Справа №: 953/9330/23 Головуючий 1 інстанції: Єфіменко Н.В.
Провадження №: 33/818/199/24 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
10 січня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Маленку В.В., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , з участю її захисника - Ашурової А.Р., з участю прокурора Кубах М.А., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника правопорушника ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 27 11 2023 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Харків, громадянку України, РНОКПП НОМЕР_1 , працює: Комунальний заклад «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради, заступника директора з навчально-методичної роботи, зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-7 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 (одна тисяча сімсот) гривень та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн. (три тисячі чотириста) гривень.
Відповідно до ст. 36 КУпАП визначено остаточний розмір стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 3 400 грн. 00 коп. (три тисячі чотириста гривень).
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно протоколу №814 від 28.09.2023, ОСОБА_1 , будучи директором з навчально-методичної роботи Комунального закладу «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради (далі: Коледж) та головою профспілкового комітету Коледжу, являючись згідно з п. п. а п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 (далі: ЗУ № 1700-VII) суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч представницьким повноваженням, маючи приватний інтерес, перед розглядом 03.12.2021 на засіданні профспілкового комітету Коледжу питання щодо її преміювання, не повідомила публічно, у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку, вказаний колегіальний орган про наявність в неї реального конфлікту інтересів.
Також, як вбачається з протоколу № 815 від 28.09.2023, ОСОБА_1 , будучи директором з навчально-методичної роботи Коледжу та головою профспілкового комітету Коледжу, являючись згідно з п.п.а п.2 ч.1 ст.3 ЗУ № 1700-VII суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, 03.12.2021в умовах реального конфлікту інтересів, взяла участь у засіданні профспілкового комітету Коледжу під час розгляду питання про її преміювання і прийняття відповідного рішення, визначила собі розмір премії, який погодила його шляхом голосування "за" та підписала протокол №22 від 03.12.2021.
Крім того, згідно протоколу №816 від 28.09.2023, ОСОБА_1 , будучи директором з навчально-методичної роботи Коледжу та головою профспілкового комітету Коледжу , являючись згідно з п.п.а п.2 ч.1 ст.3 ЗУ № 1700-VII суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч представницьким повноваженням, маючи приватний інтерес, перед розглядом 01.09.2022 на засіданні профспілкового комітету Коледжу питання щодо її преміювання, не повідомила публічно, у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку, вказаний колегіальний орган про наявність в неї реального конфлікту інтересів.
Також, як вбачається з протоколу № 817 від 28.09.2023, ОСОБА_1 , будучи директором з навчально-методичної роботи Коледжу та головою профспілкового комітету Коледжу, являючись згідно з п.п.а п.2 ч.1 ст.3 ЗУ № 1700-VII суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, 01.09.2022 в умовах реального конфлікту інтересів, взяла участь у засіданні профспілкового комітету Коледжу під час розгляду питання про її преміювання і прийняття відповідного рішення, визначила собі розмір премії і погодила його шляхом голосування "за" та підписала протокол №15 від 01.09.2022.
Крім того, згідно протоколу №818 від 28.09.2023, ОСОБА_1 , будучи директором з навчально-методичної роботи Коледжу та головою профспілкового комітету Коледжу , являючись згідно з п.п.а п.2 ч.1 ст.3 ЗУ № 1700-VII суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч представницьким повноваженням, маючи приватний інтерес, перед розглядом 01.11.2022 на засіданні профспілкового комітету Коледжу питання щодо її преміювання, не повідомила публічно, у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку, вказаний колегіальний орган про наявність в неї реального конфлікту інтересів.
Також, як вбачається з протоколу № 819 від 28.09.2023, ОСОБА_1 , будучи директором з навчально-методичної роботи Коледжу та головою профспілкового комітету Коледжу, являючись згідно з п.п.а п.2 ч.1 ст.3 ЗУ № 1700-VII суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, 01.11.2022 в умовах реального конфлікту інтересів, взяла участь у засіданні профспілкового комітету Коледжу під час розгляду питання про її преміювання і прийняття відповідного рішення, визначила собі розмір премії і погодила його шляхом голосування "за" та підписала протокол №19 від 01.11.2022.
Крім того, згідно протоколу №820 від 28.09.2023, ОСОБА_1 , будучи директором з навчально-методичної роботи Коледжу та головою профспілкового комітету Коледжу , являючись згідно з п.п.а п.2 ч.1 ст.3 ЗУ № 1700-VII суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч представницьким повноваженням, маючи приватний інтерес, перед розглядом 25.01.2023 на засіданні профспілкового комітету Коледжу питання щодо її преміювання, не повідомила публічно, у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку, вказаний колегіальний орган про наявність в неї реального конфлікту інтересів.
Також, як вбачається з протоколу № 821 від 28.09.2023, ОСОБА_1 , будучи директором з навчально-методичної роботи Коледжу та головою профспілкового комітету Коледжу, являючись згідно з п.п.а п.2 ч.1 ст.3 ЗУ № 1700-VII суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, 25.01.2023 в умовах реального конфлікту інтересів, взяла участь у засіданні профспілкового комітету Коледжу під час розгляду питання про її преміювання і прийняття відповідного рішення, визначила собі розмір премії і погодила його шляхом голосування "за" та підписала протокол №3 від 25.01.2023.
Крім того, згідно протоколу №822 від 28.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи директором з навчально-методичної роботи Коледжу та головою профспілкового комітету Коледжу , являючись згідно з п.п.а п.2 ч.1 ст.3 ЗУ № 1700-VII суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч представницьким повноваженням, маючи приватний інтерес, перед розглядом 13.02.2023 на засіданні профспілкового комітету Коледжу питання щодо її преміювання, не повідомила публічно, у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку, вказаний колегіальний орган про наявність в неї реального конфлікту інтересів.
Також, як вбачається з протоколу № 823 від 28.09.2023, ОСОБА_1 , будучи директором з навчально-методичної роботи Коледжу та головою профспілкового комітету Коледжу, являючись згідно з п.п.а п.2 ч.1 ст.3 ЗУ № 1700-VII суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, 13.02.2023 в умовах реального конфлікту інтересів, взяла участь у засіданні профспілкового комітету Коледжу під час розгляду питання про її преміювання і прийняття відповідного рішення, визначила собі розмір премії і погодила його шляхом голосування "за" та підписала протокол №4 від 13.02.2023.
Крім того, згідно протоколу №824 від 28.09.2023, ОСОБА_1 , будучи директором з навчально-методичної роботи Коледжу та головою профспілкового комітету Коледжу , являючись згідно з п.п.а п.2 ч.1 ст.3 ЗУ № 1700-VII суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч представницьким повноваженням, маючи приватний інтерес, перед розглядом 21.08.2023 на засіданні профспілкового комітету Коледжу питання щодо її преміювання, не повідомила публічно, у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку, вказаний колегіальний орган про наявність в неї реального конфлікту інтересів.
Також, як вбачається з протоколу № 825 від 28.09.2023, ОСОБА_1 , будучи директором з навчально-методичної роботи Коледжу та головою профспілкового комітету Коледжу, являючись згідно з п.п.а п.2 ч.1 ст.3 ЗУ № 1700-VII суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, 21.08.2023 в умовах реального конфлікту інтересів, взяла участь у засіданні профспілкового комітету Коледжу під час розгляду питання про її преміювання і прийняття відповідного рішення, визначила собі розмір премії і погодила його шляхом голосування "за" та підписала протокол від 21.08.2023р. №13.
02.10.2023р. постановою судді на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, вказані матеріали об'єднані.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
На вказану постанову захисник правопорушника ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить повністю скасувати постанову районного суду та ухвалити нову, якою закрити адміністративне провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Апелянт зазначає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були відсутні матеріали, які б підтверджували вину ОСОБА_1 , відповідний перелік був долучений вже при передачі матеріалів справи до суду.
Вказує на те, що судом першої інстанції не доведено ні факту суперечності інтересу публічного і інтересу приватного, ні факту впливу приватного інтересу на остаточне рішення. Наголошує на тому, що ОСОБА_1 голосувала не за себе, а за весь список членів трудового колективу, який підлягав би преміюванню.
Крім того, зазначає те, що навіть при відсутності ОСОБА_2 рішення було б прийняте, оскільки приймається колегіально, що підтверджує відсутність реального конфлікту інтересів.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та її захисник Ашурова А.Р. просили про задоволення апеляційної скарги та про скасування постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 27 11 2023 року у справі про адміністративне правопорушення №953/9330/23 та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях правопорушника складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Прокурор Кубах М.А. просив про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи захисника правопорушника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вимоги закону при розгляді справи в районному суді були виконані, взято до уваги судом усі обставини, які мали суттєве значення для правильного вирішення даної справи та прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд підтверджує, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, при викладених в протоколі обставинах, є доведеним.
За змістом зазначеної статті суб'єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага.
Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.
При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
За змістом ст.172-7 КУпАП, особистий інтерес це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП у сукупності з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», суд приходить до переконання, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно з приміткою до ст. 172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у п. 1, п. 2 ч.1ст. 3 ЗУ № 1700-VII.
Відповідно до п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 1700-VII посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, віднесені до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка не зазначена у п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 1700-VII, є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
Захисник в апеляційній скарзі, посилаючись на п.п. 14-15 Роз'яснення НАЗК «Щодо суб'єктів декларування» зазначає, що визначальним для з'ясування, чи є певна особа посадовою, є обсяг повноважень відповідного працівника.
Наголошує на тому, що ОСОБА_1 не виконувала організаційно-розпорядчих функцій, тобто обов'язків щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях.
Зазначене спростовується «Посадовою інструкцією заступника директора з навчально-методичної роботи» (а.с. 35-37), яка підписана ОСОБА_1 .
Згідно з п. 2.13, п. 2.20, п.2.21 розд. II, п. 3.9 розд. III Посадової інструкції заступника директора з навчально-методичної роботи, заступник директора з навчально-методичної роботи бере участь у підборі та розстановці педагогічних кадрів, організовує підвищення їх кваліфікації та рівня професійної майстерності, керує роботою циклових комісій, підвищує свою кваліфікацію; керує роботою з вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду; керує роботою завідувачів навчальних кабінетів. Має право віддавати розпорядження з питань освітньої діяльності в межах своєї компетенції.
Крім того, в судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наголосив на тому, що судом першої інстанції було неправильно визначено посаду ОСОБА_1 , яку та займає у Комунальному закладі «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради. Суд апеляційної інстанції, бере до уваги те, що в тексті постанови Київського районного суду від 27.11.2023 року допущена помилка і вказана посада «директора з навчально-методичної роботи», замість посади «заступника директора з навчально методичної-роботи», яка відповідає дійсності, матеріалам справи та вступній частині зазначеної постанови.
Наведений в апеляційній скарзі аргумент щодо прийняття колегіального рішення щодо погодження виплати грошової премії працівникам жодним чином не спростовує того, що ОСОБА_1 , будучи головою профспілкового комітету, в період з грудня 2021 по серпень 2023, а саме: 03.12.2021, 01.09.2022, 01.11.2022, 25.01.2023, 13.02.2023, 21.08.2023, перед розглядами на засіданнях профспілкового комітету Коледжу питань щодо свого преміювання, не повідомила публічно, у встановленому Законом порядку, вказаний колегіальний орган про наявність в неї реального конфлікту інтересів, взяла участь у засіданнях профспілкового комітету Коледжу під час розгляду питань про її преміювання і прийняття відповідних рішень, визначила собі розмір премій і погодила його шляхом голосування "за" та підписання протоколів №22, №15, №19, №3, №3, №13.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП в діях ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21 01 1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
З вище зазначеного випливає, що інші доводи та пояснення захисника правопорушника в апеляційній скарзі є безпідставними та не обґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 і ч.2 ст.172-7 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2023 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника правопорушника, - залишити без задоволення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст.294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського апеляційного суду О.М. Курило