Справа № 303/3327/22
Закарпатський апеляційний суд
03.01.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового провадження : прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/170/23, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 ,
Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 січня 2023 року,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України, обвинуваченого ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вироком ухвалено речові докази: газовий балон об'ємом 50 л, усередині якого знаходиться газ, мотор (компресор) від холодильника, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , - повернути останньому як власнику.
Ухвалено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, в розмірі 686 грн 48 коп.
Згідно з вироком, ОСОБА_7 , визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
20 квітня 2022 року, приблизно о 11 год 30 хв, у АДРЕСА_2 , обвинувачений ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, шляхом штовхання відчинив одну хвіртку воріт та проник на територію дворогосподарства будинку АДРЕСА_3 , яке належить потерпілому ОСОБА_8 , де, переконавшись, що його протиправні дії не помічають сторонні особи, з метою таємного викрадення чужого майна підійшов до вхідних дверей будинку, де шляхом їх віджиму проник усередину, звідки таємно викрав такі речі, а саме: газову двокамфорну плиту «Еlna 01ПА», бувшу в користуванні, вартість якої згідно з висновком експерта ТОВ «Ріалті-О» від 27.04.2022 становить 500 гривень; газовий балон, об'ємом 50 л, що був у користуванні, вартість якого згідно з висновком експерта ТОВ «Ріалті-О» від 27.04.2022 становить 500 гривень; газовий балон, об'ємом 5 л, що був у користуванні, вартість якого відповідно до висновку експерта ТОВ «Ріалті-О» від 27.04.2022 становить 290 гривень; 25 літрів газу (пропан - бутан), вартість якого згідно висновку експерта ТОВ «Ріалті-О» від 27.04.2022 становить 754,75 гривень; компресор з холодильника «Whirpool ART 667/G», що був у користуванні, вартість якого згідно з висновком експерта ТОВ «Ріалті-О» від 27.04.2022 становить 950 гривень. Незаконно заволодівши вищевказаним майном обвинувачений ОСОБА_7 , з місця скоєння кримінального правопорушення (злочину) разом з викраденим майном направився у невідомому напрямку. Внаслідок скоєних дій потерпілому ОСОБА_8 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 2994 гривень 75 копійок.
Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , вказує на те, що вирок суду є незаконним, тому підлягає скасуванню. Зазначає, що місцевий суд не дав належної оцінки показанням обвинуваченого та потерпілого. Так, обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що до вчинення кримінального правопорушення не причетний, натомість потерпілий вважав, що до вчинення кримінального правопорушення причетна група осіб, серед яких особи, статус яких визначено як свідки. Стверджує, що наявні у справі докази не підтверджують причетність обвинуваченого ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Просить вирок скасувати, ухвалити новий, яким кримінальне правопорушення відносно обвинуваченого ОСОБА_7 закрити у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Апеляційний розгляд проводиться за відсутності сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, адвоката ОСОБА_6 , а також потерпілого ОСОБА_8 , неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду справи. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних учасників кримінального провадження береться до уваги те, що: вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду кримінального провадження; клопотань чи заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавали; апеляційним судом не визнавалась обов'язковість явки сторони захисту та потерпілого на розгляд кримінального провадження; прокурор не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі сторони захисту та потерпілого; відповідно до ст. 28 КПК України кримінальне провадження повинно бути розглянуте і процесуальні рішення повинні бути прийняті у розумні строки.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про непричетність обвинуваченого ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення колегія суддів відхиляє.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України кримінального правопорушення, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, ґрунтується на сукупності зібраних відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України доказів, безпосередньо досліджених судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження, які наведено у судовому рішенні.
Так, із показань потерпілого ОСОБА_8 убачається, що через два дні після події злочину, у п'ятницю о 19 годині, повернувшись додому, потерпілий ОСОБА_8 побачив, що відсутнє майно та пошкоджені двері будинку. Із показань потерпілого ОСОБА_8 також вбачається, що крадіжку майна вчинив обвинувачений ОСОБА_7 у співучасті з іншими особами, оскільки сам він це зробити не зміг би. З викраденого майна йому повернуто газовий балон об'ємом 50 літрів, 25 літрів газу (пропан-бутан) та компресор з холодильника «Whirpool ART 667/G». Цивільний позов не заявляв, просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком.
Із показань свідка ОСОБА_9 , що убачається, що свідок ОСОБА_9 є сусідом із обвинуваченим та потерпілим. 20.04.2022 приблизно о 16 годині свідок ОСОБА_9 проїжджав біля будинку, який належить ОСОБА_10 , біля якого стояв холодильник, поряд із ним стояли ОСОБА_7 , та особи по імені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Раніше до вказаного вище часу, приблизно о 13 годині йому телефонували особи по імені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і пропонували придбати у них мотор від холодильника та газовий балон. На таку пропозицію свідок погодився і ОСОБА_7 привіз йому ці речі на велосипеді до нього в гараж. Через два дні приїхали працівники поліції та повідомили, що придбане свідком у ОСОБА_14 майно викрадено у потерпілого ОСОБА_8 .
Із показань свідка ОСОБА_15 убачається, що в день скоєння злочину приблизно о 15 годині свідок ОСОБА_15 сидів біля фонтану у мікрорайоні Росвигово. До нього підійшов ОСОБА_7 разом із особою по імені ОСОБА_13 та попросив допомогти перенести холодильник з метою подальшого збуту на металобрухт. Підійшовши до будинку, в якому проживає потерпілий ОСОБА_8 , на вулиці біля будинку побачив холодильник. Від ОСОБА_7 довідався, що холодильник належить обвинуваченому. Він розібрав холодильник та, зателефонувавши дядьку ОСОБА_16 , домовився з ним щодо здачі холодильника на металобрухт. Знаходячись біля холодильника, бачив як ОСОБА_7 разом із особою по імені ОСОБА_13 заходили до будинок, де проживає потерпілий, з якого виносили речі. Про належність холодильника потерпілому не знав. Потерпілий ОСОБА_8 є сусідом свідка.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 22.04.2022 та ілюстративної таблиці до нього, старшим слідчим СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_17 , у присутності понятих, 22.04.2022 з 10 год 50 хв до 12 год 30 хв проведено огляд дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , де виявлено пошкоджений холодильник, з якого вирвано дверці та демонтовано мотор. Встановлено, що двері до будинку відчинені, наявні пошкодження у верхній та нижній частині дверей, такі видавлені. В ході проведення даної слідчої дії на поверхні холодильника виявлено та вилучено сліди папілярних узорів (а. к. п. 97-105).
Відповідно до протоколу огляду місця події від 22.04.2022 року та ілюстративної таблиці до нього, старшим слідчим СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_17 у присутності понятих, 22.04.2022 з 12 год 50 хв до 13 год 30 хв проведено огляд гаража № НОМЕР_1 у ряді № НОМЕР_2 гаражного кооперативу по вул. Щепкіна в м.Мукачево, в приміщенні якого виявлено та вилучено газовий балон об'ємом 50 л, в середині якого знаходився газ, а також мотор від холодильника (компресор) - ( а. к. п. 89-96).
Згідно з висновком експерта ТОВ «Ріалті-О» про вартість об'єкта оцінки від 27.04.2022, станом на квітень місяць 2022 року ринкова вартість становить : газової двох камфорної плити «Еlnа 01ПА», бувшої у користуванні, - 500,00 гривень; газового балону, об'ємом 50 л, бувшого у користуванні, - 500,00 гривень; газового балону, об'ємом 5 л, бувшого у користуванні, - 290,00 гривень; 25 літрів газу (пропан-бутан), - становить 754,75 грн; компресора з холодильника «Whirpool ART 667/G», бувшого у користуванні, - 950 гривень (а. к. п. 55).
Згідно з висновком експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/107-22/3707-Д від 12.05.2022, слід папілярного узору на відрізку № 2, який було виявлено та вилучено під час огляду місця події від 22.04.2022 - дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , придатний для ідентифікації. Слід папілярного узору на відрізку № 2, який було виявлено та вилучено із поверхні холодильника під час огляду місця події від 22.04.2022 належить ОСОБА_7 (а. к. п. 58-75).
При оцінці вищенаведених показань потерпілого та свідків, а також інших письмових і речових доказів, на які суд посилається у вироку в підтвердження винуватості ОСОБА_7 у скоєнні передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України кримінального правопорушення, колегія суддів показання потерпілого та свідків вважає логічними, послідовними, такими, що не містять суперечностей, і такими, що відповідають іншим матеріалам та фактичним обставинам кримінального провадження.
При оцінці показань потерпілого та свідків, колегія суддів бере до уваги те, що в кримінальному провадженні відсутні які-небудь докази (дані) про те, що у потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_15 були підстави для обмови ОСОБА_7 , і на такі сторона захисту не вказувала як під час розгляду справи у місцевому суді, так і в апеляційній скарзі. Окрім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв їх до уваги, надавши їм перевагу та визнавши їх достовірними, і також приймає їх до уваги.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що вищенаведені докази в їх сукупності, які є достовірними, допустимими, зібраними відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, у тому числі із врахуванням вимог ст. ст. 85-89 КПК України, підтверджують винуватість ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна, яке належить потерпілому ОСОБА_8 , поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, а тому, висновок суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та ґрунтується на сукупності наведених вище доказів. У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні та оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_7 та правильність кваліфікації його дій.
Колегія суддів вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно.
Перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку не виявлено порушень норм Конституції України, у тому числі передбачених статтею 62 Конституції України, норм Кримінального процесуального кодексу України, у тому числі істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, та обґрунтованість судового рішення в частині доведеності вини та кваліфікації дій обвинуваченого, та які є безумовною підставою для його скасування і, зокрема, порушення права особи на захист.
Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд не дав належної оцінки показанням обвинуваченого та потерпілого, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знаходять свого підтвердження, спростовуються наведеним вище, а відтак і не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Із цих підстав, як безпідставні і такі, що не свідчать про відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що до вчинення кримінального правопорушення не причетний, натомість потерпілий вважав, що до вчинення кримінального правопорушення причетна група осіб, серед яких особи, статус яких визначено як свідки.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, належним чином оцінивши показання потерпілого та свідків, а також наявні у матеріалах справи докази, обгрунтовано не взяв до уваги позицію сторони захисту про невинуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину. У зв'язку з цим, апеляційний суд вважає, що невизнання обвинуваченим своєї вини є способом захисту від пред'явленого обвинувачення, який обумовлений намаганням уникнути відповідальності за вчинений злочин, оскільки позиція сторони захисту повністю спростовується дослідженими доказами, які не викликають сумнівів і в своїй сукупності доповнюють один одного та підтверджують пред'явлене ОСОБА_7 обвинувачення.
При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що потерпілий вважав, що до вчинення кримінального правопорушення причетна група осіб, серед яких особи, статус яких визначено як свідки, апеляційний суд бере до уваги положення ч. 1 ст. 337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, що м матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що будь-якій особі у цьому кримінальному провадженні пред'являлось обвинувачення..
Тому, апеляційний суд вважає, що показання потерпілого та свідків, письмові та речові докази, у своїй сукупності свідчать про те, що мав місце факт викрадення обвинуваченим ОСОБА_7 майна у потерпілого ОСОБА_8 , у зв'язку з чим доводи сторони захисту про те, що наявні у справі докази не підтверджують причетність обвинуваченого ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, відхиляються як такі, що не знаходять свого підтвердження та повністю спростовуються наявними у матеріалах справи вищенаведеними доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.
Разом із тим, апеляційний суд погоджується і з висновками суду першої інстанції у частині призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання.
Погоджуючись із цим висновком апеляційний суд бере до уваги таке.
Так, згідно із загальними засадами призначення покарання, визначеними статтею 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», увагу суддів звернуто на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку, і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Згідно п. 2 вказаної Постанови, усі питання пов'язані із призначенням покарання, мають бути належним чином мотивовані у вироку.
Поняття судової дискреції (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання вимоги вказаних вище статтей Кримінального кодексу були дотримані, оскільки при призначенні покарання судом першої інстанції у достатній мірі враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючої, а також висновок органу пробації.
Так, з вироку вбачається, що при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання судом першої інстанції взято до уваги те, що кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів; обставини вчинення злочину в умовах воєнного стану; дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, не працює та перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітній, на спеціальних обліках у лікарів психіатра, фтизіатра та нарколога не перебуває; відсутність до з боку потерпілого претензій до обвинуваченого; обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку; відсутність обставин, що пом'якшують покарання. Також судом першої інстанції враховано досудову доповідь органу пробації, відповідно до якої виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк є можливим та не становить небезпеки для суспільства.
Тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_7 обґрунтовано призначено покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, від відбування якого його звільнено з іспитовим строком 2 роки та покладенням передбачених ч. 1 ст. 76 КК України обов'язків.
Призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання та встановлений іспитовий строк колегія суддів вважає такими, що відповідають як характеру та ступеню вчиненого ОСОБА_7 кримінально-караного діяння, так і особі обвинуваченого, є необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, сприятиме досягненню основної мети - виховання обвинуваченого у дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів, із урахуванням відсутності обставин, які б пом'якшували покарання, у тому числі визнання вини та щирого каяття, не вбачає підстав для пом'якшення обвинуваченому ОСОБА_7 призначеного йому судом першої інстанції покарання чи зменшення іспитового строку.
Разом із тим, істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на законність та обґрунтованість ухваленого у кримінальному провадженні судового рішення (вироку), та які б слугували безумовною підставою для його скасування, у тому числі й із призначенням нового судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.
Крім того, стороною захисту не заявлялось клопотань про дослідження таких доказів, результат дослідження яких спростовував би висновки суду першої інстанції чи свідчив би про істотні порушення вимог КПК України при проведенні досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.
Тому, апеляційна скарга сторони захисту, доводи якої є безпідставними та необґрунтованими, а також вимоги про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у зв'язку з недоведеністю його вини, задоволенню не підлягають, а вирок як законний та обґрунтований підлягає залишенню без зміни.
Разом із тим, законними та обґрунтованими визнаються і висновки суду першої інстанції в частині вирішення питання про судові витрати та долі речових доказів, які також сторонами кримінального провадження не оспорюються.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 січня 2023 року, щодо обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_7 , - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді: