11 січня 2024 року № 320/4655/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Петрівської сільської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Петрівської сільської ради від 12.11.2021 №833 про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221885600:34:165:0006, для ведення особистого селянського господарства, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;
- зобов'язати Петрівську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221885600:34:165:0006 для ведення особистого селянського господарства, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.10.2021 р. позивачем подано до відповідача клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Петрівської громади приблизною площею 1,0 га. для ведення особистого селянського господарства, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221887800:03:050:0007. Проте рішенням № 833 від 12.11.2021 р. відповідачем протиправно було відмовлено в наданні такого дозволу у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка перебуває у користуванні ОСОБА_2 . Позивач вважає, що вказане рішення відповідача належним чином не вмотивовано, не містить правового обґрунтування та не надано доказів що земельна ділянка знаходиться у користуванні іншої особи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 р. відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
20.01.2023 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що на час розгляду клопотання позивача було встановлено, що бажане місце розташування земельної ділянки співпадає (накладається) на земельну ділянку приватної власності, яка належить ОСОБА_2 , до клопотання не додано погодження від власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221887800:03:050:0802 площею 0,4894 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на її вилучення. За вказаних обставин відповідачем і було прийнято рішення № 833 від 12.11.2021 р. про відмову в наданні такого дозволу, оскільки відсутні законні підстави.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
22.10.2021 р. позивачем подано до відповідача клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Петрівської громади приблизною площею 1,0 га. для ведення особистого селянського господарства, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221887800:03:050:0007, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти. Згідно додатків, до вказаного клопотання позивачем було додано копію паспорта та графічне розташування ділянки.
Листом від 22.11.2021 № 03-06/3029 відповідачем на адресу позивача було надіслано копію рішення Петрівської сільської ради від 12.11.2021 р. № 833, відповідно до якого відмовлено позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га. У зв'язку з тим, що не надано погодження гр. ОСОБА_2 , власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221887800:03:050:0802 площею 0,4894 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на її вилучення.
Вважаючи протиправними такі дії відповідача позивач і звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (по тексту - ЗК України) та Законом України "Про землеустрій".
Відповідно до статті 116 ЗК України (тут і надалі в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення - 12.11.2021 р.) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
За змістом п. "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.
Порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність регламентований положеннями статтею 118 ЗК України.
Зі змісту частини 6 статті 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Приписами абзацу 1 частини 7 статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Судом встановлено, що рішення Петрівської сільської ради від 12.11.2021 р. № 833 відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га. у зв'язку з тим, що не надано погодження гр. ОСОБА_2 , власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221887800:03:050:0802 площею 0,4894 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на її вилучення.
Згідно із частиною п'ятою статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Таким чином, положеннями земельного законодавства передбачена можливість передачі у власність чи користування земельних ділянок, що не обтяжені іншими речовими правами на неї, тобто є вільними.
Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені у статті 141 ЗК України.
Судом встановлено, що до поданого позивачем 22.10.2021 р. клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Петрівської громади приблизною площею 1,0 га. для ведення особистого селянського господарства, було додано лише копію паспорта та графічне розташування ділянки. Погодження власника земельної ділянки додано не було. Рішення про припинення права користування ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 3221887800:03:050:0802 матеріали також не містять, до заяви від 22.10.2021 р. позивачем також не додано.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже відмова у наданні позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є законною та обґрунтованою, а оскаржуване рішення таким, що не підлягає скасуванню, оскільки прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 07 березня 2023 року у справі №480/1612/21, від 04 травня 2020 року у справі № 816/1331/17, від 12 червня 2020 року у справі № 480/303/19, від 16 лютого 2023 року у справі № 480/1610/21.
Окрім того, такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 817/1911/17, в якій Верховним Судом, зокрема, зазначено, що оскільки ЗК України встановлює загальний порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування із земель державної і комунальної власності, у тому числі і для ведення фермерського господарства, то в такому ж загальному порядку, передбаченому ЗК України, члени фермерського господарства можуть отримати безоплатно у власність із земель державної або комунальної власності земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю). При цьому має враховуватися норма, згідно з якою земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно з ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.