10.01.2024 р. справа № 914/3312/23
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Виконуючого обов'язки керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі
позивача-1 Харківської обласної державної адміністрації, Харківської обласної військової адміністрації, місто Харків, Харківська область
позивача-2 Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, місто Київ, Київська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор”, село Павлів, Червоноградський район, Львівська область
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивачів Акціонерне товариство “Українська залізниця”, місто Київ
про стягнення пені в сумі 56 149,12 грн.
За участю представників:
від прокуратури: Панькевич Р.В. - прокурор;
позивача-1: не з'явився;
позивача-2: не з'явився;
від відповідача: Боровець М.С. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1230440 від 26.11.2023; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1726 від 11.08.2010);
від третьої особи: Соболь О.В. - представник (за довіреністю від 14.07.2023).
Виконуючий обов'язки керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі позивача-1 Харківської обласної державної адміністрації, позивача-2 Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор” про стягнення до Державного бюджету України внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов'язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів (цукор) від 24.03.2022 пеню за період з 04.04.2022 по 11.04.2022 включно в сумі 56 149,12 грн.
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.
10.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів від Харківської обласної державної адміністрації, Харківської обласної військової адміністрації б/н від 10.01.2024 (вх.№860/24), з доказами надіслання даного клопотання всім учасникам у справі.
Прокурор в підготовче засідання 10.01.2024 з'явився, заяви, клопотання не подавав. Заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача про витребування доказів.
Позивачі-1,2 явки повноважних представників в підготовче засідання 10.01.2024 не забезпечили. Заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили.
Представник відповідача в підготовче засідання 10.01.2024 з'явився, підтримав подане клопотання про витребування доказів від Харківської обласної державної адміністрації, Харківської обласної військової адміністрації та просив задовольнити його.
Представник третьої особи в підготовче засідання 10.01.2024 з'явилася, заперечила проти задоволення клопотання представника відповідача про витребування доказів.
Згідно пункту 10 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Розглянувши подане через підсистему «Електронний суд» представником відповідача клопотання про витребування доказів (вх.№860/24 від 10.01.2024), заслухавши думку прокурора, представника третьої особи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні з огляду на таке.
За змістом статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У відповідності до частини 3 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У відповідності до частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
У клопотанні (вх.№860/24 від 10.01.2024) відповідач просить витребувати у Харківської обласної державної адміністрації, Харківської обласної військової адміністрації належним чином завірену копію акту ревізії №202008-22/01 від 07.04.2022 року окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації за період з 24.02.2022 по 31.12.2022, з усіма долученими до нього додатками.
Клопотання мотивоване тим, що Салтівська окружна прокуратура міста Харкова в позовній заяві вказує, що відповідачем порушено строк поставки з 05.04.2022 року по 12.04.2022 року, з нарахування пені в сумі 56 149,12 гривень, посилаючись на те, що вказане порушення відображено в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 (акт № 202008-22/01 від 07.04.2022).
Незважаючи на те, що підставою для подання позову є обставини, які встановлені в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 (акт № 202008-22/01 від 07.04.2022), ні Салтівська окружна прокуратура міста Харкова, ні Харківська ОВА копію вказаного акту ревізії до матеріалів судової справи не долучили.
В обґрунтування необхідності витребування доказів представник відповідача посилається на те, що зазначені докази підтверджуватимуть іншу дату поставки цукру, ніж вказано в позовній заяві, а також вказуватимуть на неправомірність нарахування пені в сумі 56 149,12 грн.
Прокурор та представник третьої особи заперечили проти клопотання представника відповідача про витребування доказів, просили відмовити у його задоволенні, покликаючись на наявність в матеріалах справи первинних документів, які підтверджують обставини викладені у позовній заяві. Зазначили, що акт ревізії не є тим доказом, що може підтверджувати чи спростувати факт прострочки.
Відповідно до частини 1, пункту 3 частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом позову є стягнення пені за прострочення відповідачем виконання договірних зобов'язань. На підтвердження позовних вимог, серед іншого прокурор долучив до матеріалів справи договір на постачання продовольчих товарів; заявки; акт прийому-передачі. Відповідач на підтвердження факту поставки долучив до матеріалів справи накладні.
Вказані докази є первинними документами, які містять відомості про господарські операції. При ухваленні рішення суд має встановити наявність або відсутність факту прострочки. Якщо буде встановлено наявність факту прострочки, суд має визначити її період та перевірити правильність нарахування суми пені.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Акт ревізії № 202008-22/01 від 07.04.2022, який просить витребувати представник відповідача, складений у зв'язку з проведенням перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації.
Суб'єктом перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності не був відповідач. Вказаний акт не є первинним документом, що підтверджує факт прострочки виконання відповідачем його зобов'язань за договором. Зазначення в акті дати поставки цукру не є преюдиційним фактом, який не підлягає доведенню та є обов'язковим для суду, оскільки при розгляді справи по суті суд самостійно буде встановлювати вказану обставину. Акт ревізії не є тим документом, що може підтвердити строки поставки.
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про витребування доказів.
Керуючись статтями 14, 81, 164, 182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів (вх.№860/24 від 10.01.2024) відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суд звертає увагу учасників справи на обов'язок реєстрації у підсистемі “Електронний суд” ЄСІТС з 18.10.2023, відповідно до положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” № 3200-IX від 29.06.2023.
Ухвалу складено 12.01.2024
Суддя Сухович Ю.О.