Справа № 308/4123/21
1-кс/308/236/24
12 січня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №120140701700000563, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2014, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
У провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №120140701700000563, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2014, відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання вказує, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження за об'єднаним №120140701700000563 від 29.04.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.03.2014, біля 01 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою та разом з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань та метою заволодіння чужим майном, де попередньо домовившись про спільне вчинення крадіжки та розподілу ролей, знаходячись в АДРЕСА_2 , де знаходиться продуктовий магазин, що належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцю АДРЕСА_3 , де ОСОБА_10 залишився у припаркованому неподалік автомобілі, а ОСОБА_7 та ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь приготовленої металевої фомки пошкодили металеві грати на вікні з тильної сторони магазину, після чого проникли всередину приміщення магазину, звідки вчинили крадіжку грошових коштів у розмірі близько 5000 грн., дванадцять блоків сигарет різних марок, вісім пляшок горілки та трьох пляшок коньяку, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 7785,50 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в сховище.
Крім того, 18.11.2023, приблизно о 22.00 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою місця свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , вступив у сварку на ґрунті побутових відносин із своєю співмешканкою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в результаті чого у нього виник злочинний умисел на заподіяння останній тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел в ході даного конфлікту, 18.11.2023, приблизно о 22.00 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою місця свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв до рук дерев'яну палицю та умисно наніс нею близько 10 ударів по тілу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в область лівої та правої гомілки, лівого ліктя, лівого плеча та лівої кисті руки, чим спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження у вигляді множинної скелетної травми, відкритого багатоуламкового перелому обох кісток дистального метаепіфізу лівої гомілки зі зміщенням, уламкового перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки зі зміщенням, перелому тіла четвертої п'ястної кістки лівої кисті зі зміщенням, множинних забійно-рваних ран лівого плеча та обох гомілок, забій правої кисті.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
19.11.2023 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
19.11.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Слідчий зазначає, що підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Закарпатської області, Ужгородського району, м. Ужгород, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України.
Як зауважує слідчий, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 03.03.2014; протоколом огляду місця події від 19.11.2023; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 від 19.11.2023; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 19.11.2023; показами підозрюваного ОСОБА_4 від 19.11.2023; довідкою з КНП «Центральна клінічна лікарня Ужгородської міської ради».
Що стосується ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий вказує наступне.
Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. При цьому, аналіз обставин кримінального правопорушення свідчить про байдуже ставлення підозрюваного до законних вимог працівників правоохоронних органів. Враховуючи викладене, на думку сторони обвинувачення, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 усвідомлюючи неминучість покарання у випадку засудження за злочин, а також будучи байдужим до законних вимог органів державної влади про вчинення тих чи інших дій (наприклад, вимог з'явитися до суду тощо), може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також слідчий просить врахувати той факт, що ОСОБА_4 офіційно проживає у прикордонному району, а тому в будь-який момент з легкістю може покинути межі України та переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Підтвердженням даного факту є також те, що ОСОБА_4 перебував у розшуку у кримінальному провадженні №12014070170000563 за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто за підозрою у вчиненні крадіжки (таємному викраденні чужого майна), поєднаній з проникнення у приміщення.
Крім того, як зазначає слідчий, ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу з метою зміни нею показань на його користь, оскільки підозрюваний проживає за однією адресою з потерпілою та будучи на волі він зможе знову застосувати насильство до потерпілої або шляхом переконань схилити до зміни показів , а також інших свідків, які на даний час не встановлені, однак здійснюються всі необхідні заходи з метою їх встановлення, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку сторони обвинувачення, свідки та потерпіла не зможуть почувати себе у безпеці у випадку, якщо знатимуть, що ОСОБА_4 перебуває на волі.
Слідчий наголошує, що ОСОБА_4 наразі підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, який належить до тяжких насильницьких кримінальних правопорушень, за вчинення яких законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років та корисливого злочину - таємному викраденні чужого майна (крадіжка), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. ОСОБА_4 є особою середнього віку, стан здоров'я якого не перешкоджає утриманню під вартою. Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого злочину, яке своєю чергою не може бути іншим, ніж позбавлення волі.
З урахуванням викладеного, в сторони обвинувачення є достатні підстави ініціювання перед слідчим суддею питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Висновки сторони обвинувачення, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законом є не припущенням, а об'єктивною дійсністю. З цих підстав більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України.
Сторона обвинувачення вважає, що заявлені ризики не зменшилися, а продовжуються існувати надалі. При цьому настання наслідків, передбачених ст. 177 КПК України, не відбулися з причин їх зменшення, позаяк щодо ОСОБА_4 діяв запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який унеможливлював спроби вчинити дії, вказані у ст. 177 КПК України.
Слідчий вказує, що наразі у даному кримінальному провадженню існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України), а саме необхідно: долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-медичної експертизи щодо визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які отримала потерпіла; долучити до матеріалів кримінального провадження висновки судово-молекулярних-генетичних експертиз; зміни (уточнення) раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 на підставі проведених судово-медичної та судово-молекулярно-генетичних експертиз, а також слідчих (розшукових) та процесуальних дій; відкриття матеріалів досудового розслідування.
Враховуючи викладене, слідчий просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України, до трьох місяців.
У судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання під вартою з підстав, викладених у клопотанні.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати відносно підозрюваного більш м'який - домашній арешт, посилаючись на обставини, наведені у письмових запереченнях проти клопотання. Зазначив, що сторона захисту не погоджується із заявленим клопотанням, виходячи з того, що: запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, можливо, застосувавши більш м'який запобіжний захід, зокрема, домашній арешт; прокурор не довів, що запобігти зазначеним у клопотанні ризикам можливо, застосувавши більш м'який запобіжний захід; прокурор не навів нових ризиків, які б виправдовували подальше тримання підозрюваного під вартою. Зауважує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: нанесенні тяжких тілесних ушкоджень своїй співмешканці ОСОБА_11 на ґрунті побутових відносин. Крім того, у клопотанні зазначено про наявність підозри у вчиненні крадіжки. Захисник наголошує, що ризики, зазначені у клопотанні, відсутні. Про вчинене ОСОБА_4 жалкує та щиро кається, сприяє слідству. Після події самостійно викликав швидку допомогу та повідомив поліцію, впливати на свідків наміру немає, перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб не буде. Також захисник наголошує, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні трьох дітей, брав участь у військових діях по захисту Батьківщини та частково відшкодував потерпілій витрати на лікування. Захисник звертає увагу, що запобігти ризикам, що зазначені у клопотанні, можливо, застосувавши більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Як установлено з матеріалів клопотання, слідчим відділенням відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції Закарпатської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120140701700000563 від 29.04.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України.
28.04.2014 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище
Постановою слідчого від 11.06.2014 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.
19.11.2023 слідчим у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та цього ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 1 ст. 121 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.11.2023 (справа № 308/20138/23) відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на період строку досудового розслідування, але не більше ніж на 60 днів. Строк тримання під вартою ОСОБА_4 визначено рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 19.11.2023 01 год. 45 хв. Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного встановлено до 15.01.2024 включно.
Постановою керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_12 від 11.01.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014070170000563 від 29.04.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України, до трьох місяців, тобто до 19.02.2024.
За змістом вказаної постанови двомісячний строк досудового розслідування у цьому провадженні закінчується 19.01.2024, а завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо внаслідок складності провадження, оскільки кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, у даному кримінальному провадженні необхідно провести наступні слідчі (процесуальні) дії, зокрема: долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-медичної експертизи щодо визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які отримала потерпіла; долучити до матеріалів кримінального провадження висновки судово-молекулярних-генетичних експертиз; провести слідчий експеримент з учасниками події; здійснити зміну (уточнення) раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 на підставі проведених судово-медичної та судово-молекулярно-генетичних експертиз, а також слідчих (розшуковик) та процесуальних дій; здійснити відкриття матеріалів досудового розслідування.
Враховуючи наведені фактичні обставини кримінального провадження та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України, наявність існування ризиків, передбачених у п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків, орган досудового розслідування вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді триманні під вартою, застосований на підставі ухвали слідчого судді.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Щодо доводів адвоката про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, то слід зазначити наступне.
Стаття 183 КПК України не визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання сторони обвинувачення бере до уваги, що з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість.
На день розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою не зменшилися та не перестали існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КК України.
Слідчий суддя вважає доведеним: наявність обґрунтованої підозри у ОСОБА_4 у вчиненні ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність вищевказаних ризиків, а також неможливість їх запобігання при вжитті більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики; застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а відтак, підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Згідно з повідомленою підозрою ОСОБА_4 він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто, злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
У зв'язку з наведеним, враховуючи встановлені слідчим суддею ризики та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення підозрюваному розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №120140701700000563, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2014, відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 18 лютого 2024 року включно.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору і надіслати начальнику ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9».
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було.
Повний текст ухвали проголошено о 16 год. 50 хв. 15.01.2024.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1