Справа № 304/2765/23 Провадження № 3/304/188/2024
11 січня 2024 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 942557 від 03 грудня 2023 року видно, що того ж дня ОСОБА_1 за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї сестри ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме ображав її нецензурними словами, чим могла бути спричинена шкода її психічному здоров'ю.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.
Вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до висновку, що протокол підлягає поверненню на доопрацювання виходячи з таких підстав.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення викладені у ч. 1 ст. 256 КУпАП.
Відповідно до вимог вказаної статті протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є основним джерелом доказів, складається по встановленій формі і повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті. Відсутність у протоколі обов'язкових реквізитів, перелік, яких міститься у статті 256 КУпАП, не тільки обмежує права особи, відносно якої складається протокол, регламентовані ст. 268 КУпАП, а й унеможливлює розгляд справи.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 942557 відносно ОСОБА_1 , складений поліцейським СРПП відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшим сержантом поліції Волосом Іваном Петровичем, не відповідає зазначеним вимогам, оскільки у такому не зазначено чітку кваліфікацію дій особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та вказано про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, тоді як дана стаття містить дві частини.
По-друге, зафіксований у протоколі поліцейським ОСОБА_3 склад адміністративного правопорушення не містить часу вчинення такого.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» вказано, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Окрім цього, згідно з п. 15, 18 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Вказаних вимог поліцейським СРПП відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшим сержантом поліції Волосом Іваном Петровичем при оформленні протоколу не дотримано.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Натомість до протоколу не додано будь яких доказів родинних зв'язків між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 , в той час як для встановлення події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
У свою чергу частина 2 статті 251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів у справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У справах «Малофеева проти Pocії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Pocії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи викладене, суддя прийшов до висновку, що процедура оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення проведена в порушення вимог КУпАП, зазначені порушення при складанні адміністративного матеріалу унеможливлюють повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи, а тому справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід повернути на доопрацювання для усунення вказаних недоліків.
Крім цього суддя звертає увагу на необхідність усунення зазначених недоліків в максимально стислі строки, оскільки відповідно до ст. 38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності складає три місяці з моменту його вчинення.
Керуючись ст. 7, 9, 277, 278-280, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
справу про адміністративне правопорушення № 304/2765/23 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП повернути на доопрацювання до відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя:Ганько І. І.