Справа №629/3206/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/242/24 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.4 ст.186 КК України
11 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
-обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
-законного представника
обвинуваченого ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 серпня 2023 року, -
Цим вироком
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова Харківської області, громадянина України, не одруженого, військовозобов'язаного, з незакінченою середньою спеціальною освітою, студента 3 курсу Лозівського центру професійної освіти Харківської області, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засуджено за ч.4 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і покладенням на нього ряду обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Цим же вироком засуджено неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.4 ст.186 КК України, щодо якого апеляційних скарг не подано.
Кримінальне провадженні розглянуто в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Як установив суд, 12.01.2023, близько 22:00, більш точний час не встановлено, ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з неповнолітнім ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, знаходилися в квартирі останнього, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , де також знаходилися і неповнолітні ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . В цей час у ОСОБА_9 раптово виник умисел відкрито заволодіти мобільним телефоном марки «Хіаоmі» моделі «Redmi 9А», який належить неповнолітньому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_9 запропонував неповнолітньому ОСОБА_10 разом з ним здійснити відкрите заволодіння мобільним телефоном у неповнолітнього ОСОБА_14 на що неповнолітній ОСОБА_10 надав на це свою згоду та вони між собою узгодили і розподілили свої дії, спрямовані на здійснення заволодіння чужим майном шляхом грабежу.
Після цього, з метою здійснення кримінального правопорушення, ОСОБА_9 та неповнолітній ОСОБА_10 попросили неповнолітнього ОСОБА_12 запросити неповнолітнього ОСОБА_14 підійти до будинку АДРЕСА_3 , на що неповнолітній ОСОБА_12 погодився та зателефонував неповнолітньому ОСОБА_14 і попросив останнього прийти до вказаного будинку. Після цього ОСОБА_9 та неповнолітній ОСОБА_10 разом з неповнолітніми ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вийшли з квартири та почали чекати біля будинку неповнолітнього ОСОБА_14 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом грабежу, ОСОБА_9 та неповнолітній ОСОБА_10 діючи за попередньою змовою між собою, з корисливого мотиву, та з метою наживи, достовірно знаючи про те, що на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, яке полягає у заволодінні шляхом грабежу чужим майном, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_9 та неповнолітній ОСОБА_10 побачили неповнолітнього ОСОБА_14 , який підійшов до них, та діючи по узгодженому між собою плану, неповнолітній ОСОБА_10 , діючи відкрито, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, один раз вдарив рукою по обличчю неповнолітнього ОСОБА_14 , завдавши йому фізичного болю, після чого відкрито забрав з руки неповнолітнього ОСОБА_14 його мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Redmi 9А», який був у використанні, вартістю 3784 гривні, разом з чохлом-бампером марки «tag1Way Хіаоті Redmi 9 A Smart Matte», який був у використанні, вартістю 260 гривень, які відразу передав ОСОБА_9 .
Після вчинення вказаного злочину ОСОБА_9 та неповнолітній ОСОБА_10 з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на свій розсуд, чим завдали потерпілому неповнолітньому ОСОБА_14 майнову шкоду в розмірі 4044 гривень.
Вимоги та узагальнені доводи апеляційної скарги особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ставить питання про скасування вироку в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме необґрунтованим застосуванням ст.ст.69, 75 КК України, що потягло безпідставне та неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості. Указав, що ОСОБА_9 з місця скоєння злочину зник, на протязі декількох тижнів після скоєння злочину переховувався від працівників поліції ( у зв'язку з чим під час досудового розслідування ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою) та лише коли його злочинні дії були викриті погодився на проведення слідчого експерименту. З урахуванням зазначеного вважає, що ОСОБА_9 не вчинив жодних активних дій спрямованих на розкриття скоєного ним злочину. Зауважив, що ОСОБА_9 разом з неповнолітнім ОСОБА_10 після скоєння злочину пішли до матері потерпілого не для того, щоб повернути мобільний телефон, а для того щоб забрати за нього гроші, але у зв'язку з тим, що мати потерпілого вимагала повернути телефон бо вона викличне поліцію, обвинувачений ОСОБА_9 вирішив повернути вказаний телефон. Наголосив, що вказані дії ОСОБА_9 ніяк не свідчать про те, що вони були направлені на відшкодування заподіяної шкоди. Також указав, що ОСОБА_9 не одружений, не працює, скоїв умисний корисливий тяжкий злочин у групі з неповнолітнім ОСОБА_10 в умовах воєнного стану за обтяжуючої покарання обставини - в стані алкогольного сп'яніння. Разом з цим, судом не встановлені дані, які позитивно характеризують особу винного і тим самим виключають можливість припустити, що призначення більш м'якого покарання здатне забезпечити виправлення обвинуваченого. Просить виключити з мотивувальної частини вироку обставину, що пом'якшує покарання ОСОБА_9 - активне сприяння розкриттю злочину, ухвалити вирок апеляційним судом, яким призначити ОСОБА_9 покарання за ч.4 ст.186 КК України - 7 років позбавлення волі.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_7 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити вирок суду без змін.
Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити вирок суду без змін.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи прокурора, думку обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисникаОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_8 , перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини кримінального правопорушення і кваліфікація дій ОСОБА_9 за ч.4 ст.186 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється, тому згідно положень ч.1 ст.404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо цих обставин в апеляційному порядку не перевірялися.
Що стосується доводів прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і м'якість призначеного ОСОБА_9 покарання у зв'язку із застосуванням положень ст.69 КК України та безпідставним звільненням останнього на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, то вони є необґрунтованими.
Як слідує із матеріалів провадження суд, приймаючи рішення про призначення обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, прийняв до уваги тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його молодий вік, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, визнавши останні дві обставини пом'якшуючими покарання та наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Суд також взяв до уваги поведінку ОСОБА_9 після вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що телефон, яким він заволодів разом із неповнолітнім обвинуваченим, в той же день був ними особисто, добровільно повернутий матері потерпілого ОСОБА_14 та думку потерпілого і його законного представника, які просили не позбавляти ОСОБА_9 волі.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_9 під час досудового розслідування визнав свою вину та своїми зізнавальними показаннями, сприяв органам досудового слідства у з'ясуванні обставин вчинення злочину, у тому числі під час проведення слідчого експерименту за його добровільної участі, колегія суддів вважає обґрунтованим визнання судом першої інстанції наявності такої пом'якшуючої покарання обставини, як активне сприяння розкриттю злочину.
Тому доводи апеляційної скарги прокурора про відсутність з боку ОСОБА_9 такої пом'якшуючої покарання обставини, як «активне сприяння розкриттю злочину», є безпідставними.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку за можливе призначити ОСОБА_9 покарання нижче від найнижчої межи, встановленої в санкції ч.4 ст.186 КК України та звільнення останнього від відбування покарання, у виді позбавлення волі, з випробуванням на підставі ст.75 КК України, але в умовах здійснення відповідного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 серпня 2023 року щодо ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: