Справа № 592/2680/23
Провадження № 3/592/2/24
10 січня 2024 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков Ігор Геннадійович, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -
Із змісту до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 316934 від 07.02.2023 року вбачається, що 07.02.2023 року о 09 годині 58 хвилин в м. Ромни по вул. Київська водій ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини) , відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. п. 2) .
10.01.2024 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми пояснення по справі про адміністративне правопорушення, із змісту яких вбачається, що на розгляді Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, судовий розгляд якого призначений на 10.01.2024 року о 13 годині 00 хвилин. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 316934 від 07.02.2023 року, складеного поліцейським Роменського РВП старшим сержантом поліції Каплун Валерієм Володимировичем, він - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що 07.02.2023 року року о 09 годині 58 хвилин в м. Ромни по вул. Київська керував транспортним засобом IVECO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху. Він стверджує, що у зазначений в постанові день і час, а саме: 07.02.2023 року року о 09 годині 58 хвилин, взагалі не знаходився в автомобілі IVECO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а стояв поруч з цим транспортним засобом, який перебував у нерухомому стані. Тобто даним автомобілем він не керував та не порушив жодних Правил дорожнього руху, тому мав законне право відмовитись від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння (в якості водія) . В протоколі про адміністративне правопорушення він зазначив про те, що керував автомобілем вчора та випив пива. Під час спілкування він також пояснював поліцейському про те, що двигун автомобіля був несправним і його буксирувала інша особа, а він знаходився в автомобілі в якості пасажира, оскільки вчора пив пиво, проте поліцейський не повірив цьому і знову пропонував пройти огляд. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності. По-перше, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, працівником поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ним таких положень Правил дорожнього руху, які б відповідно до ст. 35 Закону України “Про Національну поліцію” давали право працівнику поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під його керуванням. Тобто, на його думку, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що він - ОСОБА_1 допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівника поліції він не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такі висновки повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог ст. ст. 31, 40 Закону України “Про національну поліцію” , поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Поліцією в своїй діяльності застосовуються технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху. Згідно п. п. 4, 5 розд. ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо) . У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. До матеріалів справи долучений диск із відеозаписом події, який має фрагментарний характер, з якого не можна встановити обставини події саме від моменту зупинки транспортного засобу та керування транспортним засобом до складання протоколу відносно нього за ст. 130 КУпАП. Також, з долученого відеозапису не можливо встановити чи керував він транспортним засобом, оскільки на ньому відображено тільки його спілкування з поліцейським в гаражі, а також відмова пройти огляд на стан сп'яніння, чи проводився його огляд щодо встановлення ознак сп'яніння, зазначених в протоколі. Він вважає, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння особою, яка не здійснювала керування транспортним засобом, не тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Будь-яка інша інформація на відеозаписі відсутня. Слід також зазначити про те, що відеозапис був здійснений працівником поліції на власний мобільний телефон. На відео відсутня назва файлу, календарна дата та час, як цього вимагає відомча Інструкція № 1026 від 18.12.2018 року, що ставить під сумнів той факт, що такі події мали місце в день та час, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 316934 від 07.02.2023 року. Цією Інструкцією визначено чіткий перелік пристроїв, з допомогою яких поліції надано право проводити відеофіксацію та не надано право поліцейським здійснювати відеофіксацію власними пристроями. Наданий із власного пристрою відеозапис не може бути належними та допустимим доказом у справі, у розумінні положень ст. 251 КУпАП. Таким чином, працівник поліції, що здійснював відносно нього оформлення адміністративного правопорушення, порушив вимоги ст. 266 КУпАП, Закону України “Про національну поліцію” та Інструкції № 1026. У відповідності до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року в рамках справи № 524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901/1403/17 було зроблено правовий висновок про те, що відеозапис, поданий поліцією на підтвердження факту порушення водієм Правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис. В протоколі серії ААБ № 316934 міститься вказівка лише про факт проведення відеозапису, однак відсутні відомості про технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис. Тому, даний відеозапис не носить інформаційного характеру, що нівелює його доказове значення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. За змістом п. 1.10. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 року № 1306, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Але зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 316934 та доданий до нього відеозапис правопорушення не підтверджують факт його керування 07.02.2023 року року о 09 годині 58 хвилин в м. Ромни по вул. Київська транспортним засобом IVECO, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Показання свідків правопорушення (у разі його вчинення) не відбиралися, оскільки до матеріалів справи копії таких показань не надано, посилання на показання свідків в протоколі про адміністративне правопорушення та в матеріалах справи відсутні. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення працівник поліції не конкретизував, яким чином та від якого саме огляду він відмовився на місці чи в лікувальній установі. Також матеріали справи не містять ні акта огляду водія на стан сп'яніння, ні направлення водія на огляд до медичного закладу. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 18.01.1978 року “Ірландія проти Сполученого Королівства” (“Ireland v. The United Kingdom” ) , Series A, заява 25, п. 161, а також відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі “Коробов проти України” № 39598/03 від 21.07.2011 року, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, докази повинні буди достатньо переконливими, чіткими і узгодженими між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту. Європейським судом з прав людини по справі “Barbera, Messegue and Jabardo v.Spain” від 06.12.1998 року встановлено, що принцип презумпції невинності вимагає щоб всі сумніви щодо винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності тлумачились на користь даної особи. З огляду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним функцій водія та рух транспортного засобу під його керуванням, враховуючи те, що складом адміністративного правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, зважаючи на приписи ст. 62 Конституції України, з якими вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях, він вважає, що в його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутній. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю, зокрема, складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 271, 290, 294 КУпАП, він просив закрити справу у відношенні нього - ОСОБА_1 за відсутністю в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Справу просив розглядати без його участі з причини знаходження у відрядженні за межами м. Суми (вхідний № 1069 від 10.01.2024 року) (а. п. 25-28) .
В судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 просив закрити провадження щодо нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. п. 9) .
Вислухавши пояснення та думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, відеофайли на оптичних носіях даних DVD-R стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, прихожу до наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи завдано матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок проведення такого огляду врегульований ст. 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, якою затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, та спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України “Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції” від 09.11.2015 року № 1452/735.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
При цьому, п. п. 6, 7 розд. І Інструкції № 1452/735 визначено, що огляд на стан сп'яніння лікарем закладу охорони здоров'я обов'язково проводиться у разі відмови водія транспортного заходу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами такого огляду.
При цьому, слід враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати) , який свідчить про порушення компетентною особою батальйону управління патрульної поліції в Сумській області справи про адміністративне правопорушення, тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів) .
З огляду на викладене та оцінюючи вказаний доказ у відповідності до вимог ст. ст. 251, 252, 254, 255, 256, 266 КУпАП, прихожу до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 316934 від 07.02.2023 року у відношенні водія ОСОБА_1 був складений без дотримання положень процесуального закону, що тягне за собою безумовне та беззаперечне визнання цього доказу недопустимим, внаслідок чого інші докази у справі є нікчемними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з усталеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 його рішення від 14.02.2008 року (заява № 16437/04) у справі “Кобець проти України” (“Kobets v. Ukraine”) з відсиланням на п. 282 рішення у справі “Авшар проти Туреччини” (“Avsar v. Turkey” ) , згідно яким доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вважаю, що в протоколі про адміністративне правопорушення не міститься переконливих доказів винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (“Ireland v. the United Kingdom” ) від 18.01.1978 року, п. 161, Series A заява № 25) , який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП та вимог Інструкцій, вважаю, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, прихожу до висновку про те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, вважаю за необхідне взяти до уваги наступне.
Конституційний Суд України зауважив на тому, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип “in dubio pro reo” , згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення Великої Палати Конституційного Суду України у справі від 26.02.2019 року № 1-р/2019) . “Доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом” (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кобець проти України” (“Kobets v. Ukraine” ) від 14.02.2008 року, з відсиланням на п. 282 рішення у справі “Авшар проти Туреччини” (“Avsar v. Turkey” ) . Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Верховний Суд в п. 39 своєї постанови від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, провадження № К/9901/21241/18, зробив наступний правовий висновок про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (http://reyestr.court.gov.ua/Review/90264746) .
Крім того, вважаю за необхідне взяти до уваги положення ч. ч. 1, 2 ст. 260 КУпАП, згідно яким у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Також вважаю за необхідне взяти до уваги положення ч. ч. 1, 7 ст. 266 КУпАП, згідно яким особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія ) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
До того ж, вважаю за необхідне взяти до уваги положення ч. 1 ст. 267 КУпАП, згідно якій адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи) , який застосував ці заходи, або до суду.
Отже, не відсторонення поліцейським Роменського РВП старшим сержантом поліції ОСОБА_2 водія ОСОБА_1 , як особи, яка, на його думку, керувала транспортним засобом і щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп'яніння, яка безумовно підлягала відстороненню від керування цим транспортним засобом; ненадання поліцейським Роменського РВП старшим сержантом поліції Каплун Валерієм Володимировичем уповноваженій ОСОБА_1 особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, при відстороненні ОСОБА_1 від керування транспортним засобом Iveco, реєстраційний номер НОМЕР_2 , можливості керування цим транспортним засобом, є грубим порушенням поліцейським Роменського РВП старшим сержантом поліції Каплун Валерієм Володимировичем імперативних вимог ч. ч. 1, 7 ст. 267 КУпАП, оскільки водій ОСОБА_1 , як особа, яка, на його думку, керувала транспортним засобом і щодо якої були підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного, підлягала безумовному відстороненню від керування цим транспортним засобом.
Допущене поліцейським Роменського РВП старшим сержантом поліції Каплун Валерієм Володимировичем грубе порушення при складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 316934 від 07.02.2023 року, у тому числі, ігнорування та нехтування ним вимог ч. 1, 7 ст. 267 КУпАП, є додатковими та достатніми підставами для закриття провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Відсутність самої події адміністративного правопорушення-діяльність особи не є такою, що могла б розцінюватися як правопорушення. Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
З огляду на вищевикладене, прихожу до висновку про те, що вданому конкретному випадку, з урахуванням обставин справи та наданих доказів, відсутні належні та допустимі докази щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому вважаю за необхідне закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 130, 247, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя І.Г. Бичков