Справа № 308/10419/23
15 січня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Янцо М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №308/10419/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про припинення права користування житловим приміщенням та просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою (житловим приміщенням) АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивує тим, що зареєстрований відповідач не був членом сім'ї позивача чи родичем, з червня 2007 року у квартирі не проживає, оскільки виїхав до Угорщини, участі у витратах по утриманню будинку не бере, спільним побутом з позивачем не пов'язаний, відмовляючись знятися з реєстрації. Вказане порушує покладає додаткові обов'язки на позивача по утриманню квартири, унеможливлює оформлення субсидії.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2023 позовну заяву залишено без руху. Після усунення недоліків, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.07.2023 провадження у зазначеній справі було відкрито, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, позивач у своїй позовній заяві просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся у встановленому законодавством порядку.
Враховуючи наявність всіх умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, щодо проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити справу у відсутності учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів та винести заочне рішення по справі.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за номером інформаційної довідки 334516575 квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві власності належить ОСОБА_1 .
Згідно з обліковою карткою форми Б у приміщенні по АДРЕСА_2 прописаний, зокрема, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з копією довідки відділу державної реєстрації нерухомості бізнесу та реєстрації місця проживання Управління Центру надання адміністративних послуг Чопської міської ради №214 від 20.03.2023, видана ОСОБА_2 , 1976 р.н., в тому, що він дійсно зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з актом обстеження житлового будинку, складеного депутатом Чопської міської ради Товт І.С. в присутності та за участю представника власника житлового будинку ОСОБА_3 та сусідів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 18.06.2023 за результатами обстеження житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та опитуванням сусідів встановлено, що в житловому приміщенні фактично проживає орендар. Зареєстрований в житловому приміщенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вказаному будинку фактично не проживає з червня 2007 року. Факти підтверджуються свідченням сусідів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Згідно з поданою суду довідкою Чопської міської ради від 07.07.2023 №03-26/1928 в картотеці відділу ДРН БРМП Управління ЦНАП Чопської міської ради інформація щодо реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 відсутня. Згідно з довідкою Чопської міської ради від 03.10.2023 №03-26/2598 в картотеці відділу ДРН БРМП Управління ЦНАП Чопської міської ради інформація ОСОБА_2 реєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 06.08.1992 по теперішній час.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. У статті 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Вимогами ст. 71 Житлового кодексу України передбачено, зокрема, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у певних визначених випадках.
Статтею 72 Житлового кодексу України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно із частиною першою статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Положеннями статті 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до пункту № 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди, як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстав, передбачених законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Отже, підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення його прав і об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.
Відповідно до ст.ст.401, 402 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено щодо нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Підстави припинення сервітуту визначені також у ст.406 ЦК України. Ними, зокрема являються: поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом; відмова від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; сплив строку, на який було встановлено сервітут; припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту; невикористання сервітуту протягом трьох років підряд; смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут. Частиною 2 ст.406 ЦК України передбачено припинення сервітуту на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Водночас, припинення права користування відповідача спірним житлом має відповідати пропорційності в розумінні положень ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У даному аспекті суд враховує те, що відповідач не проживає у спірному житлі. Доказів того, що відповідач має потребу у спірному житлі суду не надано.
Разом із тим, судом встановлено порушення права позивача як у контексті статті 8 Конвенції, так і як власника житлового приміщення, що гарантовані статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Отже, суд дійшов висновку, що у даному випадку інтереси позивача, як власника житла, перевищують інтереси відповідача, а відтак, правові підстави користування чужим майном у відповідача відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного наданого суду доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.1-4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою (житловим приміщенням) АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн (тисячу сімдесят три грн. 60 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер - не відомий, АДРЕСА_5 .
Повне рішення складено 15.01.2024.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда