11 січня 2024 року м.Київ № 640/4370/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід судді Лисенко В.І. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання неправомірним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 09.09.2019 №285/05 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2020 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Лисенко В.І.
Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 05.12.2023 справу прийнято до провадження адміністративну справу №640/4370/20. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
03.01.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Лисенко В.І. в адміністративній справі №640/4370/20.
В обґрунтування вказаної заяви позивачем зазначено про порушення, на його думку, процесуального законодавства, зокрема, про порушення Київським окружним адміністративним судом строків реєстрації адміністративної справи №640/4370/22 після передачі її з Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду; порушення строку визначення судді для розгляду цієї справи; здійснення автоматизованого розподілу справи після завершення робочого часу суду (23.11.2023 о 19:29:51); порушення порядку визначення судді для розгляду даної справи та про недоліки протоколу автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи у частині відсутності у ньому прізвища, ініціалів уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Таким чином, за твердженням позивача адміністративна справа №640/4370/20 передана на розгляд суду з порушенням порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 цього Кодексу та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду.
Оскільки у період з 25.12.2023 по 08.01.2024 (включно) суддя Лисенко В.І. перебувала у щорічній відпустці, вказана заява була передана судді для розгляду 09.01.2024.
Розглянувши заяву про відвід, суд встановив наступне.
Відповідно ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Порядок подання заяви про відвід визначений, зокрема, ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика Європейського Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Таким чином, не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, наданого в пункті 10 постанови "Про незалежність судової влади" №8 від 13 червня 2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею рішенням, а так само вчинення ним процесуальних дій, не повинно розглядатися у якості підстави для відводу, а передбачає право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас, зі змісту доводів, які наведені позивачем у заяві про відвід судді, вбачається, що він висловлює свою незгоду з процесуальними діями суду щодо прийняття цієї справи до провадження.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 та 2 ст.18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Відповідно до п.п.15.2 п.п.15 п.1 розділу VII КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів.
Згідно з п.1 розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814 (далі - Інструкція №814) встановлено, що канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду в паперовій формі, а також в електронній формі, якщо вони надійшли в порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС.
Згідно з п.39 Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної судової системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення) документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.
Відповідно до п.п.1.2.1 п.1.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Радою суддів України від 02.04.2015 №30 (далі - Положення про АСДС) наведені у Положенні терміни вживаються в такому значенні:
- судова справа - позовні заяви, скарги, матеріали кримінального провадження, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також судові процесуальні документи, що виготовляються судом;
- реєстрація вхідної кореспонденції - фіксування в автоматизованій системі факту надходження до суду судових справ та інших передбачених законом документів.
Згідно з п.п.2.2.1 п.2.2 Положення про АСДС вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов'язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об'єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження, така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду із зазначенням причин встановлення такого терміну.
Аналіз наведених вище норм дає підстави дійти такого висновку: позовна заява, що надійшла до суду через Електронний суд, реєструється судом в день її надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо позовна заява надійшла у неробочий час. Факт надходження позовної заяви до суду фіксується в автоматизованій системі документообігу суду.
В свою чергу, суд звертає увагу, що розпорядженням «Про реєстрацію вхідної кореспонденції та позовних заяв та розподіл після робочого часу» від 30.12.2022 №161-р кА відповідно до п.2.2.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду №-30 від 26.11.2010 (з наступними змінами і доповненнями), розділу 2 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019, у зв'язку з значним збільшенням надходження вхідної кореспонденції, що пов'язано із реалізацією Закону України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 та з метою належної організації роботи суду, пунктами 1, 2 визначено:
1. Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) щоденно здійснювати після закінчення робочого часу реєстрацію кореспонденції та проведення автоматизованого розділу позовних заяв, справ та матеріалів, які надійшли до суду до закінчення робочого дня із-застосуванням комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».
2. ?У разі неможливості проведення реєстрації та автоматизованого розділу позовних заяв, справ та матеріалів, які надійшли до суду у день їх надходження, реєструвати кореспонденцію та проводити автоматизований розділ позовних заяв, справ та матеріалів у наступні робочі дні.
Згідно зі вхідним штампом Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу №640/4370/20 фактично одержано судом з Окружного адміністративного суду міста Києва за належністю 23.11.2023 (вхід.№54448) та одночасно зареєстровано у комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до вимог п.57 Положення визначення судді у даній справі відбулось у день реєстрації справи на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Твердження позивача про наявність підстав для самовідводу на підставі п.5 ч.1 ст. 36 КАС України через те, що, на думку позивача, порушено порядок визначення судді для розгляду цієї справи, встановлений ст. 31 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
У відповідності до вимог п.60 Положення автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:
із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;
для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;
із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості та у хронологічному порядку надходження справ.
Відмова судді від отримання розподіленої в установленому порядку судової справи не допускається (п.61 Положення).
З протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2023 вбачається, що під час здійснення автоматизованого розподілу судової справи №640/4370/20 був виключений, зокрема, суддя Донець В.А. як такий, що є учасником складу суду.
На службову записку судді Лисенко В.І. від 09.01.2024 з приводу надання інформації щодо підстав виключення з автоматизованого розподілу судової справи справи №640/4370/20 між суддями від 23.11.2023 суддю Донця В.А., суддею отримано відповідь в.о. керівника апарату Кузика Т.М. від 11.01.2024 про звернення Київського окружного адміністративного суду до Державного підприємства "Інформаційні судові системи" з запитом про надання роз'яснень стосовно підстав виключення судді Київського окружного адміністративного суду Донця В.А. зі списку суддів, серед яких здійснювався вибір судді для подальшого розгляду адміністративної справи №640/4370/20.
Так, відповідно до відповіді ДП "Інформаційні судові системи" від 10.01.2024 №177/3/11-20-24 у картці справи №640/4370/20 в базі даних Київського окружного адміністративного суду (далі - Суд) на вкладці «З суду першої інстанції» в полі «Суддя по справі» вказано «Донець В.А.». Алгоритм автоматизованого розподілу виключає суддів, які слухали цю справу в інших інстанціях. Робиться це за повним співпадінням поля «Реальне ім'я» судді, зазначеного в Картці працівника в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» (далі - КП «ДСС»),
Таким чином, через повний збіг даних, які заповнені в полі «Реальне ім'я» Картки працівника в КП «ДСС» в базах даних Суду та Окружного адміністративного суду міста Києва, з автоматизованого розподілу справи №640/4370/20 (номер провадження П/640/4370/20) було виключено суддю Донець В.А. Автоматизований розподіл зазначеної судової справи відбувся відповідно до встановлених налаштувань у КП «ДСС» Суду.
Для уникнення подібних випадків у майбутньому Підприємство радить змінити в базі даних Окружного адміністративного суду міста Києва в Картці працівника судді Донець В.А. дані в полі «Реальне ім'я», щоб вони не мали повного співпадіння між собою.
Зі змісту листа не вбачається порушень під час проведення автоматизованого розподілу судової справи, доказів протилежного суду не надано, а тому суддя вважає, що вказані підстави для відводу судді відсутні.
Між, тим відповідно до вимог ч.16 ст. 31 КАС України та п.65 Положення результатом автоматизованого розподілу (повторного розподілу) судових справ є протокол, що автоматично створюється автоматизованою системою.
Згідно з вимогами ч.17 ст. 31 КАС України та п.66 Положення, які містять ідентичні норми, протокол має містити такі відомості: 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу; 2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім'я (найменування) учасників справи; 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.
Відтак, за наслідками розподілу судової справи №640/4370/20 автоматизованою системою був сформований протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2023, у якому наявна інформація про дату, час початку та закінчення автоматизованого розподілу; номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім'я (найменування) учасників справи; інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Однак, вказаний протокол автоматизованого розподілу справи не містить відомостей про прізвище та ініціали уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Суд наголошує, що єдиним процесуальним документом, який підтверджує саме застосування автоматизованого розподілу справи є виключно протокол про такий розподіл, який є офіційним процесуальним документом відносно конкретної судової справи, а сторони справи відповідно мають право на ознайомлення з таким документом та на інші процесуальні права, пов'язані із застосуванням цього документа.
Як наслідок, суд враховує, що позивач мав обґрунтований сумнів у правомірності розподілу справи, ознайомившись з протоколом розподілу справи від 23.11.2023, та водночас не маючи доступу до внутрішніх документів суду, які містять відомості про прізвище та ініціали в.о. керівника апарату, який є уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Відтак, оскільки при розгляді заяви позивача про відвід судді було встановлено відсутність у протоколі автоматизованого розподілу судової справи від 23.11.2023 прізвища та ініціалів в.о. керівника апарату суду, який є уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ, та такий недолік протоколу може тлумачитись позивачем як недолік визначення складу суду, і це може спричинити сприйняття сторонами рішення у даній справі як протиправне і винесене не легітимним складом суду, суд приходить до висновку про задоволення заяви про відвід з метою приведення повноваженими посадовими особами Київського окружного адміністративного суду у відповідність до чинного законодавства автоматизованого розподілу даної справи та забезпечення переконання сторін у дотриманні порядку безстороннього розподілу справи, визначеного ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною третьою ст. 40 КАС України визначено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до вимог частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись статтями 39, 40, 41, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід судді Лисенко В.І.
Передати адміністративну справу №640/4370/20 до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.