242/18/24
2-а/242/3/24
Іменем України
15 січня 2024 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Черков В.Г., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В тексті позовної заяви, з посиланням на ст. 288 КУпАП, вказано, що особа, яка оскаржує постанову в справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору.
В той же час, відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої: особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України "Про судовий збір", а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду цей закон не передбачає.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Велика Палата Верховного Суду указала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Указані висновки узгоджуються з правовою позицією, яка міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21 грудня 2020 року у справі № 183/1785/20, від 31 січня 2023 року у справі № 200/3090/19, від 27 липня 2023 року у справі № 199/6762/22, від 16 серпня 2023 року у справі № 212/3575/22.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Враховуючи, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» тільки 12.01.2024, тому для розрахунку розміру судового збору в даній справі застосуванню підлягає прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», а саме: 3028 грн.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,6 грн. (3028 грн. х 0,2), який слід сплатити за наступними реквізитами:
отримувач коштів: Донецьке ГУК/Селидівська МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785; банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA648999980313171206000005672; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Селидівський міський суд Донецької області (назва суду, де розглядається справа).
У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши представнику позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків, зазначених вище.
Керуючись ст.ст. 133, 160-161, 169, 171, 241, 248 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Євдокімова Олексія Миколайовича, що діє в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати представнику позивача строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме: надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 605,6 грн., або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.
Роз'яснити, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Копію ухвали надіслати предствнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Черков В.Г.