Справа №:755/7043/23
"12" січня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення,
26 жовтня 2023 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третьої особи Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна задоволено повністю; зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (реєстраційний номер обтяження 12906089, дата реєстрації 22 серпня 2012 року, реєстратор Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України).
19 грудня 2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій просить зняти арешт з усього нерухомого майна, накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (реєстраційний номер обтяження 12906089, дата реєстрації 22 серпня 2012 року, реєстратор Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України). Свої вимоги мотивував тим, що державним реєстратором відмовлено у знятті арешту з квартири, оскільки за реєстраційним номером обтяження 12906089 арешт накладений на все нерухоме майно позивача, а не на квартиру.
Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог ч. 1 ст. 264 ЦПК України.
Відповідач та третя особа не скористався своїм правом подачі заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Як вбачається зі змісту постанови Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (реєстраційний номер обтяження 12906089, дата реєстрації 22 серпня 2012 року, реєстратор Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України) накладено арешт на невизначене майно, все нерухоме майно боржника (а.с. 18).
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх особистого порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
За таких обставин, суд відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦПК України мав визначити ефективний спосіб захисту порушеного права позивача та постановити рішення про зняття арешту з усього нерухомого майна, накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (реєстраційний номер обтяження 12906089, дата реєстрації 22 серпня 2012 року, реєстратор Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України).
З урахуванням викладеного суд приходить висновку, що заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити повністю.
Керуючись Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.ст. 133, 134, 137, 141, 260, 270, 353 ЦПК України,
Заяву представника позивача Приватного акціонерного товариства ««ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» Гаєвої Юлії Володимирівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Доповнити рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2023 року у справі № 755/7043/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третьої особи Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна.
Зняти арешт з усього нерухомого майна, накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (реєстраційний номер обтяження 12906089, дата реєстрації 22 серпня 2012 року, реєстратор Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна