
08.08.2023 від позивача до суду першої інстанції надійшла заява, в які надає читабельний розрахунок заборгованості та докази направлення даної заяви боржнику.
15.08.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому просить витребувати у Акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК”:
1) розгорнутий розрахунок заборгованості за кредитним договором №20.07.0000000276 від 13.05.2021 р., із зазначенням початкової та кінцевої дати нарахування заборгованості; бази нарахування; суми заборгованості та відсоткової ставки, що підлягає сплаті у конкретній період, та залишилась не сплаченою, або сплачена - із зазначенням суми і дати платежу, а також на рахунок якої саме заборгованості була спрямована сплачена сума;
2) документи первинного бухгалтерського обліку (виписка з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які підтверджують заявлену до стягнення суму заборгованості за кредитом та відсотками;
3) відкласти розгляд справи до отримання вищевказаних документів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2023 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/3847/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.10.2023 о 10:40 год., та запропоновано позивачу надати:
- розгорнутий розрахунок заборгованості за кредитним договором №20.07.0000000276 від 13.05.2021 р., із зазначенням початкової та кінцевої дати нарахування заборгованості; бази нарахування; суми заборгованості та відсоткової ставки, що підлягає сплаті у конкретній період, та залишилась не сплаченою, або сплачена - із зазначенням суми і дати платежу, а також на рахунок якої саме заборгованості була спрямована сплачена сума;
- документи первинного бухгалтерського обліку (виписка з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які підтверджують заявлену до стягнення суму заборгованості за кредитом та відсотками.
У судове засідання 17.10.2023 представник позивача не з'явився, зазначені в ухвалі суду від 22.09.2023 документи не надав. Повідомлений про час та місце проведення судового засідання належним чином. Ухвала суду отримана позивачем 28.09.2023, що підтверджено наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення.
З підстав неявки представника позивача у судове засідання, неповідомлення про причини неявки, ненадання документів перелічених в ухвалі суду від 22.09.2023 - ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до Фізичної особи-підприємця Шані Олександра Сергійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором №20.07.0000000276 від 13.05.2021 у загальному розмірі 138 086,64 грн. залишено без розгляду відповідно до п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційний господарський суд не погоджується з позицією місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
У частині 4 статті 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 виклала правову позицію: "Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності."
Однак, матеріалами справи підтверджується наявність клопотання №б/н від 27.05.2023 про розгляд справи за відсутності позивача, яке було подано разом із позовною заявою (додаток №13) до суду першої інстанції. За його змістом, представник позивача на підставі ч.3 ст.169 ГПК України просить розглянути справу без участі представника позивача.
Враховуючи наявність вищевказаного клопотання позивача, а також той факт, що явка представника позивача обов'язковою судом не визнавалася, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав, передбачених п.4 ч.1. ст.226 ГПК України для залишення позовної заяви без розгляду.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу щодо того, що заява позивача зроблена по розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, у той час як неявка відбулася у підготовче судове засідання 17.10.2023 в рамках загального позовного провадження, судом не береться до уваги з огляду на те, що позивачем було виражено волевиявлення щодо розгляду справи за відсутності його представника від початку при зверненні з позовною заявою та до здійснення переходу від спрощеного до загального позовного провадження, а ГПК України не містить вимог до сторін щодо дублювання процесуальних документів в залежності від типу провадження, в якому вони подаються.
Вимога позивача щодо направлення справи до Господарського суду Одеської області, вочевидь, є опискою апелянта, адже предмет спору та місцезнаходження відповідача по справі №904/3847/23 у м. Дніпро вказують на правильно визначену підсудність відповідно до ст. 27 ГПК України.
Апеляційний господарський суд відхиляє наявність такої підстави для залишення позовної заяви без розгляду як неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, з огляду на наступне.
Надаючи висновок щодо правильного застосування пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, Верховний Суд (постанови від 18.03.2021 у справі №911/802/20, від 12.09.2019 у справі №910/498/18, від 23.06.2021 у справі №917/531/19) зазначав, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Верховний Суд звертає увагу на те, що у зазначеному випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Таким чином, суд має з'ясувати, яким чином не подання позивачем витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності витребуваних документів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 по справі №910/23821/15.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2023 позивачу було запропоновано надати певний перелік документів, з чого слідує відсутність підстав вважати, що місцевий господарський суд саме витребовував у позивача докази, які він вважав необхідними для вирішення спору по суті. Окрім цього, зі змісту ухвали не вбачається того, що суд першої інстанції обґрунтував необхідність надання позивачем зазначених доказів з підстав неможливості розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Відповідно оскаржувана ухвала від 17.10.2023 також не містить аргументацію того, яким чином не подання позивачем зазначених документів перешкоджає продовженню розгляду справи.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Верховний Суд зазначає, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення, і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи за недостатністю доказів, які були витребувані та є необхідними, суд може залишити позов без розгляду.
Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
За обставинами цієї справи суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, фактично ухилився від розгляду позову по суті, внаслідок чого позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
З огляду на те, що позивачем разом із матеріалами позовної заяви до суду першої інстанції було надане клопотання №б/н від 27.05.2023 про розгляд справи за відсутності позивача, що унеможливлює залишення позову без розгляду з мотивів неявки позивача у судове засідання 17.10.2023, неповідомлення ним про причини такої неявки, а оскаржувана ухвала не містить обґрунтування неможливості розгляду справи за наявними в ній доказами, колегія суддів вважає, що застосування судом першої інстанції положень ч.4 ст. 202 та п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України та залишення позову без розгляду є передчасним.
З урахуванням викладеного, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 у справі №904/3847/23 як така, що прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи, внаслідок чого судом були порушені норми процесуального права, підлягає скасуванню відповідно до п. п. 3, 4 ч.1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, а справа №904/3847/23 - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 269, 271, 275, 280, 281-284, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 у справі №904/3847/23 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 у справі №904/3847/23 скасувати.
Справу №904/3847/23 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду позовної заяви Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до Фізичної особи-підприємця Шані Олександра Сергійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором №20.07.0000000276 від 13.05.2021 у загальному розмірі 138 086,64 грн.
Суду першої інстанції здійснити розподіл витрат по сплаті судового збору за розгляд цієї апеляційної скарги за наслідками розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 15.01.2024.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв