Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 січня 2024 року № 520/31600/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області (вул. Слобожанська, буд. 26, м. Люботин, Харківська область, код ЄДРПОУ 33814659) до Управління північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (майдан ім. С.Г.Корольова, буд. 12, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 40919579) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу у державної закупівлі, -
Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу у державної закупівлі UА2023-06-08-014892-а, яка оголошена та проведена Виконавчим комітетом Люботинської міської ради Харківської області.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Управлінням північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на підставі наказу від 28.09.2023 за № 58-3 в період з 29 вересня по 21 жовтня 2023 року здійснювався моніторинг закупівлі робіт за предметом «Капітальний ремонт тротуару по вул. Караванській, в м. Люботин Харківської області (видатки з благоустрою). Ідентифікатор закупівлі UА2023-06-08-014892-а. За результатами проведення моніторингу процедури закупівлі контролюючим органом 23.10.2023 було складено висновок, в якому викладено наступні зауваження: -гарантийний строк експлуатації об'єкта будівництва становить менше десяти років від дня його прийняття замовником, що не відповідає нормам ч. 1 ст. 88 Цивільного кодексу України та абзацу 3 пункту 103 Постанови № 668. Крім того, відповідно до пункту 17 та 83 Постанови 668 визначено, що невід'ємними частинами договору підряду є план фінансування робіт та календарний графік виконання робіт. Проте, моніторингом установлено, що в укладеному договорі відсутній план фінансування робіт та календарний графік виконання робіт, які мають бути його невід'ємними частинами, що не відповідає вимогам п. 17 та Постанови 668. З огляду на зазначене, замовника зобов'язано здійснити заходли щодо усунення порушень та недопущення виявлених їх у подальшому, зокрема, шляхом притягненням до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення норм ч. 1 ст. 884 Цивільного кодексу України, пункту 2 частини 1 ст.5 Закону, пункту 11 Особливостей, пункту 17 та 83, пункту 103 Постанови № 668. Позивач з висновком не згоден, тому звернувся до суду.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.
Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у їх задоволенні відмовити.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
З позовної заяви вбачається, що управлінням північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на підставі наказу від 28.09.2023 за № 58-3 в період з 29 вересня по 21 жовтня 2023року здійснювався моніторинг закупівлі робіт за предметом «Капітальний ремонт тротуару по вул. Караванській, в м. Люботин Харківської області (видатки з благоустрою). Ідентифікатор закупівлі UА2023-06-08-014892-а. За результатами проведення моніторингу процедури закупівлі контролюючим органом 23.10.2023 було складено висновок, в якому викладено наступні зауваження: -гарантийний строк експлуатації об'єкта будівництва становить менше десяти років від дня його прийняття замовником, що не відповідає нормам ч. 1 ст. 88 Цивільного кодексу України та абзацу 3 пункту 103 Постанови № 668. Крім того, відповідно до пункту 17 та 83 Постанови 668 визначено, що невід'ємними частинами договору підряду є план фінансування робіт та календарний графік виконання робіт. Проте, моніторингом установлено, що в укладеному договорі відсутній план фінансування робіт та календарний графік виконання робіт, які мають бути його невід'ємними частинами, що не відповідає вимогам п.17 та Постанови 668. З огляду на зазначене, замовника зобов'язано здійснити заходли щодо усунення порушень та недопущення виявлених їх у подальшому, зокрема, шляхом притягненням до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення норм ч. 1 ст. 884 Цивільного кодексу України, пункту 2 частини 1 ст.5 Закону, пункту 11 Особливостей, пункту 17 та 83, пункту103 Постанови № 668.
Позивач з висновком не згоден, зазначивши у позовній заяві наступні підстави, а саме, додатком Л ДБН В.2.3.-4:2015 «Мінімально допустимі строки експлуатаційної придатності елементів дороги» визначено термін придатності асфальтобетонних/цементобетонних покритій 3-8 років. Хоча частиною 1 статті 884 Цивільного кодексу України та абз.3 пункту 103 Постанови № 668 встановлені загальні строки терміном в 10 років для договорів в будівельному підряді, проте, слід зауважити, що статтею 875 Цивільного кодексу України визначено поняття Договору будівельного підряду. Тому гарантійний термін 10 років передбачено для об'єктів житлових будинків та нежитлових споруд, а також пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням цих будинків та споруд. А при обчисленні гарантійного терміну щодо робіт з влаштуванням дорожнього полотна замовник має керуватися нормами, передбаченими спеціальними законами, зокрема ДБН В.2.3-4:2015 «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ».
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду.звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується і виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII (далі Закон - №2939-XII).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).
Відповідно до статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон №922-VIII).
Пунктом 3-7 Розділу X Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
На виконання цієї правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджені «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Згідно з ч.4 вказаної статті, строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Частиною 6 статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У відповідності до ч.7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять висновку за результатами проведення моніторингу процедури закупівлі контролюючим органом від 23.10.2023року, тому суд не може проаналізувати обставини, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням які можуть бути враховані для того, щоб оцінити, чи було зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, адміністративний суд, отримавши позовну заяву, повинен встановити наявність факту порушення права та застосувати конкретний спосіб захисту порушеного права, що залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б доводили наявність порушеного права.
Якщо право особи не є порушеним, то, відповідно, воно не може бути захищеним судом, а тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Таким чином, з огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області (вул. Слобожанська, буд. 26, м. Люботин, Харківська область, код ЄДРПОУ 33814659) до Управління північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (майдан ім. С.Г.Корольова, буд. 12, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 40919579) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу у державної закупівлі - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.