Номер провадження 1-кп/754/539/24
Справа№754/3/24
Іменем України
12 січня 2024 року
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Києві матеріали кримінального провадження відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки м.Києва, громадянки України,
мешкає: АДРЕСА_1 ,
зареєстрована: АДРЕСА_2 ,
раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.149 ч.3 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
законного представника потерпілої ОСОБА_6
ОСОБА_3 , переслідуючи корисливі мотиви, користуючись майданчиком веб-порталу «UkrGo!com» - дошка безкоштовних оголошень на сайті http://ukrgo.com, розмістила власне оголошення щодо надання сексуальних послуг за грошові кошти, використовуючи при цьому власну електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого у невстановлений день та час, але не пізніше 16.12.2019р., у відповідь на вищевказане оголошення ОСОБА_3 отримала пропозицію Особи 1, матеріали відносно якої розслідуються в іншому провадженні, щодо платної передачі останньому малолітньої доньки ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою її сексуальної експлуатації. В цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на здійснення незаконної угоди, згідно якої остання мала передати малолітню у тимчасове користування за матеріальну винагороду для її подальшої сексуальної експлуатації. В подальшому ОСОБА_3 , переслідуючи корисливі мотиви, маючи на меті покращення власного фінансового становища, розуміючи при цьому, що така угода є незаконною, але не вимагає значних зусиль з її сторони, отримавши таку пропозицію погодилась на неї. Після чого, ОСОБА_3 , використовуючи власну електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_2 під час листування з Особою 1, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, узгоджувала умови незаконної передачі власної дитини, а саме: місця, дати, часу передачі малолітньої, перелік дій сексуального характеру, які Особа 1, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, може вчинити відносно малолітньої ОСОБА_7 , умови та розмір оплати за одержання ним останньої, відповідно до яких сума грошових коштів за одержання дитини становила від 2500грн. до 5000грн. У результаті оговорених домовленостей ОСОБА_3 запропонувала Особі 1, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, приїжджати до її місця мешкання, тобто до квартири АДРЕСА_3 , для виконання умов незаконної угоди щодо оплатної передачі своєї малолітньої доньки ОСОБА_7 з метою її сексуальної експлуатації, а саме примусового вчинення відносно неї дій сексуального характеру. У подальшому, реалізовуючи власний злочинний умисел, переслідуючи корисливі мотиви, неодноразово, (точну кількість оплатних передач малолітньої дитини органом досудового розслідування встановити не надалось можливим), зокрема в період часу з 06.12.2019р. по 24.12.2019р., 08.08.2020р. приблизно у проміжок часу з 08:00 години по 09:00 годину, 15.08.2020р. приблизно у проміжок часу з 11:00 години по 12:00 годину, 11.01.2021р. приблизно у проміжок часу з 17:07 години по 17:59 годину, 14.01.2021р. приблизно у проміжок часу з 17:35 години по 18:08 годину, 25.01.2021р. приблизно у проміжок часу з 11:17 години по 12:50 годину, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем мешкання, діючи за попередньою змовою, передавала Особі 1, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, власну малолітню доньку ОСОБА_7 для її сексуальної експлуатації, а саме вчинення дій сексуального характеру, отримуючи за такі передачі грошові кошти в розмірі від 2500грн. до 5000грн., якими вона могла користуватись на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 за грошові кошти, попереднього узгодивши всі умови, передавала Особі 1, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, для тимчасової сексуальної експлуатації власну малолітню доньку ОСОБА_7 , яка в силу свого малолітства перебувала у психічно безпорадному та залежному стані, тобто не могла розуміти характер і значення вчинюваних з нею дій, а також не могла чинити а ні фізичний, а ні психологічний опір вчинюваному насильству відносно неї. При цьому, ОСОБА_3 чітко усвідомлювала протизаконність своїх дій, їх кримінальну караність та наслідки, розуміла, що передає малолітню доньку у сексуальну експлуатацію, тобто передає власну малолітню дитину, яка не може розуміти характер і значення вчинюваних з нею дій, ігноруючи особисту волю останньої, та добровільно використовуючи такі обставини бажала настання негативних наслідків відносно власної доньки.
Суд вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.149 ч.3 КК України, а саме передачу людини, вчинену з метою експлуатації, вчинену щодо малолітньої, за попередньою змовою групою осіб.
29.12.2023р. у відповідності до вимог ст.472 КПК України між процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 з наданням законним представником потерпілої ОСОБА_6 та представником потерпілої ОСОБА_8 письмової згоди прокурору на укладання угоди з обвинуваченою ОСОБА_3 , укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ст.149 ч.3 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання своєї винуватості у кримінальниому правопорушенні, наданні нею стороні обвинувачення протягом 10 днів з моменту затвердження угоди про визнання винуватості достовірної та повної інформації, яка їй відома, щодо Особи 1, досудове розслідування щодо якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, співпрацювання з правоохоронними органами у викритті кримінального правопорушення, вчиненого Особою 1, а саме наданні інформації щодо відомих їй обставин вчинення злочину Особою 1, досудове розслідування щодо якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, у 10-ти денний строк після набрання вироком суду у даному кримінальному провадженні законної сили, а також щодо покарання, яке повинна понести ОСОБА_3 , а саме у виді 8-ми років позбавлення волі, без конфіскації майна.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.
Згідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, за умови викриття підозрюваним злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам, або правам та інтересам окремих осіб, у яких бере участь потерпілий, допускається лише у випадку надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання ними угоди.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.149 ч.3 КК України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, яке згідно ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких бере участь потерпіла. ОСОБА_3 викрила злочинні дії іншого учасника групи, що підтверджено доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 була укладена за письмової згоди законного представника потерпілої та представника потерпілої з наданням законним представником потерпілої ОСОБА_6 та представником потерпілої ОСОБА_8 письмової згоди прокурору на укладання угоди з обвинуваченою ОСОБА_3 .
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально-процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, укладення угоди є добровільним, виконання угоди обвинуваченою є можливим.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Згідно ст.124 КПК України з ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта в сумі 90873,60грн. - вартість проведеної судової психологічної експертизи.
Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.12.2023р між процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.149 ч.3 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 8-ми (восьми) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання в порядку виконання вироку.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 90873,60грн.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Головуючий суддя: