Справа № 308/283/24
1-кс/308/112/24
12 січня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши скаргу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на рішення дізнавача сектору дізнання Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 , яка полягає у закритті кримінального провадження -
У провадженні слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває вищевказана скарга начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 від 31.08.2023 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12023078030000658 від 22.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.337 Кримінального кодексу України.
Скарга мотивована тим, дізнавачем при винесення постанови про закриття кримінального провадження від 31.08.2023 неповно та поверхнево досліджено обставини справи, не здійснено жодних заходів щодо збирання доказової бази та відсутній будь який аналіз норм чинного законодавства України щодо ведення військового обліку військовозобов'язаних. Оскаржувана постанова містить посилання на норми законодавства без чіткого викладу обставин та застосування щодо них відповідних норм права.
В судове засідання особа, яка подала скаргу, не з'явилась. Від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 через канцелярію суду надійшла заява про розгляд скарги без його участі. Вимоги, зазначені в скарзі підтримав в повному обсязі.
Дізнавач, рішення якого оскаржується, у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду був завчасно і належним чином повідомлений. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 306 КПК України, його неявка не є перешкодою для розгляду скарги. Через канцелярію суду надав матеріали кримінального провадження №12023078030000658 від 22.07.2023.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши матеріали поданої скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як встановлено слідчим суддею, сектором дізнання Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводилося досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023078030000658 від 22.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.337 Кримінального кодексу України.
З матеріалів кримінального провадження №12023078030000658 від 22.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.337 Кримінального кодексу України слідчим суддею встановлено наступне.
22.07.2023 на підставі повідомлення працівників РТЦК та СП від 21.07.2023 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023078030000398 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України та розпочато досудове розслідування.
Згідно повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних, військово-обліковий документ не отримував. На підставі вказаного, такий порушив вимоги ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Крім того, ОСОБА_5 21.07.2023 відмовився від проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеня його придатності до проходження військової служби. Згідно вищенаведеного, уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_5 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 337 КК України.
В ході досудового розслідування дізнавачем було направлено три повістки про виклик ОСОБА_5 про з'явлення в до Ужгородського РУП для забезпечення участі в процесуальних діях, а також запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання інформації.
31.08.2023 дізнавачем сектору дізнання Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 було винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.337 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Постанова мотивована тим, що у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні те встановлено ознак складу вказаного злочину з наступних причин. По-перше, відповідно до ч.1 ст.337 КК України обов'язковою кваліфікуючою ознакою об'єктивної сторони складу зазначеного злочину є ухилення від військового обліку, але даний громадянин не ухиляється від військового обліку, тобто ухилення мається на увазі самокалічення, симуляція хвороби, підроблення документів, які скажімо, можуть свідчити про наявність поважних причин та постановки на військовий облік або нез'явлення на збори, інший обман, пряма відмова від постановки на військовий облік або від з'явлення на збори, а також фактичне неприбуття у відповідний строк до військового комісаріату без поважних причин.
Дізнавач в обґрунтування постанови вказує, що оцінюючи показання потерпілого, зібрані у сукупності докази, факт відсутності інших фактичних даних, приходить до висновку, що в зібраних органом досудового розслідування доказів не є достатньо для розгляду справи в суді. Можливість отримання додаткових доказів шляхом проведення слідчих дій - вичерпана.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Процесуальна можливість оскарження рішень слідчого та прокурора про закриття кримінального провадження регламентована пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 303 КПК України, при цьому суб'єктами оскарження відповідного рішення слідчого є заявник, потерпілий, його представник, законний представник, а прокурора - заявник, потерпілий, його представник, законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник.
Положення ч. 2 ст. 9 КПК України встановлюють, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що його виключають. А тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження й оцінки слідчим доказів у сукупності.
Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
На слідчого суддю відповідно до норм КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування… має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини… або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
За змістом п. п. 1,2,4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого, прокурора повинна містити відомості про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтованості та посилання на положення КПК.
Згідно із роз'ясненнями, що містяться у п.3 Узагальнення ВССУ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017№ 9-49/0/4-17 слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з'ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Як вбачається із оскаржуваної постанови, слідчим при закритті кримінального провадження не виконані зазначені вимоги закону.
Вищевказана постанова дізнавача про закриття кримінального провадження в розумінні ст. 110 КПК України, на думку слідчого судді є необґрунтованою, так, вона містить лише перелік норм КПК України, посилання на те, що в зібраних органом досудового розслідування доказів недостатньо для розгляду справи в суді, при цьому на підставі чого дізнавач прийшов до вказаного висновку із вказаної постанови не зрозуміло, мотивів такого рішення дізнавача постанова не містить.
Разом з цим, матеріали кримінального провадження не містять інформації про проведення будь яких слідчих та процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні. Дізнавачкою не було допитано свідків, не з'ясовано, яким чином було вчинено кримінальне правопорушення та при яких обставинах.
Крім того, дізнавачка у судове засідання не з'явилася, та не скористалася своїм правом заперечувати наведені у скарзі обставини, а також надати відповідні докази, на підставі яких слідчий суддя міг би встановити, що здійснено всебічне, повне та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднє дослідження й оцінка дізнавачем показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності, що є беззаперечною підставою для закриття кримінального провадження.
З огляду на вищенаведене слідчий суддя дійшов висновку, що, постанова дізнавача про закриття кримінального провадження є передчасною та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40, 110,303,306-307,309-310 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 , яка полягає у закритті кримінального провадження - задовольнити.
Постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 від 31.08.2023 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12023078030000658 від 22.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.337 Кримінального кодексу України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1