11.01.2024 Справа № 756/11487/23
№ 756/11487/23
№ 1-кп/756/808/24
іменем України
11 січня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представників потерпілого - ОСОБА_4 та ОСОБА_4 ,
захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Білопілля Сумської обл., громадянина України, неодруженого, офіційно працюючого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-30.03.2010 вироком Білопільського районного суду Сумської області за ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до 7 років позбавлення волі, звільненого 25.06.2016 по відбуттю строку покарання,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, офіційно працюючого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого в силу положень ст. 89 КК України,
які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
У невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник спільний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , 28 травня 2023 року о 10 год. 22 хв., приїхали на автомобілі марки «Mercedes-Benz», жовтого кольору, н.з. НОМЕР_1 , до Оболонського району м. Києва, а саме на АДРЕСА_5, де знаходиться стаціонарний рекламний засіб, що належить ТОВ «АЛЕГО» (код ЄДРПОУ 37922548) та припаркували поряд із ним автомобіль на якому останні пересувались.
У подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вийшли із автомобіля, дістали з нього розкладну драбину, після чого ОСОБА_6 піднявся по драбині до рекламного борду, діючи умисно, таємно, почав від'єднувати від нього алюмінієві ламелі та передавати їх ОСОБА_9 , який в свою чергу складав їх до вантажного відділення автомобіля на якому останні приїхали на місце знаходження рекламного засобу.
Продовжуючи реалізовувати свій умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 помінялися ролями, після чого останній піднявся драбиною до рекламного засобу та продовжив від'єднувати від нього алюмінієві ламелі, а ОСОБА_6 складав їх до вантажного відділення автомобіля. Загалом ОСОБА_6 та ОСОБА_8 від'єднали від рекламного засобу 174 алюмінієві ламелі довжиною по 3 метри кожна загальною вартістю 52 200 грн., акумулятор потужністю 74 Ампери вартістю 3000 грн., двигун марки «Lenzo» вартістю 6000 грн., та комплект електроніки вартістю 10 000 грн, а всього майна на загальну суму 71 000 грн.
У подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 помістили вищевказане майно до вантажного відділення автомобіля марки «Mercedes-Benz», жовтого кольору, н.з. НОМЕР_1 , після чого поїхали в напрямку вул. Кирилівської, що у м. Києві.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинили ТОВ «АЛЕГО» (код ЄДРПОУ 37922548), майнову шкоду на загальну суму 71 000 грн.
Крім того, 28 травня 2023 року, близько 11 год. 40 хв., у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебували в Оболонському районі м. Києва, виник спільний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , 28 травня 2023 року, близько 11 год. 45 хв., приїхали на автомобілі марки «Mercedes-Benz», жовтого кольору, н.з. НОМЕР_1 , на вул. Куренівську, 5/7 (навпроти Кирилівської, 117), де знаходиться стаціонарний рекламний засіб, що належить ТОВ «АЛЕГО» (код ЄДРПОУ 37922548) та припаркували поряд із ним автомобіль на якому останні пересувались.
У подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вийшли із автомобіля, дістали з нього розкладну драбину, після чого ОСОБА_6 піднявся по драбині до рекламного борду, діючи умисно, таємно, почав від'єднувати від нього алюмінієві ламелі та передавати їх ОСОБА_9 , який в свою чергу складав їх до вантажного відділення автомобіля на якому останні приїхали на місце знаходження рекламного засобу .
Продовжуючи реалізовувати свій умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 помінялися ролями, після чого останній піднявся драбиною до рекламного засобу та продовжив від'єднувати від нього алюмінієві ламелі, а ОСОБА_6 складав їх до вантажного відділення автомобіля. Загалом ОСОБА_6 та ОСОБА_8 від'єднали від рекламного засобу 174 алюмінієві ламелі довжиною по 3 метри кожна загальною вартістю 52 200 грн., акумулятор потужністю 74 Ампери вартістю 3000 грн., двигун марки «Lenzo» вартістю 6000 грн., та комплект електроніки вартістю 10 000 грн, а всього майна на загальну суму 71 000 грн.
У подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 помістили вищевказане майно до вантажного відділення автомобіля марки «Mercedes-Benz», жовтого кольору, н.з. НОМЕР_1 , після чого поїхали з місця вчинення злочину, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинили ТОВ «АЛЕГО» (код ЄДРПОУ 37922548), майнову шкоду на загальну суму 71 000 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав, покаявся, повністю підтвердив фактичні обставини справи, зокрема пояснив, що 28 травня 2023 року, близько 10 год. 20 хв., він разом із ОСОБА_7 , приїхав на автомобілі марки «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , на АДРЕСА_5, що у м. Києві. За вказаною адресою, він та ОСОБА_7 , використовуючи драбину, викрали з стаціонарного рекламного борду алюмінієві ламелі, акумулятор, двигун та комплект електроніки, які помістили до автомобіля на якому пересувались.
Крім того, ОСОБА_6 пояснив, що 28 травня 2023 року, близько 11 год. 40 хв., він та ОСОБА_7 , в аналогічний спосіб, викрали з стаціонарного рекламного борду, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 5/7, алюмінієві ламелі, акумулятор, двигун та комплект електроніки, які помістили до автомобіля на якому пересувались, після чого поїхали з місця вчинення злочину, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.
ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав, покаявся, повністю підтвердив фактичні обставини справи, зокрема пояснив, що 28 травня 2023 року, близько 10 год. 20 хв., він разом із ОСОБА_6 , приїхав на автомобілі марки «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , на АДРЕСА_5, що у м. Києві. За вказаною адресою, він та ОСОБА_6 , використовуючи драбину, викрали з стаціонарного рекламного борду алюмінієві ламелі, акумулятор, двигун та комплект електроніки, які помістили до автомобіля на якому пересувались.
Крім того, ОСОБА_7 пояснив, що 28 травня 2023 року, близько 11 год. 40 хв., він та ОСОБА_6 , в аналогічний спосіб, викрали з стаціонарного рекламного борду, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , алюмінієві ламелі, акумулятор, двигун та комплект електроніки, які помістили до автомобіля на якому пересувались, після чого поїхали з місця вчинення злочину, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; останнім роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, доведена.
Дії ОСОБА_6 повинні бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Крім того, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, доведена.
Дії ОСОБА_7 повинні бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, вчиненим із прямим умислом, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що останній щиро покаявся та добровільно відшкодовує завдані збитки.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_6 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, а саме повне визнання вини, матеріали, що його характеризують, те, що обвинувачений офіційно працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи - позитивно, раніше судимий, також суд ураховує наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про доцільність застосування ст. 69 КК України із призначенням покарання нижчим від найнижчої межі, встановленої в частині 4 статті 185 КК України.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, оскільки це покарання необхідне для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого та призначеної міри покарання, суд не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_6 ст. 75 КК України.
Дане покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, вчиненим із прямим умислом, та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що останній щиро покаявся та добровільно відшкодовує завдані збитки.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_7 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, а саме повне визнання вини, матеріали, що його характеризують, те, що обвинувачений офіційно працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи - позитивно, раніше не судимий, також суд ураховує наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про доцільність застосування ст. 69 КК України із призначенням покарання нижчим від найнижчої межі, встановленої в частині 4 статті 185 КК України.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, оскільки це покарання необхідне для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого та призначеної міри покарання, суд не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_7 ст. 75 КК України.
Дане покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Вирішуючи питання щодо необхідності застосування до обвинувачених заходів забезпечення кримінального провадження, суд зважає на позицію прокурора, який просив застосувати ст. 75 КК України та не заявив клопотання про обрання будь-якого запобіжного заходу.
З урахування викладеного, суд не знаходить підстав для застосування до обвинувачених заходів забезпечення кримінального провадження.
Приймаючи рішення по суті позовних вимог представника ТОВ «АЛЕГО», суд ураховує наступне.
10 листопада 2023 року представником потерпілого ТОВ «АЛЕГО» ОСОБА_4 , у порядку визначеному ст. 128 КПК України, подано цивільний позов до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про солідарне відшкодування майнової шкоди у розмірі 142 000 грн., заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 викрали з стаціонарних рекламних бордів, які належать ТОВ «АЛЕГО», алюмінієві ламелі, акумулятори, двигуни та комплекти електроніки на загальну суму 142 000 грн.
Також, у зв'язку з крадіжкою вказаного майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ТОВ «АЛЕГО» з травня по грудень 2023 року не могло здійснювати господарську діяльність з використанням стаціонарних рекламних бордів, що розташовані за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 , внаслідок чого було упущено вигоду в сумі 633 600 грн., яку ОСОБА_4 просить стягнути з обвинувачених.
08 січня 2024 року до суду подано відзив на вказану позовну заяву від захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_5 , яким останній просив частково задовольнити позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 майнової шкоди у розмірі 92 000 грн., оскільки 50 000 грн. останні добровільно відшкодували ТОВ «АЛЕГО».
Разом з цим, захисник просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення упущеної вигоди в сумі 633 600 грн., оскільки відсутні документи, які підтверджують такі збитки.
В судовому засіданні обвинувачені просили задовольнити цивільний позов в межах, які було зазначено їх захисником у відзиві.
Представники потерпілого ТОВ «АЛЕГО» ОСОБА_4 та ОСОБА_4 просили задовольнити цивільний позов в повному обсязі.
Разом з цим, представники потерпілого наголосили, що 50 000 грн., які сплачено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є відшкодуванням шкоди, а, можливо, є подарунком. Тим більш, вказані кошти було сплачено на рахунок, який знаходиться під арештом.
Так, статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За приписами ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Згідно приписів ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд враховує положення ст. 129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.
Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 викрадено з стаціонарних рекламних бордів, які належать ТОВ «АЛЕГО», алюмінієві ламелі, акумулятори, двигуни та комплекти електроніки, тим самим спричинено майнову шкоду у розмірі 142 000 грн.
Разом з цим, як убачається з наданих стороною захисту фіскальних чеків АТ «Укрпошта» від 13.09.2023, 05.10.2023, 31.10.2023, 21.11.2023 та 19.12.2023, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 сплачували по 5 000 грн. кожен на рахунок ТОВ «АЛЕГО», тобто загалом відшкодували 50 000 грн.
З огляду на вказане, суд вважає неспроможними посилання представників потерпілого, що 50 000 грн., які сплачено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , є подарунком, оскільки фіскальні чеки містять призначення платежу «відшкодування шкоди».
Також, є неспроможними посилання про направлення коштів на арештований рахунок, оскільки про ці обставини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 могли не знати, тим більш арешт рахунку не перешкоджає надходженню на нього коштів.
Таким чином, беручи до уваги, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 добровільно відшкодували ТОВ «АЛЕГО» 50 000 грн., що підтверджується фіскальними чеками, суд приходить до висновку, що з обвинувачених на користь ТОВ «АЛЕГО» підлягає стягненню встановлена судом та документально підтверджена майнова шкода в сумі 92 000 грн.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з обвинувачених упущеної ТОВ «АЛЕГО» вигоди в сумі 633 600 грн., слід зазначити наступне.
За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Крім того, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, позивач, як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини на які він посилається, як на правову підставу своїх вимог та заперечень.
Оскільки доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов'язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право.
Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження упущеної ТОВ «АЛЕГО» вигоди з травня по грудень 2023 року, зокрема відсутні будь-які відомості про замовлення рекламних послуг на стаціонарних рекламних бордах, що розташовані за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4, або не можливість їх надання з причин не функціонування вказаних бордів.
Окрім цього, позивач в судовому засіданні визнав, що один із вказаних рекламних бордів після вчинення злочину частково функціонував, що, у свою чергу, ставить під обґрунтований сумнів заявлені позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Разом з цим, суд не вбачає підстав для конфіскації автомобіля марки «Mercedes-Benz», жовтого кольору, н.з. НОМЕР_1 , який використовувався як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, оскільки останній зареєстрований не за обвинуваченими, а за іншою особою - ОСОБА_10 .
При цьому, під час судового розгляду прокурором не доведено, що ОСОБА_10 знав або міг знати про незаконне використання належного йому транспортного засобу, а тому суд залишає автомобіль за належністю власнику.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 3 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня його затримання в порядку виконання вироку.
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 2 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня його затримання в порядку виконання вироку.
Цивільний позов представника потерпілого ТОВ «АЛЕГО» ОСОБА_4 , - задовольнити частково.
Стягнути з обвинувачених ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) солідарно на відшкодування майнової шкоди на користь ТОВ «АЛЕГО» (код ЄДРПОУ 37922548) 92 000 (дев'яносто дві тисячі) гривень.
У іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року на майно, а саме: транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», модель «508D», н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , який зареєстрований на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 та ключі від вказаного транспортного засобу.
Речові докази по справі, а саме:
- автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі - залишити за належністю власнику ОСОБА_10 ;
- оптичні диски - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1