Іменем України
15 січня 2024 року
м. Харків
справа № 953/3717/23
провадження № 22-ц/818/373/24
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
учасники справи:
позивач - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою адвоката Бакшеєвої Аліни Вячеславівни, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року по цивільній справі за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Демченко С. В.,-
У жовтні 2023 року адвокат Бакшеєва А. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції за допомогою підсистеми «Електронний суд» із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року по цивільній справі за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2023 року заяву адвоката Бакшеєвої Аліни Вячеславівни, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року по цивільній справі за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів визнано неподаною та повернуто заявнику разом з доданими до неї документами.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву, оскільки відповідачкою та її представником було виконано всі вимоги зазначені судом першої інстанції в ухвалі про залишення заяви без руху та дотримано вимоги процесуального законодавства, що ставляться до змісту та способу подання відповідної заяви. Також судом першої інстанції проігноровано вимоги чинного законодавства викладені в статтях 14 і 43 ЦПК України та пункті 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року. Зазначає, що копію заяви та доданих до неї документів не було надіслано позивачу рекомендованим листом з описом вкладення, оскільки копія заяви була доставлена позивачу в його особистий кабінет в «Електронному суді». У зв'язку з чим, вважає, що були відсутні підстави для повернення заяви на підставі вимог ст. 185 ЦПК України.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що 31 жовтня 2023 року адвокатом Бакшеєвою А. В. подано через «Електронний суд» заяву про усунення недоліків на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2023 року, при цьому недоліки, зазначені в ухвалі суду від 26 жовтня 2023 року, а саме - надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів заявницею не підтверджено.
Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Положеннями ч. 8 ст. 285 ЦПК України передбачено, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин заява про перегляд заочного рішення, яка не відповідає вимогам ст. 285 ЦПК України, з усіма доданими до неї документами підлягає поверненню заявнику.
Судом встановлено, що у жовтні 2023 року адвокат Бакшеєва А. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1154197 від 20 жовтня 2023 року, звернулась за допомогою підсистеми «Електронний суд» до суду із заявою про скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року по цивільній справі за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2023 року вищевказану заяву було залишено без руху з тих підстав, що: заява про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, якими заявниця обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, не надано доказів надсилання копій заяви про перегляд заочного рішення на адресу позивача, крім того, заявниця не подала клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та не надала доказів, які підтверджують поважність причин пропуску такого строку. Заявнику був наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали.
31 жовтня 2023 року адвокат Бакшеєва А. В. подала через «Електронний суд» заяву про усунення недоліків на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2023 року, при цьому недоліки, зазначені в ухвалі суду від 26 жовтня 2023 року виконані не в повному обсязі, а саме: не надано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів заявницею.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 8 ст. 285 ЦПК України передбачено, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до положень частин 5,6,7 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.
При цьому згідно з положеннями частини 3 статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) «Єдина судова інформаційна (автоматизована) система», «автоматизована система» у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами «Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система» у відповідному відмінку.
За правилом абзацу 2, 3 частини 8 статті 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІ Положення № 30 особи, за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проекти (створюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), підписують та подають до суду і органів системи правосуддя електронні запити, скарги, пропозиції та інші непроцесуальні звернення, що стосуються діяльності таких органів, а також отримують відповідь на них.
Із урахуванням зазначеного, з 22 грудня 2018 року отримані місцевими судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19.
В подальшому згідно з листом Державної судової адміністрації України від 04 жовтня 2021 № 15-17888/21 «Про окремі питання, пов'язані з початком функціонування ЄСІТС» з урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв'язку офіційно починають функціонувати з 5 жовтня 2021 року.
Якщо у суді запроваджено підсистему «Електронний суд», то суд повинен розглядати відповідні заяви та скарги. Сам факт прийняття позовної заяви, сформованої в системі «Електронний суд», є доказом отримання судом першої інстанції необхідної кількості копій поданого позову для учасників справи, а тому позивач звільнений від обов'язку надавати суду та/або надсилати іншим учасникам справи копію позовної заяви з додатками.
Крім того, враховуючи функціонал вказаної підсистеми, виконати обов'язок надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів неможливо технічно, оскільки сам процесуальний документ, який подається до суду (наприклад, позовна заява, відзив, клопотання, тощо) створюється у самій системі та за її ж допомогою відправляється до суду, а у паперовому вигляді не існує взагалі.
Отже, відсутні підстави вважати, що у суду існує необхідність направлення стороні копій заяви та документів, доданих до неї, яка сформована і подана у вигляді електронного документу, оскільки електронний документ - заява може бути направлена іншим учасникам справи у підсистемі «Електронний суд», або на офіційні електронні адреси інших учасників судового процесу, що містяться в Єдиній базі електронних адрес суб'єктів владних повноважень, або працівники апарату суду за допомогою функції друку електронного документа мають можливість сформувати належну кількість копій заяви, а відтворення копії заяви потребує використання однієї й тієї ж функції друку документа.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 липня 2020 року у справі № 629/740/19.
Відповідно до п.29 Положення встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС органи місцевого самоврядування реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Крім того, єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Оскільки заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано через підсистему «Електронний суд», апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає судута учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
З огляду на викладене та той факт, що Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради є органом місцевого самоврядування(з обов'язком бути зареєстрованим в підсистемі «Електронний суд» відповідно до вимог чинного законодавства), суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення заяви без руху, в частині вимог щодо надання доказів направлення заяви з додатками іншим учасникам судового процесу та, у подальшому, її повернення позивачеві саме з цих підстав.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У зв'язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова