Справа № 718/3612/23
Провадження 2/718/734/23
"15" січня 2024 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого - судді Масюк Л.О.,
секретаря судових засідань Харабари А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань, цивільну справу №718/3612/23 року за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за договором позики, -
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кіцманського районного суду Чернівецької області до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.10.2022 року відповідачка отримала від нього позику - грошові кошти у сумі 43 000 (сорок три тисячі) гривень, які відповідачка зобов'язалася повернути йому до 03.11.2022 року.
Вказує, що відповідачка на порушення своїх зобов'язань позику не повернула, при цьому боржник ігнорує будь-яку можливість врегулювання спору в позасудовому порядку.
На основі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг у сумі 43 000 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн. та судові витрати по справі у сумі 536,80 грн.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23.10.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
23.10.2023 року позивачем скеровано на адресу суду заяву про виправлення недоліків.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30.10.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 28.11.2023 року (а.с.15).
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.12.2023, в якому оголошено перерву до 15.01.2024.
Заходів щодо забезпечення доказів, забезпечення позову по справі не вживалося, зупинення і поновлення провадження не здійснювалося.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать розписки про отримання повістки. Заяв чи клопотань від неї не надходило. Відзиву на позов остання не подала.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що згідно оригіналу боргової розписки від 03.10.2022 року ОСОБА_2 підтвердила боргове зобов'язання перед ОСОБА_1 в сумі 43000,00 грн. Зобов'язувалася повернути позивачу борг в сумі 43000,00 грн. до 03.11.2022 року, в чому і особисто ОСОБА_2 розписалася. В розписці зазначено, що фактом погашення боргу є повернення цієї розписки. Кошти в сумі 43 000 грн. отримані нею власноручно до підписання розписки. Підтвердила факт надання особисто 03.10.2022 року даної розписки без примусу, в повному усвідомленні своїх дій, в чому і розписалася особисто. (а.с.13)
06.06.2023 року ОСОБА_1 звертався з письмовою вимогою до ОСОБА_2 про усунення порушення за договором позики від 03.10.2022 року, яка отримана боржником 08.06.2023, та в якій просив в тридцятиденний термін повернути йому 43000,00 грн.. (а.с.2).
Станом на день розгляду справи в суді доказів про повернення коштів за договором позики позивачу суду не надано.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статями 12, 13 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною другою статті 1047 ЦК України визначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
З аналізу статей 510, 545, 1046, 1047 ЦК України вбачається, що розписка є борговим документом та може бути надана позикодавцем для підтвердження перед ним невиконаного зобов'язання за договором позики.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Верховний Суд України у постанові від 18 вересня 2013 року № 6-63цс13 зазначив, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але і факту передачі грошової суми позичальнику.
Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами існують договірні зобов'язання позики в сумі 43000,00 гривень.
На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України можна зробити висновок, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінка суду.
Таким чином, враховуючи той факт, що згідно умов договору позики грошові кошти відповідач по справі зобов'язувалася повернути позивачу до 03.11.2022 року, відповідач ОСОБА_2 в порушення вимог ст.ст.530, 629, 1049 ЦК України не виконала покладений на неї обов'язок повернути грошові кошти отримані за договором позики у повному обсязі в строк, передбачений умовами договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
При цьому, позивачем підтверджено право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання на підставі наданих суду оригіналів документів.
Надана суду розписка про отримання ОСОБА_2 в борг грошових коштів підтверджує факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Наявність у позивача оригіналу договору також вказує на те, що зобов'язання щодо повернення одержаних за договором позики коштів не виконане.
Враховуючи ту обставину, що позивач, як позикодавець, має право вимагати повернення боргу, а відповідач, як позичальник, позику в установлений строк не повернув, то таку суму боргу за невиконання грошового зобов'язання слід стягнути на користь позивача в примусовому порядку.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а саме слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 03.10.2022 року в сумі 43000,00 грн.
Розподіл судових витрат у справі.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 1073,60 грн., які сплачені за подачу позовної заяви до Кіцманського районного суду.
На підставі ст.ст. 16, 192, 202, 207, 524, 533, 545,610, 625- 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 49, 76-80, 81,89, 95, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 борг за договором позики в сумі 43 000 (сорок три тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Кіцманського
районного суду: Л.О.Масюк