Справа № 564/2627/21
22 грудня 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя Грипіч Л. А.
з участю секретаря Вознюк Ю.В.
за участі : позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача - адвоката Осійчука І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Костопільської міської ради Рівненської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку спілкування та участі у вихованні дитини
У вересні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 звернулися до Костопільського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Костопільської міської ради Рівненської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку спілкування та участі у вихованні дитини.
Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який на даний час розірвано. Під час шлюбу в них з відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась дитина - син ОСОБА_5 , який на даний час проживає разом з відповідачкою.
З часу залишення відповідачкою сім'ї, мати, з якою проживає дитина, почала негативно ставитись до позивача та заборонила побачення батька з сином, чим умисно перешкоджає його участі у вихованні дитини. Відповідачка умисно створює штучні перешкоди, через які батько дитини не може зустрічатися та спілкуватися з сином. Відповідачка не відпускає сина до батька на вихідні чи на ніч. На прохання позивача мирним шляхом вирішити спірні питання відповідачка не реагує. Батьки відповідачки умисно підбурюються її до негативного ставлення як до позивача -батька дитини, так і до його батьків - діда та баби дитини.
Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , як дідусь та бабуся, прагнуть також брати участь у вихованні онука, бажають проводити час та спілкуватися з ним, брати участь у їх духовному та фізичному розвитку. Такі права гарантовані їм законом та ніхто не може перешкоди їх реалізації. Проте відповідач чинить також і їм перешкоди у спілкуванні з онуком, не бажає щоб вони бачилися з ним та всіляко перешкоджає їх спілкуванні.
Вважають, що урегулювати спір у позасудовому порядку немає можливості, та просили суд зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди позивачам у вихованні неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також у його побаченнях та спілкуванні з ними.
З урахуванням викладеного, просили суд визначити спосіб їх участі, як батька, так і діда з бабою, у вихованні сина та онука, встановивши наступний графік спілкування (особистих побачень), який відповідає інтересам дитини такого віку, щотижня з 11 год. 00 хв. суботи до 18 год. 00 хв. неділі ; у дні офіційних державних свят, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України будуть визнані вихідними днями у державі: - з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв.; у дні релігійних свят: Великдень, Трійця, Миколая - з 10 год. 00 хв. до 16.00 год. 00 хв.; у день народження дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 11 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв.; у дні народження батька, ОСОБА_1 - 13 липня, діда, ОСОБА_4 - 17 серпня, баби, ОСОБА_2 - 14 жовтня, з 12 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв; спільний відпочинок ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 з неповнолітнім ОСОБА_6 у літній період - до 30 днів з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, діда, баби інших місць за бажанням дитини без присутності матері. У разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, перенести зустріч на іншу погоджену з батьком, дідом та бабою дату, враховуючи інтереси сина, його стан здоров'я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 06.10.2021 відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
03 листопада 2021 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов Відзив на позовну заяву, в якому відповідач просила в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Відзив мотивований тим, що відповідач жодної перешкоди у спілкуванні позивачів з сином, онуком не вчиняла. У матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази створення відповідачем перешкод у спілкуванні позивачів з сином чи онуком Позивачами не наведено обставин, які б підтверджували їх позовні вимоги.
Ухвалою суду від 21.02.2022 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №564/3131/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки і піклування в особі служби у справах дітей Костопільської міської ради про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з батьком.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 28.03.2023 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки і піклування в особі служби у справах дітей Костопільської міської ради задоволено та визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з його матір'ю ОСОБА_3 , в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою суду від 12.06.2023 провадження у даній справі було поновлено та продовжено підготовче провадження у справі.
Ухвалою суду від 24.08.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримали в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_4 в судові засідання не з'являвся, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог позивачів покликаючись на те, що відповідачем не чиняться будь-які перешкоди позивачам у спілкуванні з сином та онуком. Вважають позов безпідставним. Однак не заперечують проти визначення порядку спілкування батька з сином шляхом надання їм можливості бачитися кожної I та III суботи кожного місяця з 10:00 год. до 13:00 год. у писутності матері.
Представник Служби у справах дітей Костопільської міської ради Козлюк О.М. в судовому засіданні підтримала Висновок органу опіки і піклування про способи участі батька у вихованні дитини, місце та час їх спілкування. Також зазначила, що дитина проживає разом з матір'ю, де умови проживання задовільні, для дитини створені всі умови для повноцінного фізичного та духовного розвитку, між матір'ю та дитиною особливий тісний емоційний зв'язок, між батьком та сином відсутній психологічний зв'язок.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що з 18 червня 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 27 вересня 2021 року.
Під час шлюбу в них, ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився син ОСОБА_6 .
Спочатку сторони з дитиною проживали спільно по АДРЕСА_1 в будинку, який належить батькам позивача ОСОБА_1 , з грудня 2020 року дитина ОСОБА_8 та відповідач по справі проживає по АДРЕСА_2 , де створені належні умови для проживання дитини.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 28.03.2023 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з його матір'ю ОСОБА_3 , рішення набрало законної сили.
Висновком виконавчого комітету Костопільської міської ради, від 14 грудня 2021 року №7654/02-08, що є органом опіки і піклування, рекомендовано зустрічі батька із дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності матері ОСОБА_3 або за місцем проживання обох батьків, або у громадських місцях, місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, за умови дотримання режиму дня та харчування. Із метою реалізації права ди тини і батька на особисте спілкування, відносини і прямі контакти, зустрічі ОСОБА_1 із сином проводити без присутності ОСОБА_3 лише у разі встановлення психологічного, емоційного зв'язку між батьком та сином та довірливих стосунків між батьками дитини, з урахуванням здоров'я малолітнього, його потреб та інтересів.
За результатами розгляду питання про способи участі батька у вихованні дитини, місце та час їх спілкування, з метою захисту законних прав та інтересів малолітньої дитини, органом опіки і піклування було враховано вік дитини та її прив'язаність до матері, а також складні відносини між колишнім подружжям та відсутність психологічного зв'язку між батьком та сином.
Судом встановлено, що між сторонами існують складні стосунки через спір щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з сином, наразі дитина не сприймає ОСОБА_1 як батька та відноситься до нього як до малознайомої людини, а з матір'ю має тісний контакт та взаємозв'язок, пов'язані спільним побутом.
Тобто, між позивачем ОСОБА_1 та дитиною відсутній сталий психологічний зв'язок, дитина повноцінно не сприймає позивача , як батька.
Дана обставина була встановлена рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 28.03.2023 і відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України не потребує доказуванню.
А також підтверджена показами свідка ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні показала, що батько дитини після припинення спільного проживання, дитину не бачив, не спілкувався з нею та не цікавився взагалі її життям.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, визначаючи характер спірних правовідносин, суд застосовує відповідні норми матеріального права.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року).
Статтею 18 Конвенції про права дитини, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Згідно із статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України).
Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні (частина перша статті 257 СК України).
Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення (частина друга статті 257 СК України).
Тлумачення статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов'язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу (стаття 263 СК України).
Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.
Суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина п'ята та шоста статті 19 СК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року в справі N 607/13092/16-ц (провадження N 61-1713св17) зазначено, що:
"будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.
Суд рахує, що між сторонами склались складні відносини, які позбавляють можливості регулярного спілкування дитини з батьком, а також з дідом та бабою.
Однак враховуючи інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування, суд рахує визначити порядок періодичних тимчасових побачень батька, діда та баби з дитиною, оскільки право позивачів на спілкування з дитиною є їх незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з ними відповідає її інтересам.
Разом з тим суд вважає, що проведення таких зустрічей з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачами та дитиною відсутній сталий психологічний зв'язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір'ю, повноцінно не сприймає ОСОБА_1 , як батька. Для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив'язаності сина до батька.
Суд зазначає, що при визначенні графіку побачень врахував вік дітини, постійне перебування його із матір'ю, прив'язаність одне до одного, найвищі інтереси дитини, приходить до висновку, що такі побачення слід проводити кожної I та III суботи кожного місяця з 10:00 год. до 13:00 год. Побачення з дитиною повинні відбуватися у присутності її матері - ОСОБА_3 .
Побачення можуть відбуватися за місцем проживання (перебування) дитини, в громадських місцях культурно-розважального характеру (парк, кінотеатр, та інших громадських місцях), що призначені для повноцінного відпочинку та відповідають віку та стану здоров'я дитини. За погодженням із матір'ю дитини ОСОБА_3 , побачення можуть відбуватися також в інших місцях (за місцем проживання бабусі, дідуся, батька).
Суд при ухваленні рішення також враховує, що відносини між сторонами емоційно напружені, а тому суд виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, та визначити спосіб участі баби та діда у вихованні малолітнього онука шляхом спільних зустрічей(побачень), що не суперечить інтересам саме дитини.
При цьому суд відхиляє доводи позивачів щодо запропонованого ними порядку спілкування з малолітньою дитиною, оскільки визначений судом порядок спілкування з малолітньою дитиною є найбільш оптимальним у спірних правовідносинах і найбільше відповідає інтересам малолітньої дитини.
За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині встановлення порядку спілкування з малолітньою дитино.
Що ж до позовних вимог в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди позивачам у вихованні неповнолітньої дитини, то суд враховує наступне.
Так, завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Будь-які докази на підтвердження того, що відповідачем чиняться перешкоди позивачам у спілкуванні з малолітньою дитиною суду не було надано і клопотань про їх витребування судом не заявлялося.
За таких обставин позивачами не доведено намагання позивачів у спілкуванні з малолітньою дитиною та протиправність поведінки відповідача ОСОБА_3 щодо здійсненні з її боку перешкод у такому спілкуванні.
Суд приходить до висновку, що задоволення вимоги про зобов'язання відповідача ОСОБА_3 не чинити перешкоди батьку ОСОБА_1 , діду ОСОБА_4 та бабі ОСОБА_2 у спілкуванні з сином та онуком можливе лише у разі наявності перешкод позивачам з боку відповідача.
Тому з урахуванням обставин встановлених судом, відсутні підстави вважати, що відповідач чинить позивачам будь-які перешкоди у спілкуванні з малолітнім ОСОБА_10 , тобто відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у вихованні неповнолітньої дитини, а також у його побаченнях та спілкуванні з ними.
Позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 2424 грн. У зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 належить стягнути по 454 грн сплаченого судового збору на кожного позивача, на підставі частини 1 статті 141 ЦПК України .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81,141, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Костопільської міської ради Рівненської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку спілкування та участі у вихованні дитини - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом надання їм можливості бачитися з дитиною у такі дні: кожної I та III суботи кожного місяця з 10:00 год. до 13:00 год. Побачення з дитиною повинні відбуватися у присутності її матері - ОСОБА_3 .
Побачення можуть відбуватися за місцем проживання (перебування) дитини, в громадських місцях культурно-розважального характеру (парк, кінотеатр, та інших громадських місцях), що призначені для повноцінного відпочинку та відповідають віку та стану здоров'я дитини. За погодженням із матір'ю дитини ОСОБА_3 , побачення можуть відбуватися також в інших місцях (за місцем проживання бабусі, дідуся, батька).
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Костопільської міської ради Рівненської області - відмовити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 по 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн судового збору кожному.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач:
ОСОБА_1 , (житель АДРЕСА_3 ) НОМЕР_1 .
ОСОБА_4 , (житель АДРЕСА_3 ) НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 , (жителька АДРЕСА_3 ) НОМЕР_3 .
Відповідач:
ОСОБА_3 (жителька АДРЕСА_2 ), ІПН НОМЕР_4 .
Повне рішення складено
02 січня 2024 року
СуддяЛ. А. Грипіч