ЄУН: 336/10446/23
Провадження №: 2/336/525/2024
10.01.24
10 січня 2023 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Звєздової Н.С., за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Представник позивача - Косяк А.Ю., яка діє на підставі Довіреності №52/1 від 25.07.2023 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість по оплаті за централізоване водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2009 по 30.11.2017 та з 01.12.2022 по 31.08.2023 у сумі 55 634,65 гривні.
В обґрунтування позову зазначила, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 та користуються послугами, які за вказаною адресою надає КП «Водоканал», у зв'язку з чим на ім'я ОСОБА_4 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідачі вчасно оплату за надані послуги не вносили, у зв'язку з чим за період з 01.06.2009 по 30.11.2017 та з 01.12.2022 по 31.08.2023 утворилась вищевказана заборгованість, яку представник позивача просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів, а також судовий збір у сумі 2 684,00 гривні.
Ухвалою суду від 05.10.2023 відкрите провадження по справі, розгляд якої призначений у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачі відзив на позов не подали.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідачі, відповідно до вимог п. 3 ч.8 ст.128 ЦПК України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили. Заяву про розгляд справи без їх участі не надали.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі або відкладення розгляду справи не надав.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи те, що відповідачі були належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подали, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки всі учасники справи не з'явились у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя від 04.10.2023, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки КП «Водоканал» по особовому рахунку № НОМЕР_1 , його відкрито на ім'я ОСОБА_1 , як на квартиронаймача та особу, яка є споживачем послуг які надає підприємство за вищевказаною адресою.
Відповідно до витягу з особового рахунку № НОМЕР_1 та розрахунку суми нарахувань, оплат та заборгованості за вказаним рахунком, позивач за період з 01.06.2009 по 30.11.2017 та з 01.12.2022 по 31.08.2023 надав відповідачам послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на суму 57 836,69 гривень.
Відповідачами за вказаний період послуги сплачувались не у повному розмірі, а тому станом на 01.09.2023 заборгованість за спожиті послуги склала 55 634,65 гривні.
Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875-IV), який діяв до 30.04.2019, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до статті 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII), який діє з 01.05.2019, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
У статті 1 Закону № 1875-IV зазначено, що для цілей цього закону власником є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку, а споживачем - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Аналогічні норми містить стаття 1 Закону № 2189-VIII.
Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII) споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно зі статтями 13 Закону № 1875-IV, 5 Закону № 2189-VIII позивач надавав послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме - надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до статей 67, 68 ЖК УРСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця у встановлені строки.
Відповідно до статті 162 ЖК УРСР та частини третьої статті 815 ЦК України наймач зобов'язаний самостійно та своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-IV, пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Суд встановив, що на підставі вищевказаних норм права між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 , за яким проводились нарахування.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду по справах № 6-2951цс15 від 20 квітня 2016 року та №522/7683/13-ц від 20 вересня 2018 року, відповідно до яких відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Свої зобов'язання з надання комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення позивач виконує в повному обсязі. Відповідачі, у свою чергу, порушили свої зобов'язання та своєчасно не вносили оплату за спожиті комунальні послуги, у зв'язку з чим за період з період з 01.06.2009 по 30.11.2017 та з 01.12.2022 по 31.08.2023 мають заборгованість у сумі 55 634,65 гривні.
Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 2189-VIII дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
З позову вбачається, що КП «Водоканал» звернувся з вказаним позовом 04.10.2023 з вимовами про стягнення заборгованості, що виникла за період з 01.06.2009 по 30.11.2017 та з 01.12.2022 по 31.08.2023.
Тобто, до частини заявлених позовних вимог можливо було б застосувати наслідки спливу строку позовної давності.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.
Оскільки фактично строк позовної давності до позовних вимог за період з 01.06.2009 по 30.11.2017 сплив, а позивачем не надано доказів того, що відповідачами були вчинені дії на переривання такого строку, фактично звертаючись з вказаним позовом до суду 04.10.2023 позивач пропустив строк позовної давності.
Проте, відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.
Тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акту, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.
Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише із наявністю про це заяви сторони.
Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.
Вказані висновку суду відповідають висновкам Верховного Суду, зазначеним у постанові від 21.10.2020 у справі № 509/3589/16-ц (провадження № 61-16895св18).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому позов необхідно задовольнити повністю та стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача заборгованість у сумі 55 634,65 гривні.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 684,00 гривні в рівних частках з кожного по 894,67 гривні.
Керуючись статтями 10-13, 60, 76-81, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Водоканал» заборгованість по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення у сумі 55 634 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 65 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Водоканал» судовий збір у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні в рівних частках з кожного по 894 (вісімсот дев'яносто чотири) гривні 67 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Реквізити учасників справи:
Позивач: Комунальне підприємство «Водоканал», місцезнаходження: вул. Святого Миколая, буд. 61, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 03327121 (р/р НОМЕР_2 а АТ «ПУМБ»).
Відповідачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання (зареєстроване) АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання (зареєстроване) АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання (зареєстроване) АДРЕСА_2 .
Суддя: Н.С. Звєздова