Код суду 233 № 233/166/24
12 січня 2024 року суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Леміщенко О.О., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Гражданівка Врадіївського району Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проходить військову службу на посаді гранатометника у військовій частині НОМЕР_2 , військове звання - солдат, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України «Про оборону України», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу». Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указами Президента України та іншими підзаконними актами.
За змістом статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами; розвиток військово-технічного співробітництва з іншими державами з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою технікою і майном, які не виробляються в Україні; підготовку національної економіки, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу (стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Таким чином, особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому строк дії військового стану неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №734/2023 від 06 листопада 2023 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Рішень про закінчення особливого періоду на час розгляду справи Президент України не приймав, тобто, тобто особливий період діє в Україні з 17.03.2014 року і до теперішнього часу.
07 січня 2024 року близько 21 год. 00 хв. військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 , перебуваючи в тимчасовому розташуванні підрозділу військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , в районі розосередження, в умовах особливого періоду, виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані, і в такому стані був виявлений командуванням військової частини НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення визнав, у випадку накладення на нього адміністративного штрафу просив розстрочити його сплату на 5 місяців у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення ДНКС-2/53 від 07 січня 2024 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу №855 від 07.01.2024 року та роздруківкою з приладу «Алконт-М» №00292, відповідно до якої ОСОБА_1 07.01.2024 року о 21-30 год. перебував у стані алкогольного сп'яніння (тест №4500 результат позитивний 2,10 проміле), та іншими матеріалами справи.
Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, встановлених в судовому засіданні, знайшла своє підтвердження зібраними доказами, і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, як виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини , ставлення до скоєного, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи вищевикладене, суддя визнає можливим розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу, призначеного за цією постановою, на 5 місяців рівними платежами у зв'язку з його скрутним матеріальним становищем.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, правопорушення скоєне під час виконання обов'язків військової служби, його необхідно звільнити від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 24, 27, 33, 172-20 ч. 3, 283, 301 КУпАП, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) - UA328999980313060106000005692, отримувач - Донецьке ГУК/Костянтинів. МТГ/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу на 5 (п'ять) місяців, зобов'язавши його сплачувати по 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. щомісячно до повного погашення всієї суми.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя О.О. Леміщенко