Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання залишення позову без розгляду
12 січня 2024 року справа № 520/37521/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження за процедурою письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Військової частини НОМЕР_1 (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, Військова частина) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вимогами про: 1) визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 р. - січень 2008 року; 2) зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008 року.
Ухвалою суду від 27.12.2023р. прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, витребувано докази.
До суду 11.01.2024р. від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої відповідач зазначає, що правові висновки Верховного Суду про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (наприклад, щодо спорів у подібних правовідносинах, постанови від 29 вересня 2021 року (справа №160/8332/20), від 24 вересня 2020 року (справа №806/2883/17), від 13 січня 2020 року (справа №814/1007/16), від 11 липня 2019 року (справа №814/2789/16), від 1 грудня 2019 року (справа №823/726/16), не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, оскільки з 19.07.2022 набули чинності зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, які відповідних положень не містять. Враховуючи, що позивачем заявляються вимоги щодо нарахування та виплати частини грошового забезпечення, про не нарахування та невиплату яких він повинен був знати з дати отримання грошового забезпечення за відповідний період, а за вирішенням трудового спору у відносинах публічної служби позивач звернувся 25.12.2023, то строк звернення до адміністративного суду, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України, який слід обраховувати з 19.07.2022 (дати набрання чинності змінами до ст. 233 КЗпП України), ним пропущено.
Вирішуючи юридичну долю поданого відповідачем процесуального документа суд керується наступними мотивами та міркуваннями.
Строк звернення до суду у відносинах з проходження публічної служби установлений ч.5 ст.122 КАС України і складає один місяць.
Разом із тим, до відносин з оплати праці підлягають застосуванню положення ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю у редакції до внесення змін Законом України від 01.07.2022р. №2352-ІХ та положення ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-ІХ.
Відмінність у змісті зазначених норм права полягає у відсутності строку звернення до суду за вимогами про оплату праці згідно ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю у редакції до внесення змін Законом України від 01.07.2022р. №2352-ІХ та у запровадженні строку на звернення до суду із вимогами про оплату праці у 3 місяці згідно з ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-ІХ (набрала чинності з 19.07.2022р.).
Отже, стосовно вимог з приводу оплати праці, які виникли у часі до 19.07.2022р. (тобто обмежуються виникненням підстави для виплати 18.07.2022р.), строк звернення до суду не має жодних обмежень.
Натомість, стосовно вимог з приводу оплати праці, які виникли у часі з 19.07.2022р. (тобто у випадках виникнення підстави для виплати 19.07.2022р.), строк звернення до суду складає 3 місяці.
За матеріалами справи заявник проходив публічну військову службу на штатній військовій посаді у структурі відповідача протягом 02.08.2014-19.07.2019.
Наказом командира Військовій частині НОМЕР_1 від 19.07.2019 року №160 старшого прапорщика ОСОБА_1 з 19.07.2019 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 14).
Предметом позову є індексація грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.12.2015-28.02.2018, обчислена із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Оскільки згадана вимога у повному обсязі виникла у часі до 19.07.2022р., то зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли у даному випадку відсутні підстави для визнання обгрунтованим твердження про пропуск заявником строку на звернення до суду.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, від 27.04.2023 року у справі №420/14777/22 та від 28.09.2023 по справі №140/2168/23.
Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними посилання відповідача на наявність підстав для залишення позову без розгляду з підставі пропуску строку звернення до суду.
Отже, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 240-243, 248, 256, 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
1. Заяву представника відповідача від 11.01.2024р. про залишення позову без розгляду - залишити без задоволення.
2. Копію даної ухвали направити заявникові.
3. Роз'яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сліденко