Справа № 545/4440/23
Провадження № 2/545/620/24
11.01.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Путрі О.Г.,
за участю секретаря Литвинова В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві в порядку загального позовного провадження справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між сторонами було укладено договір в електронній формі про надання кредиту №441097-КС-001 від 23.12.2021 року, згідно з яким відповідач як позичальниця отримала кредит у розмірі 30 000 грн. на строк 24 тижні - до 09.06.2022 року, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,86588198% в день (фіксована ставка) із сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 4500,00 грн. та на засадах строковості, поворотності, платності, який зобов'язалася повернути, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.
Відповідач свої зобов'язання не виконала. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання кредиту №441097-КС-001 від 23.12.2021 у розмірі 106834,68 грн. Також просив стягнути з відповідача на його користь понесені при зверненні до суду судові витрати.
Ухвалою суду від 12.12.2023 року позовна заява прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився надавши суду заяву з проханням розглядати дану справу у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі. Разом із заявою відповідачкою ОСОБА_2 було подано копію паспорту за № НОМЕР_1 , виданого 23.05.2023 року, згідно якого прзвіще « ОСОБА_2 » змінено на « ОСОБА_1 ».
Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до норм ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Визнання відповідачем ОСОБА_1 позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд приходить до висновку про ухвалення судового рішення в підготовчому судовому засіданні в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 200 ЦПК України, з задоволенням позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що 23.12.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №441097-КС-001 про надання кредиту (а.с. 17-18), за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 30 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів. Кредит надавався позичальнику строком на 24 тижні (п. 1).
Розмір та порядок нарахування плати за користування (сума коштів, яка виражена в процентах, за користування кредитом), термін дії договору визначається в п. 1 договору.
Так, строк кредиту: 24 тижні; процентна ставка: в день: 0,86588198, фіксована; комісія за надання кредиту: 4500,00 грн.; загальний розмір наданого кредиту: 30000 грн.; термін дії договору: до 09.06.2022; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 66000,00 грн.; орієнтована реальна річна процентна ставка: 3599,19 %.
Пунктом 2 договору сторони передбачили, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення його згідно графіку (графік погашення кредиту визначений сторонами в п. 3 договору).
ТОВ «Бізнес Позика» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов'язання за договором №441097-КС-001 про надання кредиту, перерахувавши 23.12.2021 року відповідачу на картковий рахунок НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 30 000 грн. двома платежами, що підтверджується довідками ТОВ «ФК «Елаєнс», який на підставі договору №41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів та про інформаційнонологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного між ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «Бізнес Позика» було перераховано ОСОБА_2 кошти в розмірі 10000 грн., номер в системі FONDY: 474539838, номер операції: p2p_navi_iiml38wr2i0po4qo69mieozfesqa4x9f, дата проведення платежу: 23.12.2021 року та 20000 грн., номер в системі FONDY:474539525, номер операції: p2p_navi_b4jr8omn7ac20ou7yamrr2lbtrdyolwy, дата проведення платежу: 23.12.2021 року (а.с.33).
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 441097-КС-001 Позичальника ОСОБА_2 , Відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 441097-КС-001 на загальну суму 3 775,00 грн. (а.с.10-14).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 до банківської установи із заявою про розірвання кредитного договору не зверталася. Також встановлено, що станом на день подачі позову до суду відповідачка борг за кредитним договором не повернула.
Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 03.11.2023 року утворилась заборгованість, яка становить 106834,68 грн, з яких: - заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 30000,00 грн.; - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 72334,68 грн.; - заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту - 4500,00 грн. (а.с.10-14).
Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону. Відповідачка не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору не надала.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір № 441097-КС-001 містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-9929 23.12.2021 18:31:47» (а.с.18).
На підтвердження укладення договору № 441097-КС-001 від 23.12.2021 року позивачем надано візуальну послідовність (а.с.29) укладення цього договору, з якої вбачається, що 23.12.2021 о 17:49:23 клієнт, використовуючи номер телефону НОМЕР_3 , зайшов у особистий кабінет на сайті https://my.bizpozyka.com, підтвердила номер мобільного телефону, ознайомилася з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснила акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Одноразовий ідентифікатор G-3607 для підписання паспорта споживчого кредиту (а.с23-25) та одноразовий ідентифікатор G-9929 для підписання кредитного договору (а.с.19-20) направлявся відповідачці шляхом надсилання повідомлення на її мобільний номер НОМЕР_3 , який вказувався нею при реєстрації на сайті.
Кредитний договір був підписаний відповідачкою 23.12.2021 року о 18:31:52 шляхом введення одноразового ідентифікатора G-9929 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://my.bizpozyka.com (а.с. 30).
Тому встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомилась та погодилась з ними.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи те, що відповідачем не було належним чином виконано умови вищезазначеного кредитного договору, а також ним не було спростовано вищезазначених позовних вимог позивача, на підставі чого позовна заява підлягає задоволенню.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Питання щодо розподілу судового збору суд вирішує відповідно до вимог статті 142 ЦПК України.
Приписами ч.1 ст.142 ЦПК України передбачено, що зокрема у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, а позивачем відповідно до платіжної інструкції № 4563 від 21.11.2023 при подачі позову був сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн., тому суд вважає за можливе повернути позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн. з державного бюджету.
Оскільки позивачу буде компенсовано 50 відсотків сплаченого ним судового збору за рахунок держави, тому відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на його користь понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 268, 272-279, 354 Цивільно процесуального кодексу України, ст. ст. 3, 207, 525, 526, 530, 611, 625 - 628, 633, 638, 1054, 1055, 1049, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №441097-КС-001 від 23.12.2021 року в сумі, що становить 106834,68 грн., з яких: - заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 30000,00 грн.; - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 72334,68 грн.; - заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту - 4500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Бізнес Позика» судові витрати в сумі 1073,60 грн.
Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 1073,60 грн. ( одну тисячау сімдесят три гривні) 60 копійок, сплачений відповідно до платіжної інструкції № 4563 від 21.11.2023 року, оригінал якої зберігається в матеріалах справи.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Учасники справи:
- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239);
- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: О. Г. Путря