Справа № 761/46647/23
Провадження № 1-кс/761/30287/2023
22 грудня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
власника майна ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000000843 від 22.05.2023,
установив:
18.12.2023 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 117358) клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000000843 від 22.05.2023.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор зазначає про таке.
Слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023000000000843 від 22.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим слідством отримано інформацію щодо громадяни України, які маючи злочинний намір допомогти державі-агресору, збройним формуванням та/або окупаційним адміністраціям держави-агресора, використовуючи власні криптовалютні гаманці, здійснюють пересилання віртуальних активів на підтримку військовослужбовців збройних сил рф, незаконних збройних формувань т.зв. «Л/ДНР», окупаційних адміністрацій Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей.
14.12.2023 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2023 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_5 під час якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон «Samsung Galaxy S20FE», модель SM-G780G/DS, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , у якому містяться сім картки мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_4 та «Vodafon» з номером НОМЕР_5 ;
- предмети зовні схожі на купюри - гривні номіналом 1000 гривень у кількості 376 шт., 500 гривень у кількості 8 шт. та 200 гривень у кількості 1100 шт.
Постановою слідчого від 14.12.2023 вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023000000000843 від 22.05.2023.
У зв'язку викладеним, для забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити.
Представник власник майна та власник майна у судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора про арешт майна, зазначивши, що вилучене майно не має ознаки речових доказів. Крім того, адвокат зазначив, що ОСОБА_5 не перебуває у жодному процесуальному статусі в рамках кримінального провадження № 42023000000000843 від 22.05.2023.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Так, слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000843 від 22.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.12.2023 у справі № 761/45683/23 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_6 , з метою відшукання та вилучення інформації, яка знаходиться на ПЕОМ, ноутбуках, мобільних телефонах (терміналах зв'язку), планшетах, жорстких дисках, флешкартках, картах пам'яті, комп'ютерних системах та їхніх частин, іншій комп'ютерній техніці, програмно-апаратному обладнанні та магнітних носіях інформації, та містить відомості щодо допомоги державі-агресору, збройним формуванням та/або окупаційним адміністраціям держави-агресора, шляхом пересилання віртуальних активів на підтримку військовослужбовців збройних сил РФ, незаконних збройних формувань т.зв. «Л/ДНР», окупаційних адміністрацій Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей.
Відповідно до протоколу обшуку від 14.12.2023, на підставі ухвали слідчого Шевченківського районного суду міста Києва від 11.12.2023 у справі № 761/45683/23, виявлено та вилучено майно на яке прокурор просить накласти арешт.
Звернення прокурора з клопотанням про арешт на вказане тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку..
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 від 14.12.2023 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить прокурор.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом постановою слідчого від 14.12.2023, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на мобільний телефон «Samsung Galaxy S20FE» модель SM-G780G/DS серійний номер НОМЕР_1 , IMEI 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , у якому містяться сім картки мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_4 та «Vodafon» з номером НОМЕР_5 .
Водночас, слідчий суддя вважає за необхідним відмовити у накладенні арешту на предмети зовні схожі на купюри - гривні номіналом 1000 гривень у кількості 376 шт., 500 гривень у кількості 8 шт. та 200 гривень у кількості 1100 шт., оскільки прокурором не доведено, що зазначене майно має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та мають ознаки речових доказів, визначених у ст. 98 КПК України.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000000843 від 22.05.2023 - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно 14.12.2023 під час проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-мобільний телефон «Samsung Galaxy S20FE» модель SM-G780G/DS серійний номер НОМЕР_1 , IMEI 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , у якому містяться сім картки мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_4 та «Vodafon» з номером НОМЕР_5 .
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя Олена ЧАЙКА