Справа №760/30654/23
1-кс/760/392/24
10.01.2024 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у залі судових засідань Солом'янського районного суду міста Києва клопотання дізнавача відділу дізнання Солом'янського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні , внесеному до ЄРДР за № 12023105090001499 від 26.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло вище вказане клопотання дізнавача відділу дізнання Солом'янського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні , внесеному до ЄРДР за № 12023105090001499 від 26.12.2023 року за правовою кваліфікацією передбаченою ч. 1 ст. 309 КК України.
Просить суд накласти арешт на мобільний телефон марки «Redmi» моделі «8 Pro» чорно-зеленого кольору із сім-картами операторів «Київстар» НОМЕР_1 , НОМЕР_2 на якому може зберігатись інформація , яка має значення для кримінального провадження, зокрема фотознімки на яких зафіксовано місця зберігання «закладки» наркотичних засобів, листування з особами які збувають наркотичні засоби, психотропні речовини та/або їх аналоги.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема, є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Як вбачається з матеріалів клопотання майно, на яке потрібно накласти арешт належить третій особі, так як докази вручення підозри у даному кримінальному провадженні відсутні.
Частина 1 статті 64-2 КПК України визначає, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Згідно з ч. 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Системний аналіз викладених норм дає підстави слідчому судді дійти висновку,що із клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутися виключно прокурор.
Частиною 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя встановивши невідповідність поданого клопотання вимогам ст. 171 КПК України, приходить до висновку про необхідність його повернення для усунення недоліків.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 309 КПК України,-
Клопотання дізнавача відділу дізнання Солом'янського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні , внесеному до ЄРДР за № 12023105090001499 від 26.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК Україниповернути слідчому на доопрацювання.
Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1