ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.01.2024Справа № 910/16606/23
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Тас»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»
про стягнення 25 978,01 грн
Суддя Картавцева Ю.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Тас» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення 58 055,56 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що ним здійснено виплату страхового відшкодування на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № FO-01026318 від 07.07.2021 через настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ЕР/207112893, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 45 032,74 грн, інфляційні втрати в розмірі 987,36 грн, 3% річних у розмірі 958,64 грн та пеню у розмірі 11 076,82 грн.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; зобов'язати Моторне (транспортне) страхове бюро України надати копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/207112893 або інформацію із єдиної централізованої бази МТСБУ стосовно полісу № ЕР/207112893; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.
14.11.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.
28.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, розглянувши яку, суд зазначає наступне.
Так, заява обґрунтована тим, що позивач погоджується із аргументами відповідача щодо визначення страхового відшкодування у розмірі 18 731,05 грн та у зв'язку з цим просить суд стягнути з відповідача 18 731,05 грн основного боргу, 563,82 грн інфляційних втрат, 398,74 грн 3% річних та 6 284,40 грн пені.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За наслідками розгляду заяви позивача про зменшення позовних вимог до 25 978,01 грн, судом прийнято зазначену заяву до розгляду.
09.01.2024 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 30.10.2023.
У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві, суд
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «Тас» (страховик, позивач) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № FО-01026318 від 07.07.2021, відповідно до п.7.2. якого предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом (застрахований транспортний засіб) та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення та додатковим обладнанням, встановленим на ньому (Застраховане додаткове обладнання) -- автомобілем «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 .
07.02.2022 о 22:45 год. у м. Києві по пр-ту Л. Гузара сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 , «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 та «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_3 .
Відповідно до постанови Солом'янського районного суду міста Києва у справі №760/3381/22 (провадження №3/9185/22) від 01.06.2022 ОСОБА_3 , який керував автомобілем «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 та здійснив зіткнення з автомобілем «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_3 , що зупинився попереду, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до постанови Солом'янського районного суду міста Києва у справі №760/3381/22 (провадження №3/3184/22) від 01.06.2022 ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 та здійснив зіткнення з автомобілем «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності.
08.02.2022 до позивача звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.
Відповідно до страхового акту № 05475/51/922 від 21.02.2022 сума страхового відшкодування становить 60 640,84 грн.
Позивач виплатив суму страхового відшкодування за вказаним страховим актом у розмірі 60 640,84 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 253992 від 23.02.2022.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із Заявою про виплату страхового відшкодування №03603/9222 від 20.10.2022, однак, як зазначає позивач така вимога була залишена без задоволення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним здійснено виплату страхового відшкодування на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № FO-01026318 від 07.07.2021 через настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ЕР/207112893, у зв'язку з чим позивач (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) просить стягнути з відповідача 18 731,05 грн основного боргу, 563,82 грн інфляційних втрат, 398,74 грн 3% річних та 6 284,40 грн пені.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та, зокрема, зазначає, що водій автомобіля «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зіткнення своє передньою частиною з задньою частиною «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_3 , тобто, водій «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 не є винним за завдання пошкоджень передньої частини автомобіля «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 , з огляду на що вимога про стягнення з відповідача вартості ремонту передньої частини автомобіля «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 є незаконною. У відзиві зазначено, що відповідно до ремонтної калькуляції №03708_51 від 10.11.2023 вартість відновлювального ремонту задньої частини автомобіля «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 складає 18 731,05 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .
Обопільна винуватість водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується постановами Солом'янського районного суду міста Києва у справі №760/3381/22 від 01.06.2022 (провадження №3/9185/22 та №3/3184/22 відповідно).
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР/207112893).
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ЕР/207112893), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_1 , як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п.п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Відповідно до п. 8.3. Методики, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (С врз) та величини ВТВ за формулою 24: У = Ср + См + Сс (1-Е3) + ВТВ.
Відтак, враховуючи приписи ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на користь позивача підлягає відшкодуванню вартість відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу.
Статтею 988 ЦК України установлено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.
За змістом абзацу 2 пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Так, при зверненні до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 45 032,74 грн страхового відшкодування, як страховика за полісом ЕР/207112893, за яким застрахована цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу, винного у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пошкоджено належний позивачеві транспортний засіб, на підтвердження заявленої до стягнення суми позивачем було надано розрахунок коефіцієнта фізичного зносу, який станом на 07.02.2022 становить 0,5246, ремонтну калькуляцію №03708-51 від 16.02.2022 згідно якої вартість відновлювального ремонту складає 80 601,05 грн та страховий акт № 05475/51/922 від 21.02.2022 відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 60 640,84 грн.
У той же час, відповідачем до відзиву було додано ремонтну калькуляцію №03708_51 від 10.11.2023 згідно якої вартість відновлювального ремонту складає 24 137,58 грн та страховий акт №2318/01/50/2022/1 згідно з якими сума страхового відшкодування становить 18 731,05 грн з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,52.
Відповідач, обґрунтовуючи визначену суму страхового відшкодування зазначає, що ним здійснено розрахунок вартості відновлювального ремонту задньої частини автомобіля «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 , яку було пошкоджено застрахованим у відповідача автомобілем «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 , в той час як позивачем було розраховано страхове відшкодування з урахуванням ремонтом задньої та передньої частини автомобіля «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_4 , який було пошкоджено внаслідок зіткнення з іншим автомобілем, а саме - «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_3 .
Позивач у заяві про зменшення погодився із розміром страхового відшкодування у розмірі 18 731,05 грн, що визначена відповідачем на підставі ремонтної калькуляції №03708_51 від 10.11.2023 та страхового акту №2318/01/50/2022/1 та наданим відповідачем розрахунком суми страхового відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 37.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Як встановлено судом, позивачем на адресу відповідача направлено Заяву про виплату страхового відшкодування №03603/9222 від 20.10.2022, у якій позивач зазначив про необхідність здійснення відшкодування шкоди (в порядку регресу) в розмірі 60 640,84 грн. Зазначену заяву отримано відповідачем 07.11.2022 що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0504511607718.
Відповідно до ч. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР/207112893) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн., франшиза - 0 грн. Наведені відомості підтверджуються інформацією з бази даних МТСБУ.
Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
За таких обставин, враховуючи вартість ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а також, визначені полісом № ЕР/207112893 розміри лімітів відповідальності - 130 000,00 грн та франшизу - 0 грн, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 18 731,05 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 563,82 грн та 3% річних у розмірі 398,74 грн.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат (період: з 09.02.2023 по 25.10.2023) та 3% річних (період: з 09.02.2023 по 25.10.2023) суд зазначає, що визначені позивачем періоди нарахування є обґрунтованими, а розрахунок арифметично правильним, відтак, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 563,82 грн та 3% річних у розмірі 398,74 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем, також, заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 6 284,40 грн за період з 09.02.2023 по 25.10.2023.
Відповідно до п. 36.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунки пені, суд зазначає, що обґрунтованим періодом нарахування є період з 07.02.2023 (перший день прострочення) по 07.08.2023 (шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано), разом з тим, оскільки, суд не може виходити за межі позовних вимог, судом здійснено перерахунок пені за період з 09.02.2023 (як визначено в позові позивачем) по 07.08.2023 та встановлено, що обґрунтованою сумою пені, що підлягає до стягнення з відповідача є сума пені в розмірі 4 584,75 грн, а отже вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у вказаній сумі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б,2 під'їзд; ідентифікаційний код: 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Тас» (03117, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 65; ідентифікаційний код: 30115243) 18 731 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять одна) грн 05 коп. страхового відшкодування, 398 (триста дев'яносто вісім) грн 74 коп. 3% річних, 563 (п'ятсот шістдесят три) грн 82 коп. інфляційних втрат, 4 584 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) грн 75 коп. пені та 2 508 (дві тисячі п'ятсот вісім) грн 40 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Картавцева