Справа № 390/2120/23
Провадження № 1-кп/390/437/23
"11" січня 2024 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження № 12023121040000636 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомиргород Кіровоградської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не маючого судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України
На розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
В судовому засіданні прокурором подане клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтоване тяжкістю можливого покарання, відсутністю у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, а також наявністю ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вважає, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку обвинуваченого.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, в поданій до суду заяві просила проводити розгляд справи без її участі.
Обвинувачений заперечив щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого просила змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, в межах заявленого клопотання, суд виходить з наступного.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час досудового розслідування обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжений ухвалою суду від 24.11.2023, строк дії якого закінчується 22.01.2024.
Суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Санкція ч.4 ст.186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що дає суду підстави вважати, що, перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватися від суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Крім того, судом взято до уваги існування ризиків, передбачених п. 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, матиме можливість впливати на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не працює.
Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, до затримання не працював, не мав постійного джерела доходу, обставин, які б свідчили на користь зменшення ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, судом не встановлено, ризики є дійсними та триваючими і на даний час вони виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 на більш м'який, тому суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч.5 ст.182, ч.ч.3-4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , його особу, матеріальний та сімейний стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у мінімальному розмірі буде достатнім для забезпечення належної поведінки обвинуваченого, та зумовлений ступенем довіри, до нього, при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором для обвинуваченого і у нього не виникне бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню або порушувати свої процесуальні обов'язки та визначає обвинуваченому розмір застави у розмірі 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, що становить 60560, 00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, в разі внесення застави обвинуваченому слід виконувати такі обов'язки: прибувати за викликом до суду, не відлучатися з місця свого проживання, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання або місця роботи, утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою по справі.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 182, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 11.00 год 11 січня 2024 року до 11.00 год 10 березня 2024 року.
Визначити розмір застави в сумі 60560,00 гривень, яка може бути внесена за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В разі внесення заставодавцем, визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 до 10.03.2024 виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за викликом суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками по справі;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, про обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», для виконання.
Строк дії ухвали щодо тримання під вартою ОСОБА_5 визначити до 11.00 год. 10.03.2024.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали до безпосередньо Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1