Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
11 січня 2024 року № 520/30496/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" до Харківської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасувань рішення та картки відмови,
Приватне підприємство "Торговий дім "Золота миля" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000328/2 від 05.07.2023р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/0000370.
В обґрунтування позову зазначено, що прийняті 05.07.2023 р. рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000328/2 та картка відмови № UA807000/2023/000328/2 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення.
Ухвалою суду від 31.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених до митного оформлення товарів не підтверджується поданими документами, а додаткових підтверджуючих доказів підприємством позивача до митного оформлення подано не було.
Суд зазначає, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Приватне підприємство "Торговий дім "Золота миля", код ЄДРПОУ - 34470937, зареєстровано у відповідності до чинного законодавства України як суб'єкт господарювання.
Під час розгляду справи встановлено, що між Приватним підприємством «Торговий дім «Золота миля» (Україна), в якості покупця, та Компанією PT.ASIANAGRO AGUNJAYA, в якості продавця, було укладено контракт № BO-63-071015 від 07.10.2015 р. Відповідно до пункту 1.1 контракту продавець зобов'язується поставити покупцеві товар відповідно до специфікацій до цього контракту, а покупець зобов'язується прийняти вказаний в специфікаціях товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах цього контракту. Всі специфікації до цього контракту є його невід'ємною частиною. Згідно з пунктів 2.1, 2.2 контракту товар поставляється партіями в асортименті на замовлення покупця і в терміни, зазначені в специфікаціях до цього контракту. Кожна партія поставки товару оформляється сторонами шляхом складання та підписання специфікації. Згідно з пунктами 4.1, 4.2 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і зафіксована в специфікаціях до цього контракту, загальна вартість контракту складається із сум поставок, погоджених сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цієї контракту. Згідно з пунктами 5.1, 5.2 контракту умови поставки товару розуміються згідно з правилами Інкотермс-2010 і визначаються як FОB Джакарта Індонезія; кожна наступна партія товару поставляється згідно з специфікацією.
Матеріали справи містять копію специфікації № 144 від 27.03.23 р. до контракту № BO-63-071015 від 07.10.2015 р., якою передбачено поставку рафінованої вибіленої дезодорованої кокосової олії в кількості 21870,00 кг. вартістю 1,185 дол. США/кг. Загальна вартість товару, що має бути поставлений становить 25915,95 дол. США. Умови поставки - FОB Джакарта Індонезія. Умови поставки товару: 21000,00кг мають бути відвантажені не пізніше ніж 25.05.2023 р. Умови оплати на дану поставку товару - 30% передплата; 70% по отриманню сплачуються сканкопій відвантажувальних документів, зазначених в параграфі 8 контракту № BO-63-071015 від 07.10.2015 р., через 21 день від дати складання коносаменту.
Як встановлено судом, Компанією PT.ASIANAGRO AGUNJAYA здійснено поставку товару позивачу в межах укладеного контракту № BO-63-071015 від 07.10.2015р. та специфікації № 144 від 27.03.23р.
У позовній заяві представником позивача вказано, що 04.07.2023 року підприємством позивача було подано до Харківської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 23UA807200008215U9 щодо оформлення товару - олія кокосова рафінована, відбілена, дезодорована, без зміни хімічного складу, у твердому стані, температура плавлення 24 С, з вмістом вільних жирних кислот 0,06%, в упаковці масою нетто 18 кг. - 21870 кг., що надійшов в рамках контракту № BO-63-071015 від 07.10.2015 р., укладеного із Компанією PT.ASIANAGRO AGUNJAYA. Відповідно графи 43 такої декларації МД від 04.07.2023 № 23UA807200008215U9 декларантом ПП «Торговий дім «Золота миля» митну вартість товару визначено за основним методом (1) - за ціною договору (контракту).
Специфікацією №144 від 27.03.23 р. до контракту № BO-63-071015 від 07.10.2015 р. передбачено поставку товару - рафінована відбілена і дезодорована кокосова олія, в кількості 21870,00 кг., ціна товару 1,185 дол. США/кг., загальною вартістю 25915,95 дол. США на умовах поставки FOB, Джакарта, Індонезія (INCOTERMS 2020). Строк відвантаження товару - не пізніше 25 травня 2023 р. Умови оплати на поставку даної партії товару - 30% передоплата; 70% по отриманню сканкопій відвантажувальних документів, зазначених в параграфі 8 контракту № BO-63-071015 від 07.10.2015 р. через 21 день від дати коносамента.
На підтвердження заявленої у митній декларації № 23UA807200008215U9 від 04.07.2023 р. митної вартості товару, яка становить 30186,71 доларів США та відповідно 1103885,88 грн. разом з декларацією позивачем до митного органу були надані наступні документи: пакувальний лист б/н від 15.05.2023; проформа інвойс 1200018662 від 27.03.2023; інвойс 9000019131 від 15.05.2023; коносамент 227419004 від 24.05.2023; СМR б.н від 30.06.2023; Т1 MRN23PL322080NS52U530 від 30.06.2023; сертифікат походження 1021869/JKT/2023 від 22.05.2023; платіжне доручення 423 від 11.05.2023; платіжне доручення 472 від 12.06.2023; транспортний рахунок 5653231291 від 15.06.2023; транспортний рахунок 126 від 30.06.2023; транспортний рахунок 23А від 30.06.2023; справка про транспортні витрати б/н від 04.07.2023; додаткова угода №6 від 28.12.2018; додаткова угода №5 від 25.07.2018; додаткова угода №3 від 10.10.2016; додаткова угода №7 від 02.03.2021; додаткова угода №8 від 02.08.2022; специфікація №144 від 27.03.2023; контракт BO-63-071015 від 07.10.2015; транспортний договір UA00069121 від 20.09.2021; транспортний договір TO 1808 від 18.08.2022; транспортний договір TO 05/11 від 05.11.2022; ветеренарний сертифікат б/н від 19.05.2023; декларація виробника б/н від 19.05.2023; лист б/н від 02.01.2023; сертифікат аналізу AAJ/LAB/071/MAY/23 від 15.05.2023; експортна декларація 916582 від 16.05.2023.
Під час розгляду справи встановлено, що 04.07.2023 року митницею було направлено запит (повідомлення) б/н до митної декларації №23UA807200008215U9 декларанту, в якому зазначено, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та додатково запрошені наступні документи: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів 4) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза).
Зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що 05.07.2023 р. вих. № 23/01/159 Приватним підприємством «Торговий Дім «Золота Миля» були надані митному органу додаткові документи та пояснення.
Судовим розглядом справи встановлено, що 05.07.2023 року Харківською митницею Державної митної служби України було відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000370 та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA807000/2023/000328/2 від 05.07.2023 р., в якому у графі 33 вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 58 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що надані документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема; в наявності факти оформлення ідентичного товару по даному підприємству в інших митницях ДМСУ за першим методом; декларантом не надано прайс - лист щодо вартості товару а в наданому документі під назвою прайс-лист відсутній термін дії; декларантом не надано акт виконаних робіт та заявку щодо оплати транспортних послуг, наявність яких передбачено п.6 договора транспортних послуг № TO 05/11. від 05.11.2022, тобто можливо не додання всіх складових до розрахунку митної вартості; тощо), а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта прийняти рішення щодо митної вартості товару. Джерелом інформації для даного рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на ідентичний товар, зокрема оформлений раніше у схожій кількості, на схожих комерційних умовах у максимально наближений час за фактами митних оформлень що наявні у АСМО Інспектор: МД № UA901020/2022/10124 від 07.12.2022. № UA807200/2023/736 від 25.01.2023. При прийнятті даного рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною угоди щодо ідентичних товарів) у відповідності до статті 59 МК України. Розрахунок митної вартості: товар 1) 2,61 USD/кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом доведено декларанту в електронному повідомленні.».
Представником позивача у позовній заяві вказано, що з рішеннями Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA807000/2023/000328/2 від 05.07.2023 р. та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000370 позивач не погоджується, оскільки відповідачем не доведено наявності застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 Митного кодексу України щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема непідтверджена позивачем документально відомості про митну вартість товару, а також не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними. Також, відповідач не виконав обов'язку щодо доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 Митного кодексу України. На думку позивача, резервний метод визначення митної вартості застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України. Вказані обстаивни не дають підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів. № UA807000/2023/000328/2 від 05.07.2023р., обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України.
Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, прийнятими із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
При цьому, п.23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності, відповідно до п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Як передбачено положеннями ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митномим органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.
Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв'язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.
Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, митним органом приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним оргпном, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів м тного органу визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях (ч.2 ст.64).
Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).
Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містить висновки митного органу про встановлення порушень під час митного оформлення товарів, а саме: невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що надані документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема; в наявності факти оформлення ідентичного товару по даному підприємству в інших митницях ДМСУ за першим методом; декларантом не надано прайс - лист щодо вартості товару, а в наданому документі під назвою прайс-лист відсутній термін дії; декларантом не надано акт виконаних робіт та заявку щодо оплати транспортних послуг, наявність яких передбачено п.6 договора транспортних послуг № TO 05/11. від 05.11.2022, тобто можливо не додання всіх складових до розрахунку митної вартості; тощо), а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст.53 Митного кодексу України.
Надаючи оцінку вказаному, суд стосовно оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначає наступне.
Митним органом було направлено на адресу позивача лист, яким витребовувались такі додаткові документи: відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України подати документи для підтвердженим заявленої митної вартості: 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (працс-листи) виробника товару; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпром зовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 року №476.
Однак, після направленого позивачем на адресу митного органу листа, останнім було прийнято спірне у даній справі рішення про коригування митної вартості, в якому вказано на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Так, представником відповідача вказано на обставини того, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони наділені повноваженнями витребувати додаткові документи для перевірки достовірності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів. На підставі наведеного, представником відповідача звернуто увагу на обставини того, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення № UA807000/2023/000328/2 від 05.07.2023 р., а саме: в наявності факти оформлення ідентичного товару по даному підприємству в інших митницях ДМСУ за першим методом; декларантом не надано прайс - лист щодо вартості товару а в наданому документі під назвою прайс-лист відсутній термін дії; декларантом не надано акт виконаних робіт та заявку щодо оплати транспортних послуг, наявність яких передбачено п.6 договора транспортних послуг № TO 05/11. від 05.11.2022, тобто можливо не додання всіх складових до розрахунку митної вартості; тощо
Представником позивача у наданих до суду поясненнях вказано, що на виконання вимог ч.2 ст. 53 Митного кодексу України підприємством було подано повний пакет документ, а відтак у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.
Також, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у відповіді від 05.07.2023 р. вих. № 23/01/159 Приватним підприємством «Торговий Дім «Золота Миля» були надані митному органу додаткові документи та пояснення, в яких зазначено, що згідно наданих декларантом документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, а декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення, а саме: 1) стосовно надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), повідомлено, що ПП «Торговий дім «Золота миля» такі платежі не здійснювались; 2) стосовно надання виписки з бухгалтерської документації, - декларантом повідомлено, що разом з митною декларацією від 04.07.2023 № 23UA807200008215U9 були надані платіжні доручення про оплату товару з відміткою банку (платіжні доручення № 423 від 11.05.2023, №472 від 12.06.2023р.); 3) щодо надання ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, повідомлено, що ПП «Торговий дім «Золота миля» не укладало таких договорів; 4) щодо надання каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листи) виробника товару, повідомлено, що разом з митною декларацією від 04.07.2023 № 23UA807200008215U9 позивачем було надано специфікацію №144 від 27.03.2023 р., додатково додано - калькуляцію від 15.05.2023 р., прайс лист постачальника від 27.03.2023 р.; 5) стосовно надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза), повідомлено, що на даний час позивач не має таких висновків. В той же час, додатково митному органу надані наступні документи: калькуляція від 15.05.2023 р.; прайс-лист від 27.03.2023 р.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що надані документи не дають підстав митному органу для виказування сумнівів.
Також, представником відповідача було вказано, що декларантом не надано прайс - лист щодо вартості товару, а в наданому документі під назвою прайс-лист відсутній термін дії, проте суд зазначає, що приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України визначено, що для підтвердження митної вартості товару подається саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Матеріали справи свідчать на користь того, що декларантом до митного органу було подано, зокрема, специфікацію 144 від 27.03.2023, проформу інвойс 1200018662 від 27.03.2023, інвойс 9000019131 від 15.05.2023, коносамент 227419004 від 24.05.2023.
При цьому, зі змісту контракту №ВО-63-071015 вбачається відсутність посилання на те, що ціна встановлюється у прайс-листах, водночас в договорі визначено, що ціна на продукцію визначається у специфікаціях, яку й декларантом було подано до митного оформлення.
Відтак, прайс-лист не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, натомість прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Отже, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не має підстав посилатися на його відсутність або неповноту, або обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
В той же час, представником відповідача у спірному у даній справі рішенні про коригуваннямитної вартості вказано, що декларантом не надано акт виконаних робіт та заявку щодо оплати транспортних послуг, наявність яких передбачено п.6. договора транспортних послуг № TO 05/11. від 05.11.2022, але про необхідність подання до митного органу вказаних документів позивача не було повідмолено під час проведення процедури митних консультацій.
Також, суд зазначає, що представником відповідача дані з АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України і встановлення того, що рівень митної вартості ідентичних товарів у максимально наближений час є нижчою, проте до суду не надано доказів того, що вказане твердження відповідає умовам, наведеним у ч. 2 ст. 59 МК України, тому що досуду не надано доказів дослідження та встановлення обстаивн того, що задекларовані позивачем товари є ідентичними товарам, що вказуються відповідачем: за фізичними характеристиками, за виробником, за торгівельною маркою та іншими ознаками. Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України митним органом не було дотримано умови порівняння, а подані позивачем документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.
Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що останнє не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митних декларацій, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.
Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.
Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному у даній справі рішенні, щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та документи містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч.3 cт.53 Митного кодексу України суд зазначає наступне.
Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України.
Однак, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірного у даній справі рішення фактично не було надано оцінки повідомленим представником позивача обґрунтуванням, а відтак відповідачем не наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів.
Також, відповідачем не було наведено у оскаржуваному рішенні ніяких відомостей про характеристики товарів, умови постачання цих товарів або інші комерційні умови (торгова марка, виробник), до ціни яких було скориговано вартість поставлених підприємством позивача товарів.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що доводи митного органу стосовно наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, для витребування від позивача додаткових доказів, визначених приписами п.1 ч.3 ст.53 Митного кодексу України, стосовно спірної у даній справі митної декларації не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000328/2 від 05.07.2023 р., у зв'язку з чим останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Також, з огляду на обставини того, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/0000370 була прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000328/2 від 05.07.2023р., то з огляду на висновки суду у даній справі суд приходить до висновку, що така картка підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля".
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (пр. Героїв Харкова, 135-А, м. Харків,61001) до Харківської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003) про визнання протиправними та скасувань рішення та картки відмови - задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000328/2 від 05.07.2023р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/0000370.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (пр. Героїв Харкова, 135-А, м. Харків,61001, код ЄДРПОУ - 34470937) сплачену суму судового збору у розмірі 5368 (п'ятьтисяч триста шістлесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ - 44017626).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.