ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18655/23
провадження № 2/753/780/24
05 січня 2024 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач належним чином виконав перед відповідачами, своє зобов'язання щодо надання послуг з постачання централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: квартира АДРЕСА_1 , проте відповідачі, будучи споживачами вказаних послуг за даною адресою неналежним чином здійснюють їх оплату. У зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість з постачання теплової енергії в розмірі 39770,96 грн., за послуги з постачання гарячої води у розмірі 51484,69 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 22192 грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 6455 грн. 33 коп. та судовий збір.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23.10.2023 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
25.12.2023 від відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили суд застосувати строк позовної давності. Не заперечують щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з жовтня 2020 року по серпень 2023 рік
Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Відповідно до ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
23.07.2014 в газеті «Хрещатик» № 103(4503) позивачем розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення до відповідних житлово-експлуатаційних організацій або до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».
З матеріалів справи вбачається, що проект договору про надання ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» послуг централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 № 111(4511).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» забезпечує надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами житлово-комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання централізованого опалення та постачання гарячої води, які надаються позивачем за даною адресою.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"№1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13; висновки Верховного Суду/Касаційного цивільного суду у постанові від 10 грудня 2018 року у справі за № 638/11034/15)
Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.
Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Як на підставу свої вимог позивач посилається на те, що відповідачі своєчасно з грудня 2015 року по серпень 2023 року не вносили оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, що станом 01.09.2023 становить 39770,96 грн., а також з грудня 2015 року по серпень 2023 року не вносили оплату з гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, що станом 01.09.2023 становить 51484,69 грн.
Окрім того, позивач посилається на вимоги ч. 1 ст. 625 ЦПК України та просить стягнути 3% річних у розмірі 6455,33грн. та інфляційні витрати в сумі 22192,49 грн. за період з 01.12.2015 по 30.08.2023.
Вбачається, що позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів вказані суми заборгованості.
Відповідачі наполягають на застосуванні строку позовної.
Ст.ст. 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Ч.1, ч.5 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з положеннями ч.3, ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Враховуючи наведене, при вирішенні даного спору суд враховує заяву відповідача про застосування строку позовної давності.
З розрахунку наданого позивачем вбачається, що сума заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання нарахована за період з грудня 2015 року по серпень 2023 року, однак позов пред'явлено до суду лише 12.10.2023, тобто поза межами строку позовної давності.
Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним пропущено з поважних причин строк для звернення до суду з позовом.
За таких обставин, суд не бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги у період до вересня 2020 року задоволенню не підлягають.
Разом з тим, відповідно до розрахунку суду, заборгованість відповідачів за надані житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2020 року по серпень 2023 рік складається з наступного: опалення 21353,63 грн., гаряче водопостачання 16076,89 грн.
Вказані суми підлягають стягненню солідарно з відповідачів, оскільки вони є споживачами вказаних послуг, які надаються позивачем за вищевказаною адресою.
Таким чином, позивачем правомірно було нараховано плату за надані послуги в межах строку позовної давності.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач за змістом заявленого позову просить стягнути з відповідачів інфляційну складову боргу у розмірі 22192 грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 6455 грн. 33 коп.
Відповідач заперечує проти стягнення штрафних санкцій, посилаючись на їх безпідставність.
Суд вивчивши позицію сторін щодо стягнення штрафних санкцій, приходить до наступних висновків.
Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов'язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов'язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ст.625 ЦК України щодо стягнення трьох процентів річних від простроченої суми.
Зважаючи на те, що відповідачі порушили порядок виконання грошового зобов'язання, суд покладає на них стягнення на користь позивача 3% річних з жовтня 2020 року по серпень 2023 рік, а саме: 3% річних за порушення строків сплати опалення 304,09 грн., інфляційну складову боргу в сумі 795,01 грн. та 3% річних за порушення строків сплати гарячого водопостачання в сумі в сумі 233,95 грн., інфляційну складову боргу 590,60 грн.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням заяви відповідачів про застосування строків позовної давності.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 265, 268, 279 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» заборгованість за житлово-комунальні послуги, що станом на серпень 2023 рік становить: опалення 21353,63 грн., гаряче водопостачання 16076,89 грн., 3 % річних з жовтня 2020 року по серпень 2023 рік, а саме: 3% річних за порушення строків сплати опалення 304,09 грн., інфляційну складову боргу в сумі 795,01 грн. та 3% річних за порушення строків сплати гарячого водопостачання в сумі в сумі 233,95 грн., інфляційну складову боргу 590,60 грн., всього 39354,17 грн. (тридцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят чотири гривні 17 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 894,66 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 894,66 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 894,66 грн.
Інформація про учасників справи:
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 37739041, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20);
Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 );
Відповідач ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА