12.01.2024 Справа № 756/115/24
Справа № 756/115/24
1-кс/756/169/24
12.01.2024 слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023100050004307 від 22.12.2023 за ч. 1 ст. 289 КК України,
09.01.2024 до провадження слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно.
Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначає, що 21.12.2023 за адресою: м. Київ, вул. Корабельна 1, невстановлена досудовим розслідуванням особа, шахрайським шляхом, незаконно заволоділа транспортними засобами, серед інших, марки «KIA» моделі «K5» сірого кольору 2015 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі « НОМЕР_2 »), який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 04.01.2023 в ході огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Олександра Архипенка, 6, ОСОБА_5 , як законний користувач, добровільно надав для вилучення транспортний засіб марки «KIA» моделі «K5» сірого кольору 2015 року випуску (д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі « НОМЕР_2 »), 1 ключ до запалювання до вказаного транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 на автомобіль марки «KIA» моделі «K5» (д.н.з. НОМЕР_3 ), котрий також у ході допиту в якості свідка повідомив, що вказаний танспортний засіб він придбав 30.08.2023.
04.01.2024 транспортний засіб марки «KIA» моделі «K5» сірого кольору 2015 року випуску (д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі « НОМЕР_2 »), 1 ключ до запалювання до вказаного транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 на автомобіль марки «KIA» моделі «K5» (д.н.з. НОМЕР_3 ) постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023100050004307.
Враховуючи, що вказаний транспортний засіб органом досудового розслідування визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 98 КПК України, а тому з метою проведення із вказаним вище транспортним засобом у незмінному стані та документом експертизи, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду, на переконання прокурора, відповідно до вимог статей 167, 170 КПК України існують достатні підстави для накладення арешту на майно, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
У судове засідання прокурор не з'явився. До суду надійшла заява ОСОБА_6 , в якій останній просить розглядати клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання власник майна не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття учасників судового розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи у суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки прокурора та власника майна обов'язковою не має, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності осіб, що не з'явились.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023100050004307 від 22.12.2023 за ч. 1 ст. 289 КК України.
04.01.2024 постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 транспортний засіб марки «KIA» моделі «K5» сірого кольору 2015 року випуску (д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі « НОМЕР_2 »), 1 ключ до запалювання до вказаного транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 на автомобіль марки «KIA», моделі «K5», (д.н.з. НОМЕР_3 ) визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами. Зокрема частинами 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Такий арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Таким чином, визначальною юридичною ознакою речового доказу є можливість використання його як матеріального носія інформації щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Матеріали клопотання свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, оскільки має відношення до кримінального провадження, і таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому, внаслідок доведеності існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, наявні підстави для накладення арешту на вказане майно з тимчасовим позбавленням права на користування та розпорядження майна будь-кому і будь-яким чином з метою забезпечення збереження речових доказів задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Втручання держави в право на мирне володіння майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
За таких обставин, враховуючи, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а також враховуючи, що обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Разом із тим, слідчий суддя відмовляє у задоволенні вимог клопотання в частині заборони володіння вказаним майном, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, при накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні позбавлений можливості обмежити особу такого права, а тому клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 98, 100, 107, 131, 132, 171-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києві ОСОБА_3 задовольнити частково.
Накласти арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні №12023100050004307 від 22.12.2023, а саме:
- вилучений в ході проведення огляду місця події 04.01.2024 за адресою: м. Київ, вул. Олександра Архипенко, 6, транспортний засіб - автомобіль марки «KIA» моделі «K5» сірого кольору 2015 року випуску (д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі « НОМЕР_2 »), 1 ключ до запалювання до вказаного транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 на автомобіль марки «KIA» моделі «K5» (д.н.з. НОМЕР_3 ).
Заборонити розпоряджання та користування будь-кому і будь-яким чином вказаним майном.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1