65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"12" січня 2024 р.м. Одеса № 916/114/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№ 121/24 від 08.01.2024)
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Ґедройця, № 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський порт» (вул. Потьомкінська, № 3, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 43569693)
про стягнення 7 739,48 грн,
Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський порт» про стягнення 7739,48 грн збитків за пошкодження вагонів у жовтні 2021 року та у січні 2022 року.
При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Зі змісту ст. 90 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.
Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.
У поданій позовній заяві в якості позивача зазначено Акціонерне товариство «Українська залізниця», проте в прохальній частині позивач просить стягнути спірні кошти на користь, зокрема, Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». При цьому, у вступній частині позову позивач не визначає, що звертається саме в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Окрім того, ані у вступній, ані в прохальній частинах позовної заяви позивач не зазначає повне найменування філії, її місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та інші відомості, необхідність зазначення яких встановлена п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Отже, визначаючи позивачем юридичну особу в особі філії, належить вказати повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код відповідної юридичної особи, а також зазначити відомості про повне найменування, місцезнаходження та код ЄДРПОУ ВП відповідної філії юридичної особи.
Суд зазначає, що наразі прохальна частина позовної заяви має узгожуватись із суб'єктним складом сторін, з огляду на що, позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Окрім того, згідно із ч. 8 ст. 6 ГПК України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Позовна заява була подана від імені позивача Павловою І.В. через «Електронний суд», в зв'язку з чим вона не зобов'язана зазначати інформацію про наявність у неї електронного кабінету.
Проте, зазначене не нівелює обов'язку позивача зареєструвати Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС та зазначити відповідну інформацію про наявність у нього та відповідача Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
З огляду на викладене, суд зазначає, що представником позивача в поданому позові не зазначено інформації щодо наявності в позивача та відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»), як і не зауважено, що такі відомості заявнику невідомі чи відсутні.
Додатково суд зауважує, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач посилаючись на положення абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України зазначає про відсутність у нього обов'язку надсилати відповідачу копії матеріалів позовної заяви з додатками в силу відсутності в останнього зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд», обов'язок наявності якого в свою чергу визначено частиною 6 статті 6 вказаного кодексу.
Однак, суд не може погодитися із такою позицією особи, що може набути статус позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
З аналізу вищевикладеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України визначено чіткий перелік дій та подання документів у разі звернення із позовною заявою до Господарського суду, а із зазначених вимог випливає обов'язок позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.
При цьому, положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов'язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв'язку у випадку відсутності такого кабінету.
З аналізу вищевикладеного слідує, що відповідно до вимог статті 172 Господарського процесуального кодексу України надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов'язком позивача.
При цьому неповідомлення сторони у справі про звернення з позовною заявою до суду порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач, посилаючись на положення абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України залишає поза увагою положення абзацу 1 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якою також закріплено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення у випадку відсутності в такого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в такого учасника справи електронного кабінету.
Проте позивачем відповідні вимоги Господарського процесуального кодексу були проігноровані, чим порушено положення пункту 7 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу, щодо виконання процесуальних обов'язків щодо надання до суду належних та допустимих доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.
При цьому суд наголошує, що помилковими є посилання позивача на абз. 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України, оскільки здійснивши перевірку відомостей щодо наявності у відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»), суд встановив, що юридична особа - ТОВ «Херсонський порт» із ідентифікаційним кодом 43569693 має зареєстрований електронний кабінет у вказаній підсистемі ЄСІТС, що підтверджується відповіддю № 416159, сформованою за відповідним запитом суду.
Таким чином, до позовної заяви не додано належних доказів надіслання на юридичну адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вх. № 121/24 від 08.01.2024) без руху.
Керуючись ст.ст. 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вх. № 121/24 від 08.01.2024) - залишити без руху.
2. Встановити Акціонерному товариству «Українська залізниця» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Зобов'язати Акціонерне товариство «Українська залізниця», у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 08.01.2024 за вх.№ 121/24.
4. Роз'яснити Акціонерному товариству «Українська залізниця», що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала законної сили 12.01.2024 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Цісельський