Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/100/24
Номер провадження 1-кс/711/52/24
05 січня 2024 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального Регіону ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №42023252220000014, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.191 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, утриманців не маючого, учасника бойових дій, інваліда 3 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, -
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального Регіону ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №42023252220000014, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.191 КК України про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідування встановлено, що посадові особи НОМЕР_1 окремої бригади територіальної оборони в умовах дії правового режиму воєнного стану, впродовж березня - квітня 2023 року, за відсутності правових підстав здійснили нарахування додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 в розмірі по 100 тис. грн. кожному, які безпосередню участь в бойових діях не приймали, чим заподіяли збитки державі, шляхом розтрати бюджетних коштів.
Також стало відомо, що у період з 09.11.2022 по 09.04.2023 окремі структурні підрозділи ВЧ НОМЕР_2 дійсно приймали участь бойових діях, але вказані вище особи фактично весь цей час знаходились у розташуванні штабу батальйону у районі АДРЕСА_3 і на бойові позиції не виходили. Діючий на той час командир ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_7 ніяких наказів та інших документів на залучення до ведення бойових дій вказаних військовослужбовців, а також на їх преміювання не підписував. Виплати додаткової винагороди здійснювалося на підставі підроблених документів.
29.07.2023 допитано в якості свідка колишнього командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_7 , який надав покази, що з 23.02.2023 за бойовим розпорядженням ВЧ НОМЕР_3 він разом зі зведеним підрозділом, командним пунктом та особовим складом забезпечення (переїхали на шахту Південно-Донбаська №3, де був організований командно-спостережний пункт (КСП) батальйонного району оборони (це територія із системою укріплень, яка включає взводні та ротні опорні пункти, та являється зоною відповідальності відповідного батальйону). Решта підрозділів залишилась у районі населеного пункту Берестки. Деякі підлеглі приїжджали на КСП привозили документи, продукти харчування, паливо, боєприпаси.
За декілька дні до його виїзду до м. Черкаси (у двадцятих числах березня) він підписав наказ про виплату додаткової грошової винагороди особовому складу ВЧ НОМЕР_2 . У цьому наказі на додаткову грошову винагороду в сумі 100 000 гривень були включені військовослужбовці бойових підрозділів, задіяних у батальйонному районі оборони. Військовослужбовці, які перебували у березні 2023 року у штабі (район населеного пункту Берестки) були подані на додаткову грошову винагороду в сумі 30 000 гривень. Зокрема військовослужбовці:
- підполковник ОСОБА_5 , командир батальйону (до 27.03.2023 року - помічник командира батальйону - начальник служби охорони державної таємниці). У період часу з 01.03.2023 по 27.03.2023 перебував у районі населеного пункту Берестки, де знаходився штаб батальйону. За його функціональними обов'язками не було необхідності перебувати або виїжджати на бойові позиції. Він працював з таємною документацією за місцем проживання у районі н.п. Берестки. На шахту №3 до нього він жодного разу не приїжджав, у бойові накази по ВЧ його не включали, і у наказ на додаткову грошову винагороду він був включений на суму 30 000 гривень.
- капітан ОСОБА_8 , перший заступник командира батальйону - начальник штабу. У період часу з 01.03.2023 по 27.03.2023 перебував у районі населеного пункту Берестки. Він займався організацією роботи штабу. Іноді він привозив на шахту документи і отримував розпорядження. У бойові накази по ВЧ його не включали, і у наказ на додаткову грошову винагороду він був включений на суму 30 000 гривень.
- капітан ОСОБА_9 , колишній заступник начальника штабу батальйону. У період часу з 01.03.2023 по 09.04.2023 перебував у районі населеного пункту Берестки, крім періоду з 06.03.2023 по 12.03.2023 коли він їздив до сім'ї в Золотоношу. За його функціональними обов'язками не було необхідності перебувати або виїжджати на бойові позиції. Він займався веденням основної документації. Лише один день він фактично виїжджав на шахту №3. У бойові накази по ВЧ його не включали, і у наказ на додаткову грошову винагороду він був включений на суму 30 000 гривень.
- майор ОСОБА_10 , заступник командира батальйону з морально-психологічного забезпечення. У період часу з 01.03.2023 по 27.03.2023 перебував у районі населеного пункту Берестки. На період близько 4-5 (кінець лютого - початок березня) днів він виїжджав у відрядження до м. Золотоноша. За його функціональними обов'язками не було необхідності перебувати або виїжджати на бойові позиції. Фактично він підписував деякі документи по службовим розслідуванням. Він лише декілька разів приїжджав на шахту №3. У бойові накази по ВЧ його не включали, і у наказ на додаткову грошову винагороду він був включений на суму 30 000 гривень.
- старший сержант ОСОБА_11 , колишній т.в.о. начальника групи персоналу. У період часу з 01.03.2023 по 27.03.2023 увесь час перебував у районі населеного пункту Берестки. За його функціональними обов'язками не було необхідності перебувати або виїжджати на бойові позиції. Він вів облік документації по особовому складу батальйону. На шахту №3 він жодного разу не приїжджав, у бойові накази по ВЧ його не включали, і у наказ на додаткову грошову винагороду він був включений на суму 30 000 гривень.
- молодший лейтенант ОСОБА_12 , помічник з правової роботи. У період часу з 01.03.2023 по 27.03.2023 перебував у районі населеного пункту Берестки. Окрім відпустки на 10 діб на початку березня. За його функціональними обов'язками не було необхідності перебувати або виїжджати на бойові позиції. Він займався з документами, а саме службовими розслідуванням по загиблим і пораненим. На шахту №3 він жодного разу не приїжджав, у бойові накази по ВЧ його не включали, і у наказ на додаткову грошову винагороду він був включений на суму 30 000 гривень.
- старший солдат ОСОБА_13 , стрілець стрілецької роти (фактично був діловодом). У період часу з 01.03.2023 по 27.03.2023 перебував у районі населеного пункту Берестки. За його функціональними обов'язками не було необхідності перебувати або виїжджати на бойові позиції. Він займався наказами по стройовій частині. На шахту №3 жодного разу не приїжджав, у бойові накази по ВЧ його не включали, і у наказ на додаткову грошову винагороду він був включений на суму 30 000 гривень.
- солдат ОСОБА_14 , рахувався у роті вогневої підтримки, а фактично працював у штабі. У період часу з 01.03.2023 по 27.03.2023 перебував у районі населеного пункту Берестки. За дорученими йому обов'язками не було необхідності перебувати або виїжджати на бойові позиції. На шахту №3 він жодного разу не приїжджав, у бойові накази по ВЧ його не включали, і у наказ на додаткову грошову винагороду він був включений на суму 30 000 гривень.
- солдат ОСОБА_15 , відповідальний виконавець групи персоналу. У період часу з 01.03.2023 по 27.03.2023 перебував у районі населеного пункту Берестки, окрім відпустки у кінці лютого-початку березня. За його функціональними обов'язками не було необхідності перебувати або виїжджати на бойові позиції. На шахту №3 він жодного разу не приїжджав, у бойові накази по ВЧ його не включали, і у наказ на додаткову грошову винагороду він був включений на суму 30 000 гривень.
- старший солдат ОСОБА_16 , начальник радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла (фактично був усним наказом відряджений у розпорядження ОСОБА_10 для надання допомоги). У період часу з 01.03.2023 по 27.03.2023 перебував у районі населеного пункту Берестки. На період близько 4-5 (кінець лютого - початок березня) днів він виїжджав у відрядження до м. Золотоноша (возив ОСОБА_10 ). За його функціональними обов'язками не було необхідності перебувати або виїжджати на бойові позиції. Він лише возив ОСОБА_10 . На шахту №3 він жодного разу не приїжджав, у бойові накази по ВЧ його не включали, і у наказ на додаткову грошову винагороду він був включений на суму 30 000 гривень.
- солдат ОСОБА_17 , діловод служби охорони державної таємниці (СОДТ). У період часу з 01.03.2023 по 27.03.2023 перебував у районі населеного пункту Берестки. За його функціональними обов'язками не було необхідності перебувати або виїжджати на бойові позиції. Він займався оформленням документації у СОДТ. На шахту №3 він жодного разу не приїжджав, у бойові накази по ВЧ його не включали, і у наказ на додаткову грошову винагороду він був включений на суму 30 000 гривень.
- солдат ОСОБА_18 , капелан. У період часу з 01.03.2023 по 27.03.2023 перебував у районі населеного пункту Берестки, окрім відпустки у кінці лютого-початку березня. Він відкрив капличку у Берестках і там постійно знаходився. На шахту №3 він жодного разу не приїжджав, у бойові накази по ВЧ його не включали, і у наказ на додаткову грошову винагороду він був включений на суму 30 000 гривень.
Покази колишнього командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 , підтверджуються показами наступних свідків: колишнього заступника командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_19 ; начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_20 ; командира зведеного загону ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_21 ; начальника групи розвідки батальйону ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_22 ; командира роти вогневої підтримки ОСОБА_23
13.09.2023 року допитано в якості свідка ОСОБА_24 , який пояснив, що з 24.02.2022 року по 12.08.2023 він проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді начальника командного пункту - заступник начальника штабу з бойового управління. До його обов'язків входило організація роботи командного пункту та управління бойовою роботою батальйону, також він вів бойовий журнал. У період з 01.03.2023 по 09.04.2023 проходили певні ротації особового складу на КСП та безпосередньо на бойових позиціях, але є військовослужбовці ВЧ НОМЕР_2 , які не приймали безпосередньої участі у бойових діях, але, на скільки йому стало відомо від інших військовослужбовців, отримали додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень за період з 01.03.2023 по 09.04.2023. Одним з основних документів, де відображається переміщення особового складу, захід та вихід з бойових позицій, поранені та загиблі військовослужбовці, являється журнал бойових дій. У ньому записуються номери і зміст бойових наказів та розпоряджень. Туди поіменно записуються всі військовослужбовці, які приймають участь у бойових діях. За підсумком дня у Журналі бойових дій розписувався командир батальйону. Також відповідно до показів останнього стало відомо, що теперішній командир військової частини НОМЕР_2 замінив бойовий журнал підробнним з метою ухилення від відповідальності.
Вказане підтверджується висновками судових почеркознавчих експертиз зокрема: висновком експерта №СЕ-19/124-23/14492-ПЧ від 28.12.2023; висновком експерта №СЕ-19/124-23/10008-ПЧ від 21.09.2023.
20.09.2023 року отримано ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі №711/6563/23 відповідно до якої було отримано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться за юридичною адресою: АДРЕСА_4 , або в місцях дислокації підпорядкованих підрозділів з можливістю ознайомлення та вилучення оригіналів документів, а саме: журнали бойових дій ВЧ НОМЕР_2 за період з 01.02.2023 по 30.04.2023; посадові інструкції капітана ОСОБА_8 , першого заступник командира батальйону - начальника штабу; капітана ОСОБА_9 , заступника начальника штабу батальйону; старшого сержанта ОСОБА_11 , т.в.о. начальника групи персоналу; молодшого лейтенанта ОСОБА_12 , командира стрілецького зводу, стрілецької роти; старшого солдата ОСОБА_13 , стрільця стрілецької роти; солдата ОСОБА_14 , командира стрілецької роти; солдата ОСОБА_15 , відповідального виконавця групи персоналу; старшого солдата ОСОБА_16 начальника радіостанції інформаційного вузла; майора ОСОБА_10 , заступника командира батальйону з морально-психічного забезпечення; підполковника ОСОБА_5 , командира батальйону - начальник служби охорони державної таємниці; старшого солдата ОСОБА_25 ; солдата ОСОБА_17 ; ст. лейтенанта ОСОБА_26 ; старший лейтенанта ОСОБА_27 ; старшого солдата ОСОБА_28 ; лейтенанта ОСОБА_29 ; старшого сержанта ОСОБА_30 ; старшого солдата ОСОБА_31 , які діяли у період часу з 01.02.2023 по 30.04.2023, бойові журнали, журнали реєстрації тощо.
26.09.2023 року ВЧ НОМЕР_2 було отримано ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі №711/6563/23 у відповідь на, що військова частина відразу надала лист відповідно до якого стало відомо, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.09.2023 №712 комісією з перегляду грифу таємності відпрацьованих журналів бойових дій військової частини НОМЕР_2 здійснюється перегляд грифу таємності відпрацьованих журналів бойових дій та уразі необхідності, оформлення відповідних протоколів у строк до 15.10.2023. Оригінали журналів бойових дій військової частини НОМЕР_2 будуть наданні після виконання зазначених заходів.
16.10.2023 року був здійснений виїзд до ВЧ НОМЕР_2 з метою виконання ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі №711/6563/23 від 20.09.2023 про тимчасовий доступ до документів, та в ході проведення даної слідчої дії було встановлено, що документів за фактичним розташування військової частини не має так як на передодні всі керівники разом з документами виїхали в зону ведення бойових дій.
В ході досудового розслідування отримано лист №7238 від 19.10.20223 від командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_5 , відповідно до якого стало відомо, що в ході маршу, до визначених місць дислокації, серед інших документів, були втрачені й визначені в ухвалі суду у справі №711/6563/23 від 20.09.2023.
15.11.2023 року на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.11.2023 року по справі №711/8357/23 було отримано документи котрі були зазначені в ухвалі Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі №711/6563/23, що спростовує лист командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_5 , про втрату документів.
Наказом командувача ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) №105 від 28.03.2023, ОСОБА_5 призначено на посаду командира військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до ст.58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини.
Також, згідно з положеннями ст.59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та функціональних обов'язків командира військової частини в мирний і воєнний час зобов'язаний: знати, дотримуватися особисто та вимагати від особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права; негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; знати стан справ у дорученій йому військовій частині, вміло керувати військовою частиною, як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; завжди мати точні відомості про особовий склад, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині; вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині.
Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України під службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Отже, у відповідності до примітки 1 ст.364 КК України ОСОБА_5 , обіймаючи посаду командира військової частини НОМЕР_2 є особою в обов'язки якої входить виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, отже являється службовою особою.
Проте, всупереч вищеперерахованих вимог законодавства ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності та вчинив кримінальне правопорушення.
Воєнний стан розпочався та діє на всій території України з моменту набрання чинності Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указів Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022 та № 254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Так, абз.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ від 28.02.2022 №168) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до абз.2 п.1 Постанови КМУ від 28.02.2022 №168, нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Згідно абз.2 п.1 Постанови КМУ від 28.02.2022 №168, виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 21 Постанови КМУ від 28.02.2022 №168, установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів (постанову доповнено даним пунктом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793).
Відповідно п.5 Постанови КМУ від 28.02.2022 №168, дана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Отже, враховуючи вимоги Постанови КМУ від 28.02.2022 №168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Враховуючи вищезазначене, збільшена додаткова винагорода за одну добу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби) становить: у березні 2023 року до 3 225,8 грн./доба (розрахунок: до 70 000,00 грн./31 день), у квітні 2023 року до 3 333,33 грн./доба (розрахунок: до 70 000,00 грн./30 день).
Пунктом 12 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Після призначення на посаду командиром військової частини НОМЕР_2 з 28.03.2023 ОСОБА_5 будучи обізнаним що він та військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 : ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , в період часу з 01.03.2023 по 09.04.2023 року участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агрессора не брали, перебуваючи при цьому в тимчасовому місці знаходженні штабу частини в АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою одержання неправомірної вигоди у виді грошових коштів для себе та інших фізичних осіб, всупереч інтересам служби виніс накази №417 від 13.04.2023 «Про виплату додаткової грошової винагороди за березень 2023 року» та № 474 від 05.05.2023 «Про виплату додаткової грошової винагороди за квітень 2023» (далі за текстом - Накази №417 від 13.04.2023 та №474 від 05.05.2023), які в подальшому були направлені до фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_5 ) та як наслідок, проведено зайве нарахування та перерахування додаткової грошової винагороди згідно висновку експерта №1195/1224/23-23 від 20.10.2023 на загальну суму 929 043,02 грн., що у 692 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету України на вище зазначену суму.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи в тимчасовому місці розташування штабу військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою одержання неправомірної вигоди у виді грошових коштів для себе та інших фізичних осіб, реалізуючи свій злочинний умисел у період часу з 28.03.2023 по 05.05.2023, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, надав незаконні вказівки, зокрема: начальнику командного пункту - заступнику начальника штабу з бойового управління військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_24 на внесення змін до бойового журналу, начальнику штабу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 та т.в.о начальнику інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_32 , на внесення змін до рапортів, щодо включення до проекту наказу про виплату додаткової грошової винагороди в розмірі 100 тис. грн., з метою зазначення себе та військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 : ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 ,до списку осіб котрі брали безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, невстановленій в ході досудового розслідування особі підробити підпис ОСОБА_7 в бойовому наказі командира 157 об 118 обр ТрО №53дск, КСП-ПДШ №3 (00714) 10:00 23.02.2023 Карта 1:50000, стан місцевості на 2015, видання 2017 р. (що підтверджується висновком експерта №СЕ-19/124-23/10008-ПЧ від 21.09.2023), після чого використовуючи завідомо підроблені документи, видав накази №417 від 13.04.2023 «Про виплату додаткової грошової винагороди за березень 2023 року» та №474 від 05.05.2023 «Про виплату додаткової грошової винагороди за квітень 2023 року», відповідно до яких військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 : ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 ,ОСОБА_5 , визначено виплатити, за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією територій України, на території між позиціями сил оборони та позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, та виконання бойових завдання додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень, з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах відповідно до додатку 2 до даних наказів.
Таким чином, ОСОБА_5 проходячи військову службу на посаді командира військової частини НОМЕР_2 , будучи службовою особою, перебуваючи в тимчасовому місці розташування штабу військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, з метою одержання неправомірної вигоди у виді грошових коштів для себе та інших фізичних осіб, реалізуючи свій злочинний умисел у період часу з 28.03.2023 по 05.05.2023 використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, надав незаконні вказівки.
Зокрема, начальнику командного пункту - заступнику начальника штабу з бойового управління військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_24 на внесення змін до бойового журналу, начальнику штабу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 та т.в.о начальнику інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_32 , на внесення змін до рапортів, щодо включення до проекту наказу про виплату додаткової грошової винагороди в розмірі 100 тис. грн. безпосередньо ОСОБА_5 та військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 ,до списку осіб, які брали безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Також, ОСОБА_5 надав незаконну вказівку невстановленій в ході досудового розслідування особі, підробити підпис ОСОБА_7 в бойовому наказі командира 157 об 118 обр ТрО № 53дск, КСП-ПДШ № 3 (00714) 10:00 23.02.2023 карта 1:50000, стан місцевості на 2015, видання 2017 року.
Після чого, ОСОБА_5 використовуючи зазначені завідомо підроблені документи, видав накази №417 від 13.04.2023 «Про виплату додаткової грошової винагороди за березень 2023 року» та №474 від 05.05.2023 «Про виплату додаткової грошової винагороди за квітень 2023 року» відповідно до яких військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 : ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 ,ОСОБА_5 , визначено виплатити, за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією територій України, на території між позиціями сил оборони та позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, та виконання бойових завдань, додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах відповідно до додатку 2 до даних наказів.
В подальшому накази №417 від 13.04.2023 та №474 від 05.05.2023 були направлені до фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_5 ) та, як наслідок, проведено зайве нарахування та перерахування додаткової грошової винагороди на загальну суму 929 043,02 грн., чим згідно висновку експерта №1195/1224/23-23 від 20.10.2023 Державному бюджету України спричинено матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 929 043,02 грн., що у 692 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Таким чином, органом досудового розслідування встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України - умисному зловживанні службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе та для інших фізичних осіб, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Прокурор та слідчий зазначають, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 згідно із ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1, 2, 3, 4 ст.177 КПК України.
Вина ОСОБА_5 на даній стадії кримінального провадження підтверджується наступними зібраними доказами, а саме: допитом свідка ОСОБА_7 від 29.07.2023; висновком експерта №СЕ-19/124-23/14492-ПЧ від 28.12.2023; допитом свідка ОСОБА_20 ; висновком експерта №СЕ-19/124-23/10008-ПЧ від 21.09.2023; допитом свідка ОСОБА_22 ; допитом свідка ОСОБА_21 ; допитом свідка ОСОБА_23 ; висновком експерта №1195,1224/23-23 від 20.10.2023; іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи зібрані докази, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у тяжкого злочину, який відповідно до ч.2 ст.364 КК України карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обставини, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
- ОСОБА_5 після повідомлення про підозру, може умисно переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- ОСОБА_5 може спробувати здійснити незаконний вплив на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , для зміни ними показів у суді або ухилення ними від явки до органу досудового розслідування, прокурора або суду, шляхом погроз та переслідуванням;
- ОСОБА_5 може знищити, приховати або спотворити речі та документи, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки останній в ході досудового розслідування не одноразово намагався вплинути на розслідування правопорушення, у проведенні тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні вч А7323.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На підставі вищевикладеного, слідчий та прокурор вважають за необхідне застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечення належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Прокурор та слідчий вказують, що разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням корисливих мотивів вчинення кримінального правопорушення, визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб у останнього не виникало бажання перешкоджати здійсненню досудового розслідування в кримінальному провадженні і вважає, що застава, передбачена п.2 ч.5 ст.182 КПК України в повній мірі забезпечить виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання в повному обсязі та просили обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю визначення застави у розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечували щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки вручену підозру вважають необгрунтованою, а ризики не доведеними.
Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 , пояснення і заперечення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України - умисному зловживанні службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе та для інших фізичних осіб, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, слідчий суття звертає увагу, що «обґрунтована підозра» у вчинені кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)
При цьому, слідчий суддя, на даному етапі провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
У даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_5 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, існує, та з урахуванням сукупності наданих доказів, слідчий суддя вбачає причетність ОСОБА_5 до подій розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, та обґрунтованість врученої підозри на даній стадії кримінального провадження, що є однією із складових для можливості застосування запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики.
Перевірка доводів та заперечень сторони захисту щодо пред'явленої підозри, їх підтвердження чи спростування, є завданням подальшого досудового розслідування, однак на даному етапі, на думку слідчого судді, наявні достатні підстави для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжних та обмежувальних заходів.
Слідчий суддя звертає увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України та встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
З урахуванням досліджених в судовому засіданні обставин кримінального провадження, з огляду на вагомість наданих доказів та їх взаємозв'язок, а також характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначені слідчим та прокурором ризики не є винятковими та не виправдовують застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 такого тяжкого запобіжного заходу як тримання під вартою.
На думку слідчого суддізапобігти існуючим ризикам у цьому кримінальному провадженні можливо шляхом застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу.
Ризики незаконного впливу на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, частково убезпеченні тим, що з 24.11.2023 ОСОБА_5 проходить військову службу в іншій військовій частині, а саме ВЧ НОМЕР_4 на посаді начальника групи комунікації, та в силу своєї нинішньої посади не має керівного впливу на свідків у кримінальному провадженні та розпорядчих функцій щодо документів ВЧ НОМЕР_2 , а тому в даному випадку утримувати ОСОБА_5 під вартою з цих підстав та обставин, на думку слідчого судді, не є обгрунтованим та доцільним.
Оцінивши зміст пред'явленої ОСОБА_5 підозри, обставини та матеріальний характер кримінального правопорушення, а також пов'язані з цим ризики у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов до висновку про доцільність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з положеннями ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до положень ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Гафа проти Молдови» суд зазначив, що гарантія, передбачена статтею 5 § 3 Конвенції (право на свободу) покликана забезпечити явку обвинуваченого у судове засідання. Тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Отже, визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов'язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
За таких обставин, з урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, ступеню наявних ризиків у кримінальному провадженні, а також даних про особу підозрюваного, його соціального та майнового стану, слідчий суддя вбачає за доцільне застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, яка, на переконання слідчого судді, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків на даній стадії досудового розслідування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального Регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставоавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору та слідчому судді.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов'язати:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі Черкаської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та служби;
- утриматися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет тощо) з особами які набули статус свідка, експерта чи підозрюваного у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 10.01.2024 року о 09:00 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1