Справа № 727/10844/20
Провадження № 1-кп/727/33/24
(повний текст)
09 січня 2024 року
Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників обвинувачених - адвокатів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілої - ОСОБА_9 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Чернівці, кримінальне провадження №120202060040001497 від 21.08.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Чернівці надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні 09.01.2024 року просив призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120202060040001497 від 21.08.2020 року до судового розгляду.
Потерпіла ОСОБА_9 також просила призначити справу до судового розгляду.
Захисники обвинувачених - адвокати: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, просили повернути його прокурору як такий, що не відповідає встановленим кримінально процесуальним законодавством вимогам, оскільки він не містить належно сформульованого обвинувачення із зазначенням конкретних обставин, які впливають на кваліфікацію дій обвинувачених, що порушує право останніх на захист.
Обвинувачений ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали клопотання своїх захисників про повернення прокурору обвинувального акту.
Суд, заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступних висновків.
Згідно положень ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.ст. 291, 314 КПК України обвинувальний акт має містити, крім інших, передбачених цією нормою процесуального права відомостей, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
За даними кримінального провадження №120202060040001497 зокрема, з обвинувального акту, вбачається що прокурором дотримано вимоги ст. 291 КПК України, тобто обвинувальний акт містить, як виклад фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, так і їх правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.
Отже, доводи сторони захисту про те, що в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №120202060040001497 від 21.08.2020 року викладено неконкретне обвинувачення, спростовується даними, зазначеними в обвинувальному акті.
При цьому слід зауважити, що суд не є стороною кримінального провадження і не може вказувати прокурору, як необхідно викласти формулювання обвинувачення. В обвинувальному акті викладене те обвинувачення, яке прокурор вважає встановленим.
Неспроможними є і посилання про те, що в обвинувальному акті не конкретизовані дані, які мають істотне значення для правильної кваліфікації дій обвинувачених, а саме, спосіб, місце, час вчинення кримінальних правопорушень, а також дії кожного з обвинувачених, оскільки такі дані містяться в обвинувальному акті та підлягають перевірці під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, суд не вправі оцінювати зміст фактичних обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, та правильність кваліфікації дій обвинувачених, тобто виходити за межі своїх повноважень, оскільки під час підготовчого судового засідання суд лише перевіряє обвинувальний акт на предмет викладення в ньому відомостей, передбачених у п.п.1-9 ч.2 ст.291 КПК України.
Таким чином, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст. 121 ч.2 КК України підсудне Шевченківському районному суду Чернівецької області, обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України і поверненню прокурору він не підлягає, підстави для прийняття рішень, визначених п. 2-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні, рівно як і порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відтак суд приходить до висновку про необхідність його призначення до розгляду в судовому засіданні.
Також у підготовчому судовому засіданні 09 січня 2024 року прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 та обвинуваченому ОСОБА_4 обраного останнім раніше запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком ще на 60 днів.
Доводи вищезазначеного клопотання прокурор мотивує тим, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Також, у відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на даний час продовжують мати місце ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та є такими, які зумовлюють необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання його спробам переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілу та свідків, які безпосередньо судом ще не допитувались.
Отже, з огляду на те, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти нові кримінальні правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, відсутності в нього міцних соціальних зв'язків та те, що він перебуває на обліку в Чернівецькому обласному наркологічному диспансері упродовж 2016-2019 років, що свідчить про схильність ОСОБА_4 до вживання алкоголю та може зумовити вчинення ним інших кримінальних правопорушень, в тому числі проти життя та здоров'я осіб, прокурор просить продовжити строк його тримання під вартою ще на 60 діб.
Щодо продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор на його обґрунтування вказав, що встановлені під час обрання обвинуваченому такого запобіжного заходу та передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися і на даний час продовжують існувати, зокрема, ризик переховування від суду (зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення); ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зважаючи на те, що судовий розгляд ще не розпочато, докази безпосередньо судом не досліджені, свідки і потерпіла у провадженні ще не допитані, тоді як адреси їх проживання відомі обвинуваченому, а тому останній може впливати на них з метою зміни ними показів; ризик перешкоджання кримінальному провадженню і іншим чином, а також ризик вчинення нових злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники заперечували проти клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили його змінити на цілодобовий домашній арешт обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники також заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили його змінити також на цілодобовий домашній арешт ОСОБА_5 .
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що підстав для зміни або скасування відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на теперішній час не вбачається, а більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які, на думку суду, продовжують існувати, та буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що є тяжким, а також те, що по даному кримінальному провадженню судове слідство ще не розпочато, свідки та потерпіла у справі не допитані, а тому, перебуваючи на волі, обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні або перешкоджати їм іншим чином, вчинити інше правопорушення, суд, з метою забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та запобіганню спробам ухилитися від суду, вважає за доцільне продовжити термін тримання їх під вартою строком ще на 60 днів, задовольнивши таким чином клопотання прокурора.
Виходячи з зазначеного, клопотання обвинувачених та їх захисників про заміну запобіжного заходу задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197, 291, 314, 315, 369-372, 395 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, на 16.01.2024 року, о 15:30 год.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.
Відмовити у задоволенні клопотань захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Термін запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто, до 08 березня 2024 року (включно).
Термін запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто, до 08 березня 2024 року (включно).
Копію ухвали направити начальнику СІЗО для виконання.
В частині продовження строку тримання під вартою ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення .
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 12.01.2024 року.
Суддя ОСОБА_1