Справа №333/913/23
Провадження № 1-кп/333/240/24
Іменем України
10 січня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі колегії судді:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі спеціального судового провадження в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження №22022080000002155 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений ст.. 480 КПК України, за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 111-1 КК України, -
Приблизно 17.03.2022 (більш точна дата та час не встановлені), знаходячись на території окупованого зс рф м. Мелітополь Запорізької області ОСОБА_8 , діючи умисно, всупереч вимог діючого законодавства України, прийняв пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, із числа представників окупаційної влади м. Мелітополь, та добровільно зайняв посаду оперуповноваженого відділу карного розшуку у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Мелітополь Запорізькій області - так званій «народній міліції», який має назву «УВД по г. Мелитополь и Мелитопольскому району» та розташовується за адресою м. Мелітополь вул. Чернишевського, буд. 37.
Обіймаючи зазначену посаду приблизно з 17.03.2022, ОСОБА_8 здійснював свою протиправну діяльність в інтересах держави-агресора та з метою підтримання окупаційної влади у м. Мелітополь Запорізької області, окрім іншого, схиляв місцевих мешканців із числа колишніх і діючих співробітників органів Національної поліції та МВС України до незаконного співробітництва з окупаційною владою шляхом вступу до лав незаконного правоохоронного органу, приймав участь у вилученні наркотичних засобів у місцевих мешканців м. Мелітополь, на виконання вказівок співробітників фсб рф приймав участь у затриманнях проукраїнські налаштованих мешканців м. Мелітополь, та забезпечував охорону правопорядку під час проведення незаконного референдуму про вихід Запорізької області із складу України та про входження Запорізької області до складу рф на правах суб'єкта рф і під час видачі російських паспортів громадянам України на території м. Мелітополь Запорізької області.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.7 ст.111-1 КК України - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_8 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч.3 ст.323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду через засоби масової інформації у передбачений законом спосіб, однак у судове засідання не з'явився.
Судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними доказами.
Свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що знайомий особисто з ОСОБА_8 декілька років, в «Telegram»-каналі бачив відео видачі російських паспортів на території Запорізької області, на цьому відео зображений ОСОБА_8 в темному одязі. Свідок вважає, що ОСОБА_8 ніс службу по охороні громадського порядку під час видачі паспортів. Від мешканців Мелітопольського району йому відомо, що ОСОБА_8 пішов працювати в поліцію окупаційної влади.
Свідок ОСОБА_10 в суді пояснив, що знає ОСОБА_8 як мешканця Мелітополя . Його забрали в полон окупаційні війська, він бачив там ОСОБА_8 який представився як оперуповноважений карного розшуку. Свідка та інших затриманих тримали в приміщенні відділу поліції, по ночам ОСОБА_8 разом з іншими «працівниками поліції» били його та інших затриманих гумовими кийками, бейсбольними битами, катували. Також ОСОБА_8 водив його на «допит» до начальника окупаційної поліції, слідчого, потім після «допиту» його ( ОСОБА_10 ) дуже побитого відвіз в автомобілі додому. Свідок чув як «керівник поліції» ОСОБА_8 та іншим «працівникам поліції» давав вказівки як співробітникам поліції. Одного разу свідка та інших затриманих осіб під супроводом ОСОБА_8 , який був з пістолетом, привезли в приватний будинок, де ОСОБА_8 їм сказав винести побутову техніку з будинку та погрузити у мікроавтобус. Потім вони привезли цю техніку на який-то склад де розвантажили її, там було дуже багато побутової техніки, в тому числі нової. Пізніше бачив ОСОБА_8 разом з іншими представниками поліції окупаційної влади на блокпосту. Вважає, що ОСОБА_8 добровільно пішов працювати до поліції окупаційної влади, оскільки він був задоволений своєю посадою, пишався цим, казав, що зараз кращі часи для роботи, бо можна проводи обшуки, затримувати без ухвал.
Крім того, винуватість ОСОБА_8 підтверджується письмовими доказами:
-повідомленням Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 28.10.2022 року №53/2/52-2760, в якому зазначено, що ОСОБА_8 під час окупації частини Запорізької області добровільно зайняв посаду «оперуполномоченого ОУР УВД по г. Мелитополь Мелитопольского района ГУВД по Запорожской области» (а.с.24-25);
-протоколом огляду від 24.11.2022 року всесвітньої мережі Інтернет за участю свідка ОСОБА_12 . За результатами пошуку встановлено наявність відеозапису із назвою «В оккупированных Мелитополе и Херсоне раздали первые российские паспорта». Свідок ОСОБА_9 впізнав на цьому відеозаписі ОСОБА_8 (а.с.172-176);
-протоколом огляду від 24.11.2022 року всесвітньої мережі Інтернет за участю свідка ОСОБА_10 . За результатами пошуку встановлено наявність відеозапису із назвою «В оккупированных Мелитополе и Херсоне раздали первые российские паспорта». Свідок ОСОБА_10 впізнав на цьому відеозаписі ОСОБА_8 (а.с.179-185);
-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 28.11.2022 року, яким встановлено вміст персонального листування користувача облікового запису на ім'я « ОСОБА_13 », який зареєстровано на абонентський номер телефону оператора зв'язку НОМЕР_1 , що належить і яким користується ОСОБА_8 у мобільному додатку «Telegram» та загальний вигляд контактів вказаного користувача. Також міститься переписка з користувачем на ім'я « ОСОБА_14 » 22.09.2022 р. зі змісту якої вбачається, що о 13:48:29 годині ОСОБА_8 повідомив: «Бюллетени сдали все норм». 29.09.2022 року о 13:09 год. ОСОБА_8 відправив текстове повідомлення користувачу на ім'я « ОСОБА_15 », в якому назвався та назвав свою посаду: « ОСОБА_8 . Старший опер». 30.08.2022 року в період часу з 17-50 год. до 02-12 год. (31.08.2022) ОСОБА_8 шляхом обміну текстовими повідомленнями обговорював з користувачем на ім'я « ОСОБА_16 » вибухи та своє чергування із затриманим в лікарні. Крім того, 30.08.2022 року о 06-55 год. ОСОБА_8 направив користувачу на ім'я « ОСОБА_17 » фотознімок рапорту на ім'я «Начальника УВД по г. Мелитополь и Мелитопольскому району ГУВД по Запорожской области ОСОБА_18 », який підписаний «о/у ОУР УВД по г. Мелитополь и Мелитопольскому району ГУВД по Запорожской области ОСОБА_8 », в цьому рапорті повідомляє про отримання ним інформації про осіб, мешканців Мелітопольского району із зазначенням їх прізвищ, імен та адрес, які спілкуються з військовими ВСУ та можливо є корегувальниками вогню. Також міститься спілкування ОСОБА_8 з абонентом на ім'я « ОСОБА_19 », який на його прохання наслав фотознімки трудової книжки НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_8 із записами про навчання та роботу. Також в мобільному додатку зберігається фотознімок з тексом «График дежурств ответственных от руководства УВД по г. Мелитополь и Мелитопольскому району в Запорожской ГУВД в Запорожской области за сентябрь 2022 года» за підписом «Начальника штаба УВД по г. Мелитополю и Мелитопольскому району ГУВД по Запорожской области ОСОБА_11».
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
У ряді складів кримінальних правопорушень, у тому числі, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України важливе значення має добровільність (якщо особа здійснювала відповідні дії не добровільно, а під примусом (байдуже яким), склад правопорушення відсутній).
Наведеними вище доказами у їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема дослідженими судом показаннями свідків, які спілкувались та спостерігали за ОСОБА_8 під час його роботи на окупаційну владу, підтверджується беззаперечне свідчення невимушеності його поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності його дій.
Окрім того, окупація території міста Мелітополя та Мелітопольского району та встановлення на цій території окупаційних органів влади, мала відкритий характер, а тому ОСОБА_8 , очевидно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86). Вищевказані показання свідків та письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.
Крім того, під час судового розгляду було досліджено характеризуючи обвинуваченого ОСОБА_8 відомості, а також досліджені такі документи:
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022080000002155 від 02.11.2022 року, з фабулою «Громадянин України ОСОБА_8 , перебуваючи на території м. Мелітополь Запорізької області, прийнявши пропозицію від невстановлених представників окупаційної адміністрації зайняв посаду оперуповноваженого у відділі карного розшуку в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території - т.зв. «народній міліції», яка має назву «УВД по Мелитополю и Мелитопольському району» та кваліфікацією за ч.7 ст.111-1 КК України (а.с.22);
- постанова про створення групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування, повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000002155 від 02.11.2022 р. (а.с.89-91);
- повідомлення про підозру по кримінальному провадженню №22022080000002155 від 15.12.2022 року ОСОБА_8 за ч.7 ст.111-1 КК України (а.с.98-101).
- повідомлення про виклик та про підозру ОСОБА_8 , про завершення досудового розслідування у газетах «Урядовий кур'єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора України (а.с.30-32);
- постанова про доручення на призначення захисника для участі у кримінальному провадженні від 02.01.2023 р. (а.с.104-105);
- постанова слідчого УСБУ в Запорізькій області про оголошення ОСОБА_8 у розшук від 02.01.2023 р. (а.с.118-120);
- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_20 від 20.01.2023 р. про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000002155, відомості про яке внесені до ЄРДР 02.11.2022 року відносно ОСОБА_8 (а.с. 37-38);
- повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_8 , про завершення досудового розслідування у газетах «Урядовий кур'єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора України (а.с.40-45);
- постанова від 03.11.2022 р. про призначення групи прокурорів, які мають повноваження у кримінальному провадженні №22022080000002155, старшим групи прокурорів визначено прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 ;
- постанова про доручення проведення слідчих (розшукових) дій від 05.11.2022 року, якою доручено оперативним співробітникам вчинити певні слідчі (розшукові дії) (а.с.94);
- лист Департаменту внутрішньої безпеки від 12.12.2022 р. №2320/42-07/02-22 яким повідомляється, що ОСОБА_8 мешкає в АДРЕСА_1 та 17.03.2022 приступив до виконання обов'язків на посаді «оперуполномоченого уголовного розыска» (а.с.96)
Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
Суд не погоджується із доводами захисника, що зібрані докази не доводять перебування ОСОБА_8 на службі в т.зв. «народній міліції». Дослідивши та проаналізувавши письмові докази, показання свідків, суд приходить до висновку, що вони підтверджують вказаний у вироку обсяг обвинувачення.
За повідомленням Управління СБ України у Запорізькій області ОСОБА_8 постійно перебуває на тимчасово окупованій території Запорізької області (м. Мелітополь). Повістки про виклик ОСОБА_8 на стадії судового розгляду публікувались на офіційному веб-сайті Комунарського районного суду м. Запоріжжя, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур'єр» в рубриці «Оголошення». Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.
Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях адвоката ОСОБА_7 уповноважено у межах процесуальних прав і обов'язків, визначених ст.т.46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_8 (а.с.107)
Згідно з ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.03.2023 року відносно ОСОБА_8 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймала участь захисник ОСОБА_7 , яка була захисником на стадії досудового розслідування і обізнана з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.
Захисник обвинуваченого здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймала участь у допиті свідків та дослідженні доказів, виступала у дебатах та заперечувала проти обвинувачення.
Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення вживалися достатні заходи щодо дотримання правОСОБА_8 , як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був поінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, судом поза розумним сумнівом, достовірно встановлено, що ОСОБА_8 своїми умисними діями, які виразились у добровільному зайнятті громадянином України посади у незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_8 відсутні.
При призначенні ОСОБА_8 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного.
Так, ОСОБА_8 вчинив особливо тяжкий злочин, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, мешкає на тимчасово окупованій території України.
Суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та правоохоронних органах з конфіскацією майна, що на думку суду буде відповідати принципам та меті призначення покарання.
Речові докази по справі відсутні.
Судові витрати по справі відсутні.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.01.2023 р. відносно ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави (а.с.133-134), який до набрання вироком законної сили суд вважає за доцільне залишити без змін.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та правоохоронних органах строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_8 у виді тримання під вартою залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту фактичного затримання.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити захиснику та прокурору.
Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, згідно з положеннями статті 297-5 КПК України, та на офіційному веб-сайті суду.
Головуюча ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3