ЄУН: 336/7539/23
Провадження №: 2/336/328/2024
11 січня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю секретаря судового засідання Журавель Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» в особі представника - Дашко Володимира Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі по тексту - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача на користь банка заборгованість у загальній сумі 48308, 31 грн. за кредитним договором про надання банківських послуг № бн від 21.07.2015 року.
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву бн від 21.07.2015 року. Відповідач при підписанні Анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі по тексту - договір), що підтверджується підписом у заяві. Також позивач вказав, що заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі, що підтверджується копією Паспорту споживчого кредиту, яку додано до позовної заяви.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Проте, відповідач ОСОБА_1 , отримавши кредитну картку, користуючись кредитними коштами, порушив зобов'язання за кредитним договором, а саме, несвоєчасно і не в повному обсязі погашав заборгованість за кредитом. Станом на 17.07.2023 року відповідач має заборгованість за кредитом 48 308,31 грн., яка складається з наступного: 38 998,57 грн. - заборгованість за кредитом; 9309,74 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить позов задовольнити у повному обсязі - стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 48308, 31 грн. . та судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2684, 00 грн.
07.08.2023 року ухвалою судді в справі відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до розгляду на 31.10.2023 року.
31.10.2023 року судове засідання було відкладено через неявку сторін. Розгляд справи призначено на 11.01.2024 року.
У судове засідання представник позивача не з'явився, але у клопотанні, доданому до позовної заяви, вказав, що не заперечує проти розгляду справ за його відсутності та винесення заочного рішення. (а. с. 7).
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Частиною 2 статті 191 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
Відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг уклав договір бн від 21.07.2015 року з Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (яке з 14.06.2018 року має назву АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») (виписка з Єдиного державного реєстру та копія Статуту - а. с. 99; 100-102).
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви.
Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у Анкеті- заяві від 21.07.2016 (а. с. 39) та у відповідному додатку від 10.03.2021, що містить основні умови кредитування (а. с. 40-43).
З наданої позивачем Виписки за договором № б/н за період 29.06.2015 - 20.07.2023 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 станом на день укладання договору № б/н від 21.07.2015 року не мав заборгованості за попередніми кредитами (а. с. 36 - на звороті).
29.06.2015 року (ще до укладання договору про кредитування) банк надав ОСОБА_1 універсальну картку № НОМЕР_1 , термін дії якої до 06/19 року. По закінченню терміну дії даної картки банк видав відповідачу нову картку № НОМЕР_2 , термін дії якої до 01/23 року (а. с. 38).
З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування банківської картки, оформленої на ОСОБА_1 , вбачається, що по картці № НОМЕР_1 станом на початок укладення договору № б/н від 21.07.2015 року йому було встановлено кредитний ліміт: 00 (нульовий кредит); кредитний ліміт був збільшений до 10000 грн. лише через понад 3 роки, а саме, 21.10.2018 року. Згодом кредитний ліміт декілька разів збільшувався, останнє збільшення кредитного ліміту до 39000 грн. було здійснено 24.09.2021 року (а. с. 37).
Це узгоджується з відображення розрахунків у Виписці за договором № б/н за період 29.06.2015 - 20.07.2023 року, з якої видно, що відповідач з початку дії кредитного договору від 21.07.2015 року та по 13.11.2018 року не користувався кредитними коштами (а. с. 32-36).
Після 13.11.2018 року відповідач користувався наданими банком кредитними коштами та здійснював нерегулярні платежі в рахунок часткового погашення заборгованості. Судом досліджені всі значні перекази відповідача в рахунок погашення заборгованості за кредитом, які були здійснені в розмірі від 1000 грн. до 30000 грн. різними платежами за період з 13.11.2018 р. по 01.07.2023 р.
Так, станом на 03.08.2019 року, у період з 06.08.2019 року по 03.12.2019 року, станом на 29.03.2020 року, у період з 08.09.2020 року по 16.10.2020 року, у період з 25.01.2021 року по 18.03.2021 року та у період з 23.05.2022 року по 24.05.2022 року у відповідача заборгованості за кредитом не було (а. с. 28-29; 26-на звороті; а. с. 25; 24-на звороті; а. с. 24, 23-на звороті; а. с. 20 та на звороті).
Починаючи з 25.05.2022 року відповідач здійснював нерегулярні часткові платежі в рахунок погашення заборгованості, проте зняття коштів (готівкою та оплатою товарів та послуг у безготівковій формі) перевищувало розмір цих платежів, тому сума боргу за кредитом, зменшуючись в деякі періоди часу, загалом мала тенденцію до зростання. Останній платіж в рахунок погашення заборгованості відповідач здійснив 31.12.2022 року у розмірі 820 грн. і станом на 01.07.2023 року заборгованість за кредитом склала 48 308, 31 грн. (а. с. 18-36). Це свідчить про те, що відповідач визнавав умови кредитного договору та виконував його.
Оцінюючи письмові докази, надані позивачем за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором, банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що 21.07.2015 року між позивачем та відповідачем укладений договір щодо надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку та видано універсальну кредитну картку № НОМЕР_1 , термін дії якої до 06/19 року. Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у Анкеті- заяві та у відповідному додатку, що містить основні умови кредитування. По закінченню терміну дії даної картки банк видав відповідачу нову картку № НОМЕР_2 , термін дії якої до 01/23 року (а. с. 38; 39; 40-43).
Спочатку кредитний ліміт був нульовим і відповідач не користувався кредитними коштами, а згодом (21.10.2018 року) кредитний ліміт був збільшений до 10 000 грн. і відповідач з 13.11.2018 року став користуватися кредитними коштами (а. с. 37; 32).
Згодом кредитний ліміт декілька разів збільшувався, останнє збільшення кредитного ліміту до 39000 грн. було здійснено 24.09.2021 року (а. с. 37).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Суд бере до уваги обставини стосовно того, що ОСОБА_1 визнавав дійсність цього кредитного договору, оскільки отримував і витрачав кошти, надані кредитором у вигляді кредитного ліміту на кредитні картки. З Виписки за договором № б/н за період 29.06.2015 - 20.07.2023 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 на день укладання договору № б/н від 21.07.2015 року не мав заборгованості за попередніми кредитами, користувався кредитними коштами, наданими банком у відповідності до умов договору № б/н від 21.07.2015 року, здійснював нерегулярні платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитом і в певні періоди часу навіть не мав боргу за кредитом. Проте, починаючи з 25.05.2022 року відповідач здійснював нерегулярні часткові платежі в рахунок погашення заборгованості і загалом сума боргу мала тенденцію до зростання, а станом на 01.07.2023 року заборгованість за кредитом склала 48308, 31 грн. (а. с. 18-36).
Крім того, ОСОБА_1 не заперечував проти збільшення лімітного кредиту, оскільки продовжував користуватися кредитними коштами та до 31.12.2022 року частково погашав заборгованість. Вищезазначені обставини підтверджуються письмовими доказами:
Довідкою про надання кредитних карток (а. с. 38); довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а. с. 37); випискою про рух коштів за договором б/н за період 29.06.2015 - 20.07.2023 року ( а. с. 18-36) підтверджується наявність заборгованості відповідача за наданим кредитом.
З виписки за договором б/н за період 29.06.2015 - 20.07.2023 року вбачається наступне:
- баланс на початок періоду (на дату укладання договору) - 0 (а. с. 18; 32);
- усього витрат 489 115, 45 грн.; усього надходжень 440 807, 14 грн.; баланс на 01.07.2023 року - (мінус) 48 308, 31 грн. (а. с. 18).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 21.07.2015 року видно, що відповідачем погашено заборгованості за тілом кредиту 238354, 74 грн.; погашено заборгованості за простроченим тілом кредиту 852, 85 грн.; погашено заборгованості по нарахованим відсоткам 1435, 69 грн.; погашено заборгованості по простроченим відсоткам 00 грн.; залишилась непогашеною заборгованість за тілом кредиту у сумі 38998, 57 грн. та заборгованість за простроченими відсотками 9309, 74 грн., а всього загальна заборгованість за кредитом складає 48308, 31 грн. (а. с. 10-17; 17- на звороті).
Положеннями ст. ст. 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» в повному обсязі.
Тобто, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 48 308,31 грн.
Також відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати у розмірі 2684, 00 грн., пов'язані зі сплатою судового збору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 526, 611, 626, 629, 1049-1050, 1054 ЦК України, 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 280-285, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.07.2015 року в сумі 48 308, 31 (сорок вісім тисяч триста вісім гривень 31 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684, 00 грн.
Відомості, передбачені п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570; місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д. Адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Є.С. Боєв
11.01.24