15.01.2024
Справа № 720/98/24
Провадження 3/720/98/24
15 січня 2024 року суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , за ст. 204-1 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
03 січня 2024 начальником відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в якому зазначено, що 03 січня 2024 року близько 18 години 25 хвилин було виявлено громадянина ОСОБА_1 на напрямку 0005 прикордонного знаку на контрольному посту на відстані 10000 метрів від державного кордону в межах прикордонної смуги на околиці с. Балківці Дністровського району Чернівецької області за спробу незаконного перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, чим порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон».
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. 268 КУпАП вважаю, що адміністративну справу можливо розглянути у відсутності правопорушника.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту вказаної статті та ч. 4 ст. 55 Конституції України випливає, що воля держави, спрямована на припинення протиправних дій, виражена досить чітко, тому що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе тільки па підставах, установлених у законі. Якщо такі підстави відсутні або якщо вина особи у вчиненні діяння з цих підстав не доведена, особу не може бути піддано будь-якому заходу адміністративного стягнення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення надається оцінка саме обставинам, які були викладені в протоколі.
За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави.
Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у спробі перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади.
Під незаконним перетинанням державного кордону громадянами України, іноземними громадянами й особами без громадянства слід розуміти залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного (без відповідного документа або відповідного дозволу) перетинання державного кордону України.
Із суб'єктивної сторони незаконне перетинання державного кордону припускає прямий умисел, тобто виражається в умисній формі вини. Особа усвідомлює, що незаконно перетинає кордон і бажає зробити такі протиправні дії. Такі дії із суб'єктивної сторони можуть бути вчинені лише із прямим умислом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 130010 від 03 січня 2024 року, відносно ОСОБА_1 було складено у зв'язку із тим, що останній мав на меті незаконно перетнути державний кордону України.
До протоколу в якості доказів, додано лише пояснення працівника прикордонної служби, який склав протокол про адміністративне правопорушення.
Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи не вбачається, якими саме діями ОСОБА_1 вчинив незаконну спробу перетину державного кордону
Так, згідно протоколу ОСОБА_1 було затримано за 10000 метрів від державного кордону, що також підтверджується поясненнями солдата ОСОБА_2 , який зупинив транспортний засіб в якому в якості пасажира перебував ОСОБА_1 ..
ОСОБА_1 рухався по головній дорозі в межах населеного пункту, під'їхав до блок посту, не об'їжджав його та не переховувався від прикордонного наряду, а тому суд не вбачає в його діях умислу на незаконний перетин державного кордону.
Тим самим, працівник прикордонної служби складаючи протокол зробив припущення, що ОСОБА_1 має на меті незаконно переткнути кордон, так як останній будь-яких активних дій щодо цього не вчинив.
В той же час, відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 204-1 ч.1, 245, 247 ч. 1 п. 1, 280, 283-285, 287-291 КУпАП, суддя,-
Постановив:
Провадження в справі про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення через Новоселицький районний суд до Чернівецького апеляційного суду Чернівецької області.
Суддя Ляху Г.О.