Справа №760/21522/23
2/760/5192/24
12 січня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Митрофанової А.О.,
при секретарі Костюк В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
У вересні 2023 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» (далі - ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі», Товариство) звернулось до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію, 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 85987,11 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 01.07.2014 між ПАТ «Київенерго» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про користування електричною енергією, відповідно до якого позивач, на платній основі, здійснював постачання електричної енергії в почекання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).
Однак, 22.09.2022 за вказаною вище адресою представниками позивача було виявлено порушення умов Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано проводом від опори на навантаження будинку, поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії.
На підставі виявленого порушення було складено акт про порушення №000186 від 22.09.2022, а 01.11.2022 проведено засідання комісії з розгляду цього акту та вирішено провести нарахування, обсягу та вартості електроенергії, необлікованої унаслідок порушення споживачами ПРРЕЕ, згідно з пунктом 8.4.2 та за формулою 8 ПРРЕЕ. Відповідно до проведеного комісією розрахунку, розмір необлікованої електричної енергії відповідачів за період з 23.03.2022 по 22.09.2022 склав 81198,62 грн.
Оскільки, станом на 01.09.2023 вказана сума відповідачем не сплачена, позивач з метою захисту свого порушеного права змушений був звернутись до суду із даним позовом, відповідно до вимог якого просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку на свою користь вказану вище заборгованість за актом про порушення у розмірі 81198,62 грн, нараховані в порядку статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 3% річних та інфляційні втрати у сумі 4788,49 грн, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023 для розгляду цивільної справи №760/21522/23 визначено суддю Солом'янського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачам у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали суду подати суду відзиви на позов.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином повідомлялись судом про розгляд даного провадження шляхом направлення на їхню адресу рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням копій ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з доданими до неї документами. Проте, відповідно до довідок відділення поштового зв'язку направлена судом поштова кореспонденція була повернута на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).
Згідно вимог частини тринадцятої статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За правилами частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, оскільки відповідачі у встановлений судом строк не надали до суду відзиви на позовну заяву, суд на підставі вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд виходить з наступного.
Судом установлено, що 01.07.2014 між ПАТ «Київенерго» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про користування електричною енергією, за умовами якого електропостачальник взяв на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 10 кВТ електроустановок споживачеві, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а споживач у свою чергу зобов'язалася оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до пункту 11 вказаного договору ОСОБА_1 взяла на себе обов'язки, зокрема, щодо дотримання вимог нормативно-технічних документів та договору про користування електричною енергією; оплати спожитої електричної енергію відповідно до умов договору; узгодження з енергопостачальником нових підключень та переобладнання внутрішньої, електрпороводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.
Пунктом 20 договору також установлена відповідальність споживача, зокрема, за прострочення внесення платежів за електричну енергію та за порушення Правил користування електричною енергією, а також за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно з даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго».
При цьому, Товариство є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав і обов'язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «Київенерго».
Відносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються положеннями статті 714 ЦК України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (чинними на момент виникнення спірних правовідносин), та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562 (чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Нормами пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), на споживача електричної енергії покладено обов'язок сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Правовідносини з постачання електричної енергії регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року (далі - Правила), і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживача Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562.
Відповідно до пункту 1.1.1. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між енергопостачальником (енергопостачальниками) та споживачем (для власного споживання). Правила обов'язкові для виконання всіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно пункту 5.5.5 Правил передбачений обов'язок споживача користуватися електричною енергією виключно на підставі договору; сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електроенергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення ПРРЕЕ та умов договору.
Пунктом 8.2.4. Правил зазначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, ознак втручання в параметри розрахункових засобів обліку вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
У пункті 8.2.5. Правил передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженими представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
Як зазначено у пункті 8.2.6. Правил, на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії.
З матеріалів справи убачається, що 22.09.2022 уповноваженими представниками позивача за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення пунктів 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню пункту 8.4.3 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано проводом від опори на навантаження будинку, поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії.
За підсумками виявленого порушення ПРРЕЕ складено Акт про порушення ПРРЕЕ №000186 від 22.09.2022. Факт порушення зафіксовано в графічній схемі, яка відображена в Акті про порушення. Акт про порушення представник споживача відмовився підписати у присутності двох свідків.
28.09.2022 складений позивачем акт порушення був направлений на адресу відповідача ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням разом із запрошенням прибути на розгляд акту відповідною комісією.
Згідно з протоколом №908 від 01.11.2022 засідання комісії позивача по розгляду акта про порушення №000186 від 22.09.2022 встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 , порушив Закон України «Про ринок електричної енергії», пункти 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що відповідає 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано проводом від опори на навантаження будинку, поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії. Підключення виконано відкрито. Дата останньої технічної перевірки засобу обліку, що передувала складанню акту - 21.10.2021, площа перерізу проводу, яким виконано самовільне приєднання - алюміній 2х16мм2.
За результатами проведеного засідання комісії позивачем було прийнято рішення провести нарахування згідно з пунктами 8.4.2 та за формулою №8 порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ. Потужність - 11,880 кВт, тривалість роботи струмоприймачів протягом доби - 8 годин, період нарахування з 23.03.2022 по 22.09.2022. всього підлягає сплаті за недораховану електричну енергію 81198,62 грн.
Відповідно до розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН за актом № 000186 від 22.09.2022, нарахована сума у розмірі 81198,62 грн.
Вимога щодо сплати зазначеної суми була направлена відповідачу ОСОБА_1 07.11.2022, що підтверджується наявною у матеріалах справи копіями листа та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до пункту 8.2.7 Правил спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акту про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі укладеного договору від 01.07.2014 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Втім, з наданих позивачем суду доказів не убачається, що відповідач ОСОБА_2 також являється споживачем електричної енергії за указаною вище адресою.
Надана позивачем копія звернення останньої щодо здійснення перерахунку заборгованості не може достеменно свідчити про той факт, що ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії за вказаною вище адресою, оскільки у реквізитах цієї заяви вказано, що вона подається останньою як уповноваженою особою.
При цьому, вказана особа відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру значиться зареєстрованою за іншою адресою.
Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як визначено положеннями частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин першої-третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до вимог частин першої-другої статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви
Статтею 89 ЦПК України визначено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Як визначено частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Отже, оскільки будь-яких обґрунтувань щодо пред'явлених позовних вимог саме до ОСОБА_2 подана ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» позовна заява не містить, а інших вагомих доказів, які б підтверджували наявність у останньої обов'язку з оплати спожитої електричної енергії за спірною адресою також надано не було, суд дійшов висновку щодо необхідності стягнення заборгованості за спожиту необліковану електричну енергію саме з відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням сплати заборгованості за необліковану електроенергію з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача також підлягають стягненню нараховані позивачем за період з січня 2023 року по вересень 2023 року 3% річних у сумі 1621,75 грн та інфляційні втрати в сумі 3166,75 грн, що разом становить 4788,49 грн.
Згідно вимог статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 7, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (код ЄДРПОУ - 41946011, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Новокостянтинівська, 20) заборгованість за спожиту не обліковану електричну енергію за актом про порушення №000186 від 22.09.2022 у розмірі 81198,62 грн, 3% річних - 1621,75 грн, а також інфляційну складову боргу в сумі 3166,75 грн.
У задоволенні інших вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (код ЄДРПОУ - 41946011, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Новокостянтинівська, 20) понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2684 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.О. Митрофанова