Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
12 січня 2024 року № 520/34254/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 2000,00 грн з 01 листопада 2023 року відповідно до Постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області(код ЄДРПОУ 14099344; місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) відновити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбачену Постановою КМУ № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01 листопада 2023 року без обмеження граничним розміром пенсії;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у застосуванні обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 р. по справі №520/11441/23 перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити перераховану на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 р. по справі №520/11441/23 пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження граничним розміром.
Ухвалою судді від 29.11.2023 позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу термін - десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 07.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині вимог, що стосуються виплати щомісячної доплати до пенсії на підставі Постанови КМУ № 713 - повернуто позивачу.
Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі в частині вимог, що стосуються виплати перерахованої на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 р. по справі №520/11441/23 пенсії без обмеження максимальним розміром.
Ухвалу суду доставлено відповідачу в Кабінет Електронного Суду 08.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в кабінет Електронного суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію за вислугу років. Після перерахунку пенсії з 01.12.2019 відповідачем обмежено розмір пенсії позивача максимальним розміром, з чим позивач не погоджується.
Відповідач направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що за діючими законодавчими нормами виплата перерахованої пенсії обмежується указаним максимальним розміром. Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії станом на день перерахунку пенсії - 01.12.2019 неконституційними визнані не були, а тому підлягали застосуванню.
Ухвалою суду від 12.12.2023 повернуто ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 858,88 грн (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 88 копійок), сплачений відповідно до квитанції від 28.11.2023 №7830-7530-9305-7795 через АТ "Таскомбанк".
Згідно з положеннями ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262) призначено пенсію за вислугу років.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у липні 2021 року на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 р. по справі №520/11441/23 здійснило перерахунок пенсії згідно оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 22.07.2021 №33/41-2205 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 року.
При проведенні вказаного перерахунку з 01.12.2019 відповідачем було обмежено пенсію позивача максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Як вбачається з матеріалів справи, при перерахунку пенсії позивача основний розмір пенсії склав 18153,41 грн, в той час як розмір пенсії до виплати складає 16380 грн.00 коп.
21 листопада 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про виплату пенсії з часу її перерахунку в повному розмірі без обмеження максимальним розміром.
Відповідач у своїй відповіді листом від 27.11.2023 року №648-30320/Г- 02/8-2000/22 повідомив, що правові підстави для перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром відсутні.
Позивач не погодився з вказаними діями відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходить з таких фактичних обставин та приписів діючого законодавства, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження з 01.12.2019 максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХП.
Позивачу призначено пенсію за вислугу років як колишньому військовослужбовцю на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ. десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-ХП, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/20І6, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХП та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХП, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
На момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, такі норми явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в Постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.
Тому обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області максимального розміру пенсії позивачу, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХП, є протиправним.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у застосуванні обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 р. по справі №520/11441/23 перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити перераховану на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 р. по справі №520/11441/23 пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження граничним розміром.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 858,88 грн (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 88 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення, з урахуванням перебування судді у відпустці, складено 12.01.2024.
Суддя Білова О.В.