Справа№751/229/24
Провадження №1-кс/751/91/24
07 січня 2024 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черні-гівській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу Чернігівської обласної проку-ратури ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
встановив:
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В обґрунтування даного клопотання зазначено, що у провадженні відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управ-ління Національної поліції в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження, внесе-не до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023270000000173 від 06.07.2023, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України щодо отримання адвокатом ОСОБА_6 за попередньою змовою із службовими особами Чернігівського військового госпіталю військової частини НОМЕР_1 від ОСОБА_11 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 200000,00 грн. за сприяння останньою у видачі та видачу такими службовими особами висновку військово-лікарської комісії щодо визнання останнього обмежено придатним до проходження військової служби.
ОСОБА_6 04.01.2024 о 17 год. 20 хв. затримано у порядку ст. 208 КПК України та 05.01.2024 року їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передба-чених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Необхідність обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрювана буде залишатись на волі, і жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили задоволь-нити з підстав, зазначених у ньому.
Підозрювана ОСОБА_6 та її захисники в судовому засіданні просили у задоволенні клопотання слідчого відмовити, в зв'язку з тим, що ОСОБА_6 не є суб'єктом інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України і не вчиняла жодних дії щодо перешкоджання Збройним силам України.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши долучені до клопотання матеріали, дійшов наступного висновку.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 , та причетність підозрюваної до вчинення кримінальних правопорушень підтверджуються долученими до клопотання матеріа-лами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 19.12.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.01.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 05.01.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 05.01.2024; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 04.01.2024; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 05.01.2024; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 05.12.2023; протоколом обшуку автомобіля марки «TOYOTA SEQUOIA», р.н. НОМЕР_2 , білого кольору, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 від 04.01.2024; та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Враховуючи, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання, доводи сторони захисту про необґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_6 не заслуговують на увагу.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у діях особи , а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинен-ня кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, правильність кваліфікації дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_6 інкримінованих кримінальних правопорушень.
Наведені обставини у клопотанні слідчого дають підстави вважати про наявність ризиків, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримі-нальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи питання щодо обрання строку запобіжного заходу до підозрюваної виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінальних правопорушень, що інкримінується ОСОБА_6 , а також обставини, що характеризують особу підозрюваної, яка має місце реєстрації, її сімейний стан та зареєстроване місце проживання, наявність на утриманнідвох неповнолітніх дітей, позитивні характеристики за місцем проживання.
При цьому, тяжкість покарання, яке може загрожувати підозрюваній в разі визнання її винуватою, а також конкретні обставини кримінального провадження, які на даний час розслідуються, свідчать про можливість невиконання підозрюваною своїх процесуальних обов'язків у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Зазначені ризики є суттєвими, і як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_6 будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваної, не можуть їм запобігти.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з ураху-ванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
В той же час, прокурором в судовому засіданні доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, такого ступеню, які виправдовують застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань, які обумовлюють необхідність продовження до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання за вчинені кримінальні правопорушення, не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосу-вання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір заста-ви, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передба-чених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Абзацом 8 ч.4 ст.183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Тобто, визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченою ст. 114-1 КК України, є дискреційним повноваженням суду.
Окрім того, Конституційний суд у 2019 році вже визнавав неконституційним положення ч. 5 ст. 176 КПК щодо безальтернативності запобіжних заходів у злочинах проти національної безпеки України та зазначав, що формальне судове рішення нівелює мету та суть правосуддя (Рішення від 25 червня 2019 року 7-р/2019).
Частиною 2 статті 8 КПК визначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Тобто, автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "Piruzyan v. Armenia" п. п. 104-105).
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Буров проти України" п. 51).
Згідно пункт 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якшого запобіжного заходу.
В конкретному випадку суд звертає увагу на міцні соціальні зв'язки ОСОБА_6 , її вік, стать та стан здоров'я, наявність родини та утриманців, репутацію, майовий стан, та вважає за можливе визначити підозрюваній альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави у провадженні визначається слід-чим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи дані, які характеризують особу ОСОБА_6 , обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан підозрюваної, наявність вищезгада-них ризиків, слідчий суддя вважає за можливе обрати відносно неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у розмірі 800000 гривень, з покладенням на підозрювану, у разі внесення застави, обов'язків на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України. Враховую-чи виключність випадку, для забезпечення виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, розмір застави визначається за межами розмірів, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України не кратно прожитковому мінімуму для працездатних осіб.
Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченої, суд не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.
У разі внесення обвинуваченим застави, суд вважає за необхідне покласти на неї певні обов'язки, з передбачених ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України,
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, раніше не судимої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , адвоката (свідоцтво №000103 від 10.02.2017), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Чернігівський слідчий ізо-лятор» Міністерства юстиції України.
Визначити розмір застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у розмірі 800000 (вісімсот тисяч) гривень.
Роз'яснити, що ОСОБА_6 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду.
У разі внесення застави на ОСОБА_6 покласти наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду на визначений ними час;
- не відлучатися із с-ща Мирне Ніжинського району Чернігівської області без дозволу слі-дчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю цілодобово.
Роз'яснити, що в разі невиконання обов'язків заставодавця, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава внесена обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою встановлюється терміном 60 днів, тобто до 07 березня 2024 року включно, або до дня внесення застави.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Чернігівського апеля-ційного суду.
Слідчий cуддя ОСОБА_1