Справа №752/1987/17
Провадження № 2/752/83/23
Іменем України
06.10.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря Ящука Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,
позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет застави.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 28.08.2007 року уклала з АТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір №DNABAЕ00000016Ю згідно умов якого вона отримала у кредит 37 595,11 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 27.08.2012 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 28.08.2017 між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір застави рухомого майна, за умовами якого ОСОБА_2 передала в заставу належний їй на праві власності автомобіль «Mazda RX-8», 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість заставного майна сторони визначили у розмірі 164 121,00 грн. У порушення умов договору та вимог закону позичальник зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку із чим у неї наявна заборгованість. Предмет застави в заклад банку не передано. При цьому у ході здійснення моніторингу вказаного кредиту позивачем було встановлено, що у 2016 році у порушення умов договору застави ОСОБА_2 без згоди Банку реалізувала заставний автомобіль ОСОБА_3 без збереження обтяження.
З урахуванням зазначених обставин, позивач просить суд вилучити у ОСОБА_3 предмет застави, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави - автомобіль «Mazda RX-8», 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , з укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ, а також наданням АТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Разом з позовом АТ КБ «ПриватБанк» подало заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно - автомобіль «Mazda RX-8», 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , заборонити вчиняти будь - яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження в межах суми стягнення.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.04.2017 відкрито провадження у справі.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.04.2017 у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.01.2018 постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання. Надано відповідачу строк на подання відзиву на позов.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_3 заперечила проти заявлених АТ КБ «ПриватБанк» позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Вказала, що придбала спірний автомобіль не у ОСОБА_2 , а у ОСОБА_4 за договором купівлі - продажу від 14.06.2016 року, будь - яких обтяжень на вказане рухоме майно зареєстровано не було. Крім того звернула увагу, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, наявного в матеріалах справи, номер кузова спірного авто НОМЕР_1 зазначений без буквенно цифрових символів «1».
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.06.2020 справу прийнято до провадження судді Колдіної О. О.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.11.2020 витребувано у Головному сервісному центрі МВС України інформацію щодо власників транспортного засобу «Mazda RX-8», 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , з моменту первинної реєстрації.
21.05.2021 року до суду надійшло клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про заміну неналежного відповідача відповідно до ч. 2 ст. 52 ЦПК України з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 та уточнена позовна заява у зв'язку із заміною неналежного відповідача, у якій позивач просить суд вилучити у ОСОБА_1 предмет застави, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави - автомобіль «Mazda RX-8», 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , з укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ, а також наданням АТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2021 року замінено первісного відповідача у справі належним - ОСОБА_1 . Надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
У відзиві на позову заяву ОСОБА_1 вказала, що заперечує проти задоволення позовних вимог Банку, оскільки придбала спірний автомобіль у ОСОБА_3 в особі ОСОБА_5 за договором купівлі - продажу. Будь - яких заборон на відчуження транспортного засобу 30.08.2018 не було зареєстровано в реєстрі.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.06.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження у відкрите судове засідання.
Представник позивача у ході розгляду справи підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить задовольнити посилаючись на обставини, викладені в уточненій позовній заяві.
Представник відповідача у ході розгляду справи заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на їх незаконність та необґрунтованість. А тому у задоволенні позову просить відмовити.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила. Будь - яких заяв, клопотань до суду від неї не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.
Судом встановлено, що 28.08.2007 року Ат КБ «ПриватБанк» уклало з ОСОБА_2 кредитний договір №DNABAЕ00000016, за умовами якого позичальник отримала у кредит 37 595,11 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% на рік на суму залишку заборгованості з кредитом з кінцевим терміном повернення 27.08.2012.
У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №DNABAЕ00000016 від 28.08.2007 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір застави рухомого майна , за умовами якого ОСОБА_2 передала кредитору у заставу автомобіль «Mazda RX-8», 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_1 .
Позивач зазначає, що у ОСОБА_2 перед кредитором наявна заборгованість за неналежне виконання кредитних зобов'язань у розмірі 26 731,18 доларів США - заборгованість за кредитом; 36820,53 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 986,70 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 150026,21 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
За змістом ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.
Згідно приписів ст. 3, 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Обтяження поділяються на публічні та приватні, які можуть бути забезпечувальними та іншими договірними. Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.
При цьому згідно зі ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.
Статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 202/5584/18 застава зберігає свою силу для нового власника майна лише за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. Якщо на майно накладено обтяження вже після передачі у власність, то таке обтяження є безпідставним.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 391 ЦK України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судом встановлено, що на час реєстрації права власності ОСОБА_3 , а у подальшому ОСОБА_1 , на спірний транспортний засіб «Mazda RX-8», 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні будь-які відомості про обтяження цього рухомого майна, що підтверджується листом Головного сервісного центру в м. Києві Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2021 року за №31/2477.
Із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, наданого позивачем, вбачається, що 30.08.2007 за №5571450 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано обтяження - застава рухомого майна за кредитним договором від 28.08.2007, об'єкт обтяження: транспортний засіб «Mazda 121», № кузова НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , обтяжував АТ КБ «ПриватБанк», терміном до 30.08.2012.
07.07.2012 реєстратором Дніпровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внесено зміни відомостей про обтяження, термін дії обтяження після змін 07.07.2017.
Обтяження на транспортний засіб - автомобіль «Mazda RX-8», 2004 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , не було зареєстровано у Реєстрі.
Таким чином, ОСОБА_3 , а у подальшому ОСОБА_1 , є добросовісними набувачами, а тому вимоги про звернення стягнення на предмет застави є безпідставними.
Внесення АТ КБ «ПриватБанк» невірних відомостей щодо заставного рухомого майна, належного на праві власності заставодавцю ОСОБА_2 , а саме № кузова НОМЕР_4 , замість належного № кузова НОМЕР_1 не свідчить про порушення норм закону та умов договору застави як первісним власником, так і у подальшому ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , оскільки зобов'язання за договором застави від 28.08.2007 до ОСОБА_3 , а у подальшому до ОСОБА_1 , не перейшло.
Оскільки обтяження на спірне рухоме майно на час його продажу не було зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згода АТ КБ «ПриватБанк» на його продаж була не потрібна.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного рухомого майна, що в свою чергу повністю спростовує обґрунтування позову АТ КБ «ПриватБанк», у задоволенні позовної заяви слід відмовити.
Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки судом відмовлено позивачу у задоволенні позову, тому понесені ним судові витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81,259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Суддя