Справа № 307/2299/22
Провадження №1-кп/307/193/22
про продовження строку тримання під вартою
10 січня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 травня 2022 року за № 12022071160000291 про обвинувачення ОСОБА_4 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 травня 2022 року за № 12022071160000291 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Ухвалою суду від 21 листопада 2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19 січня 2024 року із визначеним розміром застави.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначив, що наявні ризики передбачені п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу на даний час не відпали, а саме перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, оскільки причини своїх неявок у судові засідання не повідомляв, а також згідно довідки селищної ради був відсутній по місцю свого проживання. Також, знаходячись на волі, він може незаконно впливати на потерпілу у вказаному кримінальному провадженні. У зв'язку із викладеним, вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе запобігти настанню вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому просить клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просила в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відмовити, так як відсутні ризики, передбачені кримінально-процесуальним кодексом. Крім того, заявила клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
Вислухавши думку учасників судового провадження, з'ясувавши обставини заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч. 1 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 вересня 2023 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначеним розміром застави строком на 60 днів.
Вказаний запобіжний захід відносно ОСОБА_4 згідно ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 листопада 2023 року продовжено до 19 січня 2024 року.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи чи джерела доходів, не одружений. Лікарських протипоказань проти утримання обвинуваченого під вартою суду також не надано.
Натомість, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, що в свою чергу саме по собі може спричинити бажання обвинуваченого ухилитися від суду.
У межах зазначеного кримінального провадження потерпіла не допитана. Таким чином, перебуваючи на волі, обвинувачений може ухилитися від суду, матиме змогу вплинути на потерпілу.
Також судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення його винуватості, а усвідомлення обвинуваченими цієї обставини, переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про обвинуваченого, в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків передбачених пунктами 1,3 ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання вказаним ризикам, а тому клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити.
Продовжуючи ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд визначає обвинуваченому розмір застави.
При визначенні розміру застави, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується, а тому вважає доцільним та співмірним визначити обвинуваченому заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 331, 371, 372 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 год. 00 хв. 08 березня 2024 року.
Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу - застава.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 , з під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;
3) повідомляти суд, у провадженні яких знаходиться справа про зміну місця свого проживання.
Вказані обов'язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1