ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"15" січня 2024 р. Справа № 924/1080/21
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Василишин А.Р., перевіривши матеріали апеляційної скарги
перевіривши матеріали апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2023, повний текст судового рішення складено 15 вересня 2023 року по справі №924/1080/21 (суддя Субботіна Л.О.)
за позовом ОСОБА_2
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору ОСОБА_3
до
Відповідача 1: Приватного акціонерного товариства "Холод"
Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля"
про визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 29 січня 2021 року, 20 травня 2021 року;
застосування наслідків недійсності правочинів
До Господарського суду Хмельницької області 28 жовтня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_2 (надалі - Позивач) до Приватного акціонерного товариства "Холод" (надалі - Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" (надалі - Відповідач 2) про визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 29 січня 2021 року та від 20 травня 2021 року та застосування наслідків недійсності правочинів.
На адресу суду 23 листопада 2021 року надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 (надалі - Третя особа), який просив визнати недійсними оспорювані договори, застосувавши наслідки недійсності правочинів.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2023 року по справі №924/1080/21 позови Позивача та Третьої особи про визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 29 січня 2021 року та 20 травня 2021 року та застосування наслідків недійсності правочинів - задоволено.
Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права та інтереси звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з підстав висвітлених в ній просила: поновити пропущений процесуальний строк; прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження по справі №910/1080/21; скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2023 року по справі №924/1080/21 та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Третьої особи повернути заявнику; в задоволенні позову Позивача відмовити в повному обсязі; у випадку, якщо суд апеляційної інстанції не встановить підстав для повернення позовної заяви Третій особі, скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 5 вересня 2023 року по справі №924/1080/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Третій особі в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Особою, яка не брала участі по справі, але вважає, що судом вирішено питання про її права та інтереси до апеляційної скарги додано копію довідки серії 12 ААГ №042621 від 21 червня 2022 року, яка свідчить, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, що дає підстави для звільненя його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
За змістом частин 1, 3 статті 41 Господасрького процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони (позивач і відповідач) та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (органи державної влади, органи місцевого самоврядування та прокурор - стаття 53 цього Кодексу).
Згідно з частинами 1, 3 статті 254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Виходячи з системного аналізу змісту положень статей 41, 254 Господарського процесуального кодексу України до відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа, на відміну від позивача, відповідача, третьої особи чи прокурора, взагалі не має процесуального статусу учасника справи.
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського у складі Верховного Суду від 14 серпня 2019 року в справі №62/112 та від 16 січня 2020 року в справі №925/1600/16 зазначено, що за результатами аналізу норм права сформульовано правовий висновок про те, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності стаття 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
Відтак, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності стаття 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд звертає увагу, що скаржником окрім як зазнаення про те, що він є акціонером Відповідача 1 (із часткою 15,3885 % акцій), не зазначено будь-яких доводів та правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням, а саме яким чином оскаржуваним рішенням вирішено питання про права та обов'язки скаржника.
В той же час, скаржник просить суд поновити пропущенний процесуальний строк на апеляційне оскарження, при цьому, зазначаючи лише про те, що ОСОБА_1 ознайомився із вказаним рішенням лише 1 січня 2024 року.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною 2 статтею 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Однак, з приписів вищенаведеної процесуальної норми не вбачається безумовного обов'язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки. Натомість, як вбачається з системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.
Наведена норма не встановлює безумовного обов'язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.
Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, звільняє її від безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченої частиною 2 статтею 261 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Проте в такому випадку особа не звільняється від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами ГПК України.
Отже, норми Господарського процесуального кодексу України підлягають застосуванню до всіх без виключення учасників судового процесу, а окремі норми визначають початок перебігу процесуального строку на оскарження судових рішень саме для осіб які не брали участі у розгляді справи, а суд вирішив питання про їх права та інтереси, та передбачають можливість поновлення процесуального строку на оскарження судових рішень. Суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.
Схожі за змістом правові висновки викладено і у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 квітня 2019 року в справі №922/765/15 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 липня 2019 року в справі №5011-46/18261-2012, від 3 жовтня 2019 року в справі №909/117/17, від 8 жовтня 2019 року в справі №5011-46/18261-2012.
Отже, перед прийняттям рішення про відкриття провадження у справі, суд має вирішити питання щодо наявності або відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за апеляційною скаргою особи, яка подає апеляційну скаргу.
Відтак, строк на апеляційне оскарження, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, розповсюджується на осіб, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, оскільки звернення з апеляційною скаргою таких осіб регулюється статтею 272 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Аналогічна правова позиція наведена і Верховним Судом у постанові №752/6166/17 від 7 вересня 2023 року.
Мотивуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає, що про вказане судове рішення стало відомо 1 січня 2024 року. Повідомляє, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 5 вересня 2023 року в справі №924/1080/21 порушені корпоративні права скаржника. скаржник вказує, що враховуючи те, що скаржника не було залучено до участі в справі №924/1080/21 як повноправного учасника справи, скаржник ніби-то з поважних причин пропустив строк на оскарження судового рішення, відтак такий строк підлягає поновленню судом апеляційної інстанції.
Однак, дослідивши матеріали справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником (кінцевим бенефеціарний власник та засновник) Відповідача 2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "нерухомість Поділля"). При цьому, позовні вимоги щодо повернення, отриманого по спірним договорам купівлі-продажу майна, заявлені саме до Відповідача 2. Відтак, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є власником та одноосібним акціонером Відповідача 2 (100 % акцій належить ОСОБА_1 ), по суті він не міг бути не обізнаний із судовою справою № 924/1080/21, оскільки зважаючи на резолютивну частину оскаржуввного рішення, скаржник як засносвник та власник Відповідача 2 має похідний інтерес щодо виконання/невиконнаня судового рішення в даній справі.
Як зазначалося вище, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує, виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відтак в даному випадку (з огляду на вищевстановлене) не є доведеним належними та обгрунтованими доказами питання того, що даній особі (як власнику Відповідача 2) не було відомо про дану справу та прийняте рішення (як і не обгрунтовано яким шляхом виконання такого рішення вплине саме на корпоративні права цієї особи).
Крім того, клопотання скаржник обґрунтовує незалученням судом до участі в справі №924/1080/21 як учасника справи, що, на думку скаржника, є поважною причиною на оскарження судового рішення, а тому строк на його переконання підлягає поновленню судом апеляційної інстанції.
Водночас, як зазначалося вище, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.
Скаржником не доведено та не обґрунтовано обставин, що зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження, не надано жодних доказів на підтвердження існування таких обставин, не доведено непереборність відповідних обставин.
За таких обставин, причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суд Хмельницької області від 5 вересня 2023 року в справі №924/1080/21, які зазначені скаржником в апеляційній скарзі, слід визнати необґрунтованими, і як наслідок - неповажними.
Згідно частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами статті 258 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В силу дії частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, на підставі статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання стороні можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений процесуальним Законом, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначивши обґрунтовані підстави для поновлення строку.
Водночас, суд зауважує заявникові на тому, що відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) на рішення Господарського суд Хмельницької області від 5 вересня 2023 року в справі №924/1080/21 залишити без руху.
2. Зобов'язати апелянта усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху: зазначити доводи та правовий зв'язок безпосередньо із судовим рішенням, яким чином оскаржуваним рішенням вирішено питання про права та обов'язки скаржника; звернутися до Північно-західного апеляційного господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги із обґрунтуванням підстав для його поновлення.
3. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя Василишин А.Р.