Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Лізи Чайкіної 65, м. Запоріжжя, 69106
тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/5866/23
Провадження № 1-кп/332/135/24
15 січня 2024 р.м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який не одружений, проходить військову службу за мобілізацією на посаді водія 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-
ОСОБА_6 , проходячи військову службу за мобілізацією на посаді водія 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 65 Конституції У країни, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 17.11.2022, діючи умисно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у зв'язку із небажанням подальшого проходження військової служби, самовільно залишив місце несення служби - 1 протитанкове відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 на території (інформація обмежена для запобігання несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану), з метою ухилитися від військової служби, та був відсутній до 16.08.2023, коли був затриманий слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, в порядку ст. 208 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав частково, від дачі показань щодо інкримінованого йому кримінального правопорушення відмовився, посилаючись на положення ст. 63 Конституції України.
За клопотанням сторони обвинувачення в судовому засіданні досліджені наступні докази, які на думку прокурора свідчать про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України:
-витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023082370000208 від 05.07.2023 із правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 408 КК України відносно ОСОБА_6 (Т. 1, а.с. 80-82);
-постанова керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 від 05.07.2023 про визначення групи прокурорів (Т. 1, а.с. 83-84);
-постанова керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 від 05.07.2023 про визначення підслідності кримінального правопорушення та направлення кримінального провадження за підслідністю (Т. 1, а.с. 85-86);
-постанова керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 від 04.09.2023 про визначення групи прокурорів (Т. 1, а.с. 87);
-постанова керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 від 04.09.2023 про визначення підслідності кримінального правопорушення та направлення кримінального провадження за підслідністю (Т. 1, а.с. 88-90);
-постанова заступника керівника другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Мелітополі ОСОБА_8 від 11.07.2023 про визначення групи слідчих (Т. 1, а.с. 91-92);
-постанова заступника директора ТУ ДБР у м. Мелітополі ОСОБА_9 від 16.08.2023 про зміну слідчої групи для здійснення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи (Т. 1, а.с. 93-94);
-постанова заступника керівника першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Мелітополі ОСОБА_8 від 04.09.2023 про визначення групи слідчих (Т. 1, а.с. 95-96);
-постанова керівника першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Мелітополі ОСОБА_10 від 02.10.2023 про визначення групи слідчих (Т. 1, а.с. 97-98);
-рапорт прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_11 про виявлення кримінального правопорушення (Т. 1, а.с. 99);
-матеріали службового розслідування військової частини НОМЕР_1 за фактом самовільного залишення військового частини солдатом ОСОБА_6 (Т. 1, а.с. 100-125).
Допитаний в якості свідка заступник командира військової частини НОМЕР_1 з питань морально-психологічного забезпечення ОСОБА_12 пояснив суду, що 17.11.2022 до нього надійшла інформація про відсутність військовослужбовця ОСОБА_6 за місцем несення служби. Проведеною службовою перевіркою встановлено самовільне залишення місце несення служби ОСОБА_6 . Результати перевірки скеровані до органів прокуратури.
Допитаний в якості свідка позаштатний помічник командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 дав аналогічні покази показам свідка ОСОБА_12 . Додав, що солдат ОСОБА_6 до цього ще мав факти самовільного залишення місця несення служби на короткі проміжки часу без поважних причин, притягався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та відносно нього було відкрите кримінальне провадження за ст. 309 КК України.
Допитаний в якості свідка оператор-навідник механізованої роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 пояснив суду, що у листопаді 2022 року він тимчасово виконував обов'язки головного сержанта взводу, в якому проходив службу солдат ОСОБА_6 . Від підлеглих отримав доповідь про те, що ОСОБА_6 самовільно покинув місце несення служби, на телефонні дзвінки не відповідав. За цим фактом він склав рапорт та передав своєму керівництву. Свідок характеризує солдата ОСОБА_6 як невідповідальну та недисципліновану особу, який притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Допитаний в якості свідка головний сержант механізованої роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_15 пояснив суду, що 17 листопада 2022 року отримав рапорт від ОСОБА_14 про те, що солдат ОСОБА_6 самовільно покинув місце несення служби, на телефонні дзвінки не відповідав. За цим фактом проводилась службова перевірка, результати якої направлялись до органів прокуратури. Свідок характеризує солдата ОСОБА_6 як невідповідальну та недисципліновану особу, який притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та мав факти самовільного залишення місця несення служби на короткі проміжки часу без поважних причин.
Проаналізувавши докази по справі у сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об'єктивно та послідовно підтверджуючими одне одного та винність ОСОБА_6 у скоєнні злочину за викладених у вироку обставинах.
Суд приймає як належні докази показання свідків, оскільки їх покази були послідовними, логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.
За таких обставин, суд вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд враховує:
-ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином;
-дані про особу обвинуваченого, який: раніше не судимий в силу ст. 89 КК України; під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; згідно службової характеристики солдат ОСОБА_6 зарекомендував себе незадовільно, як військовослужбовець, який має проблеми з дотриманням вимог службової дисципліни; за період з вересня по грудень 2022 року ОСОБА_16 сім разів притягався до адміністративної відповідальності: шість разів за ч. 1 ст. 130 КУпАП (постанови суду від 22.09.2022, 17.10.2022, 09.11.2022, 17.11.2022, 22.12.2022, 19.12.2022) та один раз за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (постанова суду від 01.11.2022), що свідчить про схильність ОСОБА_6 до вживання наркотичних засобів; згідно довідки військово-лікарської комісії від 03.10.2023 є обмежено придатним до військової служби;
-обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.
Як випливає із змісту ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про доцільність та необхідність призначення покарання обвинуваченому у межах санкції інкримінованої статті обвинувачення у вигляді позбавлення волі.
Законодавцем заборонено застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України до осіб, засуджених за ст. 408 КК України.
Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування та речові докази відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст. ст. 370, 374, 377 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_6 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, та призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання - з 16.08.2023.
До набрання вироком чинності, залишити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1