печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33248/22-ц
пр. 4-с-164/23
02 травня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судового засідання Солонухи Д. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1, -
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича щодо визначення вартості майна боржника та скасування Звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.
Свої вимоги мотивує тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. перебуває виконавче провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки, де заявник є боржником, а Публічне акціонерне товариство «Державний експортно - імпортний банк України» стягувачем. 05.11.2022 нею було отримано повідомлення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А. М. від 03.10.2022 № 2280 про визначення вартості описаного майна боржника, а саме: квартири АДРЕСА_1 . До вказаного Повідомлення було додано копію Висновку про вартість майна (звіт про оцінку ТДВ «НЕКОС»). Згідно вказаного висновку, вартість квартири становить 3 383 000,00 грн. Вважає, що під час оцінки майна не було дотримано Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 та Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, оскільки огляд об'єкту оцінки не проводився. Крім того зазначає, що не від представників суб'єкта оціночної діяльності, не від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А. М. не отримувала повідомлення про надання доступу до квартири для визначення ринкової вартості.
Скаржниця в судове засідання не з'явилася, про місце, час та дату розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду клопотання про розгляд скарги за її відсутності.
В судовому засіданні 27.04.2023 представник скаржника ОСОБА_2 вимоги скарги підтримала в повному обсязі. Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський А.М. та представник ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» Западнюк М. А. в судовому засідання заперечували щодо задоволення вимог скарги.
Приватний виконавець скористався своїм правом та надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що звіт про оцінку майна було складено відповідно до положень Стандартів та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», є таким, що повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки вартість об'єкта оцінки визначена на основі зібраної та детально проаналізованої інформації про продаж подібного нерухомого майна.
Представник приватного виконавця Коваль Р. О. подав до суду письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки відповідно до документів виконавчого провадження НОМЕР_1 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський А.М. 05.08.2022 на адресу боржника ( ОСОБА_1 ) направив виклик приватного виконавця за вих. №1247/22, який 02.09.2022 отримано Скаржницею особисто, що підтверджується трекінгом поштових відправлень Укрпошта 0209426334239. Крім того, було направлено виклики до приватного виконавця від 29.08.2022, 27.09.2022.
Зазначено, що внутрішній огляд квартири не був проведений з вини боржника, оскільки остання не надала експерту доступу до квартири, що свідчить про невиконання нею законного обов'язку боржника, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій. Своїми діями боржник перешкоджала проведенню виконавчих дій щодо примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
При визначенні вартості нерухомого майна експертом застосовано порівняльний підхід, в звіті наведені описи 5 об'єктів порівняння, які за своїми характеристиками найбільш подібні до оцінюваного об'єкта. Перехід від вартості аналога до вартості об'єкта оцінки здійснюється за допомогою корегуючи поправок або у вигляді конкретних грошових сум, або у вигляді спеціальних математичних розрахунків, виходячи з аналізу статистичних даних продажів. Експертом зазначено що даний метод є найбільш достовірним, так як спирається суто на ринкові спостереження і оперує реальними цінами, а не вартісними розрахунками.
Враховуючи вищенаведене, вказав, що звіт про незалежну оцінку майна, складений у відповідності до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», оцінка нерухомого майна визначена у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відтак, заявником не наведено належних та обґрунтованих підстав для визнання недійсною оцінки майна відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 .
Крім того, скаржником не було надано належних і допустимих доказів факту заниження вартості об'єкта оцінки, а також не доведено підстав, які відповідно до Національного стандарту №1 підтверджують необ'єктивність та неякісність (недостовірність) оцінки, проведеної у звіті про незалежну оцінку вартості майна.
Також зазначено, що матеріали справи не містять доказів наявності у боржника необхідної кваліфікації та сертифікації, які б надавали право останній ставити під сумнів правомірність проведеної оцінки її майна та вірність обраних експертом-оцінювачем методів оцінювання.
Представник АТ «Укрексімбанк» в письмових запереченнях вказав, що скарга ОСОБА_1 фактично зводиться до незгоди із зазначеним звітом суб'єкта оціночної діяльності, оскільки на думку скаржниці звіт складено без здійснення повного огляду нерухомого майна, зокрема його внутрішнього огляду, що може призвести до продажу майна за заниженою ціною. Разом з тим, норми чинного законодавства України дають підстави стверджувати, що оцінка майна може бути проведена як при наявності особистого огляду оцінювачем об'єкту оцінки, так і за відсутності такого особистого огляду. Якщо скаржник не згоден з оцінкою проведеною суб'єктом оціночної діяльності, він не позбавлений права в силу закону звернутися у встановленому порядку за рецензією на Звіт про оцінку майна.
Суд, заслухавши пояснення учасників, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 27.06.2022 Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на підставі постанови Київського апеляційного суду від 14.12.2021, якою частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Маруна Нью» перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором № 27115N1 від 17.12.2015 в сумі 36 552 952,80 грн. звернуто стягнення на майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 27115Z73 від 17.12.2015, а саме: квартиру АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із встановленням початкової ціни для подальшої реалізації предмета іпотеки у розмірі 1 434 610,00 грн.
29.07.2022 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А.М. на підставі вказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. від 29.07.2022 накладено арешт на майно боржника, а саме, на квартиру АДРЕСА_2 .
У вересні 2022 року боржник ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. від 29.07.2022 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 про накладення арешту на майно боржника - квартиру АДРЕСА_3 ; зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. усунути порушення прав ОСОБА_1 .
Ухвалою Печерського районного суду від 15.11.2022 у задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М. щодо накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 757/34386/17-ц, виданого 27.06.2022 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Маруна Нью» про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.
Відтак, ОСОБА_1 була обізнана про те, що відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 757/34386/17-ц, виданого 27.06.2022, у якому вона є боржником.
12.09.2022 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності ТДВ «НЕКОС» в особі директора Ніколабай О.А. для проведення оцінки арештованого майна а саме: квартири АДРЕСА_3 , з метою її подальшої примусової реалізації.
Боржнику неодноразово були направлені виклики приватного виконавця: виклик від 05.08.2022, який боржник отримала 02.09.2022 згідно трекінгу поштових відправлень Укрпошта 0209426334239; виклик від 29.08.2022, виклик від 27.09.2022.
Крім того, відповідно до складеного акту від 05.08.2022, квартира АДРЕСА_3 здається в оренду і доступ до неї не надано, орендаря повідомлено про необхідність власнику з'явитися до виконавця.
При виході представника ТДВ «НЕКОС», боржником двері квартири АДРЕСА_3 відчинено не було, як і не було надано доступу для огляду майна зсередини. У зв'язку з цим експертом 29.08.2022 був проведений візуальний огляд майна, здійснено фотофіксацію будинку, вулиці, під'їзду, вхідних дверей.
Суб'єкт оціночної діяльності Ніколабай О.А. за результатами проведеної оцінки вищевказаного нерухомого майна підготовлено звіт про незалежну оцінку майна, а саме: двокімнатної квартири, загальною площею 54,8 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , станом на 21.09.2022, затверджений 21.09.2022.
Повідомленням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А. М. від 03.10.2022 № 2280 про визначення вартості описаного майна боржника скеровано на адресу ОСОБА_1 та копію висновку про вартість нерухомого майна.
Як вбачається зі звіту про незалежну оцінку квартири, огляд об'єкта оцінки всередині не проводився, зважаючи на неможливість надати замовником такого доступу. Візуальний огляд проводився враховуючи зовнішній вигляд будинку, у якому розташований об'єкт оцінки, вхідних дверей, з яких здійснюється вхід у квартиру. Визначення конструктивних елементів та фізичного зносу існуючих конструктивних елементів проводилось на підставі зовнішнього візуального обстеження. Також врахована фотофіксація приміщення, надана замовником - 26 фото внутрішнього вигляду квартири за адресою: АДРЕСА_4 , що і відображено у розділі 4.3 звіту та додатках.
Крім того, в звіті наведені описи п'яти аналогів, які за своїми характеристиками найбільш подібні до оцінюваного об'єкта (розділ 7 звіту та додатки до звіту). Перехід від вартості аналога до вартості об'єкта оцінки здійснюється за допомогою корегуючи поправок або у вигляді конкретних грошових сум, або у вигляді спеціальних математичних розрахунків, виходячи з аналізу статистичних даних продажів.
Експертом зазначено що даний метод є найбільш достовірним, так як спирається суто на ринкові спостереження і оперує реальними цінами, а не вартісними розрахунками. Зокрема, в звіті експертом зазначені наступні аналоги до об'єкта оцінки:
- аналог №1: двокімнатна квартира, загальною площею 56 кв.м., розташована на АДРЕСА_5 , ціна пропозиції 150 000 дол. США.;
- аналог №2: двокімнатна квартира, загальною площею 47 кв.м., розташована на АДРЕСА_6 , ціна пропозиції 115 000 дол. США.;
- аналог №3: двокімнатна квартира, загальною площею 60 кв.м., розташована на АДРЕСА_7 , ціна пропозиції 145 000 дол. США;
- аналог №4: двокімнатна квартира, загальною площею 50 кв.м., розташована на АДРЕСА_6 , ціна пропозиції 125 000 дол. США.;
- аналог №5: двокімнатна квартира, загальною площею 45,5 кв.м., розташована на АДРЕСА_8 , ціна пропозиції 125 000 дол. США.
Експертом вказано, що при виборі аналогів оцінювачем відповідно до об'єкта оцінки враховувалися наступні ознаки, які притаманні оцінюваній квартирі: місце розташування об'єкта аналога в районі місцерозташування об'єкта оцінки, в якості об'єктів порівняння розглядалися квартири відповідної площі, з відповідним оздобленням та системами інженерного оснащення, розглядались приміщення, що мають порівняне з об'єктом оцінки місце розташування в будівлі.
Оскільки дані аналоги дещо відрізняються від об'єкта оцінки, проводилось корегування за допомогою поправочних коефіцієнтів.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 18 ЦПК України).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі по тексту - Закон), виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відтак, приватний виконавець зобов'язаний здійснити всі необхідні дії для виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, приватним виконавцем надсилалися копії постанов та інших документів за адресою місця реєстрації боржника, а також іншими відомими адресами.
Стаття 56 Закону визначає, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону, про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються:
1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;
3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов'язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.
Крім того, згідно з положеннями ст. 22 Закону, виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону, присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Частиною 5 ст. 57 Закону передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
Відповідно до п. 52 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
За змістом статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, відповідно до договору.
Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем (частина п'ята статті 20 Закону України «Про виконавче провадження»).
Необ'єктивна оцінка це оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки (абзац чотирнадцятий пункту 3 Національного стандарту № 1).
Неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування (абзац п'ятнадцятий пункту 3 Національного стандарту № 1).
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Скаржник будучи належним чином повідомленою про необхідність надання доступу для огляду квартири та складання звіту про незалежну оцінку майна -фактично не допустила приватного виконавця та експерта до об'єкта оцінки. Своїми діями (неприбуттям на виклик виконавця) ОСОБА_1 перешкоджала здійсненню виконавчого провадження та виконання рішення суду, винесеного іменем України.
Водночас, заявник у зв'язку з незгодою із результатом оцінки майна, міг звернутися з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна. Однак, станом на день розгляду скарги, ОСОБА_1 не скористалась своїм правом. Останньою не було надано й іншого звіту, який би спростовував вартість оціночного майна в розмірі 3 383 000,00 грн.
Дії виконавця щодо арешту спірної квартири були оскаржені до Печерського районного суду м. Києва та ухвалою № 757/34386/17-ц від 15.11.2022 у задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича щодо накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 757/34386/17-ц, виданого 27 червня 2022 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Маруна Нью» про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.
Крім того, будучи обізнаною про наявність виконавчого провадження будь-яких заходів до його виконання не вживала, ініціативи щодо визначення вартості арештованого майна з банком, як стягувачем, не проявляла, а тому залучення суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості арештованого майна відповідає вимогам закону і меті виконавчого провадження, встановленим законом.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Оспорюючи дії приватного виконавця та не погоджуючись з вказаним Звітом скаржницею при зверненні до суду не було надано відомостей, які б спростовували висновки наведені у ньому.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, а також у постанові Верховного Суду від 22 березня 2019 року в справі № 925/440/18, які відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України мають враховуватися судом, Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.
Вимоги про визнання незаконною та скасування постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності скаржниця не заявляла, доказів, які б свідчили про її звернення до виконавця з відповідними заявами про незгоду з результатами визначення вартості майна, не надала. Таким чином, судом було встановлено відсутність доказів протиправності дій державного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна та визначення його вартості.
З урахуванням цього суд вважає, що права скаржниці, як боржника у виконавчому провадженні, порушені не були, такі порушення не доведені, дії приватного виконавця відповідали вимогам закону, а тому підстави для визнання дій виконавця в цій частині неправомірними - відсутні.
Крім того, під час розгляду справи скаржниця не довела факту заниження вартості об'єкта оцінки, а також не доведено підстав, які відповідно до Національного стандарту № 1 підтверджують необ'єктивність та неякісність (недостовірність) оцінки, проведеної у звіті про незалежну оцінку вартості майна.
Суд вважає за необхідне зазначити, що визначення вартості майна боржника проведено з дотриманням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», постанови Кабінету Міністрів України № 1891 «Про затвердження Методики оцінки майна», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна».
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки приватний виконавець діяв в межах та порядку повноважень наданих йому законом, а складений звіт відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та скасування Звіту про оцінку майна - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю. Г. Головко