Справа № 676/8942/23
Номер провадження 2-з/676/6/24
02 січня 2024 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Швець О.Д.,
з участю секретаря Чекашкіної О.Л.
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні заяву Керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури про забезпечення позову,-
Керівник Кам'янець-Подільської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави до Слобідсько-Кульчиєвецької сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Устянської сільської ради, Кам'янець-Подільського району № 2-г від 25.10.2007 р. «Про передачу у власність земельної ділянки» ОСОБА_1 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що знаходиться в межах населеного пункту с. Устя, Кам'янець-Подільського району, кадастровий номер 6822489100:01:001:0032. Право власності ОСОБА_1 посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ 044895 від 30.10.2007 р. В подальшому 14.05.2021 р. на підставі договору купівлі-продажу № 1102 ОСОБА_1 передав у власність (продав) земельну ділянку ОСОБА_2 . Окружною прокуратурою виявлено порушення вимог ст.ст. 13.14 Конституції України, ст.ст. 19, 58, 59, 60, 61, 62, 83 ЗК України та ст.ст. 88, 89, 90 ВК України, спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду та повністю перебуває в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, що виключає право приватної власності на неї.
Керівник Кам'янець-Подільської окружної прокуратури звернувся з заявою про забезпечення позову в якій зазначає, що стосовно земель водного фонду закон установлює пріоритет державної, комунальної власності на землю над приватною і забороняє органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади передавати у приватну власність землі водного фонду, крім замкнених природних водойм загальною площею до 3 гектарів. В порушення зазначених вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали у приватну власність для ведення садівництва земельну ділянку водного фонду без зміни у встановленому законом порядку її цільового призначення. Наявність у ОСОБА_2 правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі розпорядитись спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб. ОСОБА_2 , знаючи про наявність спору, свідомо може здійснити дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, що призведе до необхідності звернення до суду з новим позовом, неможливості своєчасного реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику у придатному для використання стані, тобто унеможливить або ускладнить виконання рішення суду. Отже існує очевидна небезпека подальшого відчуження ділянки або будівництва на ній об'єктів нерухомості, оформлення права власності на них, що призведе до неможливості повернення земельної ділянки належному власнику. Заявлені способи забезпечення позову є співмірними із заявленими вимогами, оскільки спір щодо земельної ділянки є реальним, носить матеріальний характер, а відсутність обтяжень спірної земельної ділянки не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю на користь третіх осіб. Зазначені способи забезпечення позову не перешкоджають ОСОБА_2 володіти та користуватися земельною ділянкою, у випадку відмови в позові відповідачу не буде завдано значних збитків, а забезпечення позову не створить жодних перешкод у їх відшкодуванні, тому підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні. Просить накласти арешт на земельну ділянку, яка перебуває в приватній власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), з кадастровим номером 6822489100:01:001:0032, площею 0,12 га, що розташована в межах населеного пункту с. Устя, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, а також заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі щодо її поділу чи об'єднання з іншими земельними ділянками); заборонити ОСОБА_2 вчиняти із спірною земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проводити на ній будь-які будівельні роботи; заборонити державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 6822489100:01:001:0032.
Дослідивши заяву, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст. 149 ЦПК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з роз'ясненнями п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд при розгляді заяви про забезпечення позову має пересвідчитись, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При цьому слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Поняття забезпечення позову визначається, як встановлені законом тимчасові процесуальні дії примусового характеру у вигляді обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб, що застосовуються судом та гарантують або можуть гарантувати зацікавленій особі виконання ухваленого на її користь судового рішення або ефективний захист її прав.
Метою забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку інших учасників з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у випадку прийняття його на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Як вбачається з обставин справи, рішенням Устянської сільської ради, Кам'янець-Подільського району № 2-г від 25.10.2007 р. «Про передачу у власність земельної ділянки» ОСОБА_1 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що знаходиться в межах населеного пункту с. Устя, Кам'янець-Подільського району, кадастровий номер 6822489100:01:001:0032. 14.05.2021 р. на підставі договору купівлі-продажу № 1102 ОСОБА_1 передав у власність (продав) земельну ділянку ОСОБА_2 .
Спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду так як перебуває в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища.
Прокурором заявлено позов про витребування спірної земельної ділянки.
Отже, зазначена спірна земельна ділянка є предметом спору у даній справі.
Відповідач добровільно повернути земельну ділянку не бажає.
З вище викладеного вбачається, що між сторонами дійсно існує спір, зокрема, щодо законності отримання спірної земельної ділянки та її витребування, заходи забезпечення позову,які просить застосувати прокурор, пов'язані з предметом спору у даній справі.
При цьому, невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті і набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог ефективний захист поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
Тому через ризик її відчуження на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту та заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь - які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,1200 га з кадастровим номером 6822489100:01:001:0032, що розташована в межах Слобідсько-Кульчиєвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (у тому числі, у разі зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу чи об'єднання з іншими ділянками, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову.
Обрання у такий спосіб забезпечення позову у достатній мірі унеможливить зміну власників спірного нерухомого майна та перереєстрацію прав власності до моменту закінчення розгляду справи. А це у свою чергу у повній мірі буде відповідати меті забезпечення позову, гарантуванню виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Вжиття зазначених заходів забезпечення позову, є співмірним із заявленими позовними вимогами, в порівняння з негативними наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, обрані заходи забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки спірне майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним та вчиняти дії щодо його перереєстрації. Обрані заходи забезпечення позову не впливають на матеріальний стан відповідача, як власника майна, та не призводять до понесення додаткових витрат унаслідок їх застосування.
Виходячи із можливості власника на даний час вільно розпоряджатись своїми правами щодо спірної земельної ділянки, суд вважає, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті і набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог ефективний захист поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду. При цьому суд застосовує ефективні способи забезпечення позову.
З врахуванням викладеного, суд вважає за необхідне заяву задовольнити.
Керуючись ст.ст. 149-153, ст. 260, ст. 261, ЦПК України, суд,-
Заяву задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку земельну ділянку площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що знаходиться в межах населеного пункту с. Устя, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, кадастровий номер 6822489100:01:001:0032 та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь - які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею (у тому числі, у разі зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу чи об'єднання з іншими ділянками, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї).
Заборонити державним кадастровим реєстраторам вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 6822489100:01:001:0032 щодо зміни власника, цільового призначення, конфігурації, перетворення, поділу, об?єднання з іншими земельними ділянками.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня проголошення.
Подача апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Швець О.Д.