ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.01.2024Справа № 910/13312/23
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Україна"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"
про стягнення 97349,37 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" 97349,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №15122020 від 15.12.2020 в частині оплати поставленого позивачем товару у встановлений цим правочином строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/13312/23, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Копію ухвали суду від 28.08.2023 направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса", яка вказана в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, та вручено представнику відповідача 04.09.2023, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492261129.
Відповідно до ч.1 ст.113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.ч.1, 2 ст.114 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, враховуючи встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 строк, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву до 19.09.2023 включно, однак у визначений строк відзив на позов подано не було.
Відзив на позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" був направлений на адресу суду засобами поштового зв'язку 04.10.2023 та надійшов до суду без клопотання про поновлення пропущеного строку для вчинення відповідної дії, у зв'язку з чим зазначений документ залишається судом без розгляду.
Відповідно, немає підстав для розгляду аргументів відповідача, викладених у відзиві на позов.
За приписами ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Справу розглянуто в розумні строки, враховуючи запровадження в Україні воєнного стану та постійні сигнали повітряної тривоги в місті Києві, що впливає на особливості роботи Господарського суду міста Києва.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
15.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ-Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дієса" (покупець) укладено договір №15122020 із протоколом розбіжностей до нього (далі - договір).
Відповідно до умов п.1.1 цього договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товари народного споживання, а саме електропобутові товари (побутові холодильники, морозильники, машини і прилади для механізації побутових робіт, побутові прилади для очищення, зволоження, кондиціонування повітря, електроосвітлювальну арматуру і електролампи, електронагрівальні прилади, провідникові вироби і т.д. і т.п.), телерадіотовари (електропрогравальну, звукозаписувальну апаратуру, апаратуру для відеозапису та відтворення зображення і звуку, носії для запису звуку, платівки, телевізійні приймачі, частини, вузли, а також деталі до них і т.д. і т.п.), комп'ютерну техніку (комп'ютерна техніка та її комплектуючі, носії інформації, очищуючі засоби), далі по тексту - товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.2.1 договору товар поставляється партіями. Номенклатура партії товару, його кількість і ціна встановлюються за погодженням сторін на підставі заявки покупця на поставку відповідної партії товару, далі - заявка, і вказуються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, які є специфікацією в розумінні ст.266 Господарського кодексу України.
Датою поставки вважається дата підписання сторонами відвантажувальних документів (видаткових накладних, ТТН) на товар (п.2.7 договору).
Пунктом 2.9 договору постачальник разом з товаром зобов'язується передати покупцеві наступні документи: оригінал рахунку-фактури з зазначенням товару, кількості, ціни за одиницю та вартості всієї партії товару. Рахунок-фактура, який виставляється постачальником, якщо дозволяють технічні можливості постачальника, повинен містити посилання на номер і дату укладення цього договору; товарно-транспортну накладну або інший рівнозначний транспортний документ; видаткову накладну (при розбіжностях у фактичній кількості прийнятого товару з кількістю товару вказаного у супровідній документації, невід'ємною частиною видаткової накладної є акт приймання товару, складений за формою, погодженою сторонами в додатку №1 до договору); копію декларації відповідності та/або сертифіката відповідності продукції вимогам технічних регламентів (по кожному найменуванню товару). При наступних поставках таких найменувань товару допускається надання додатків до товаросупровідних первинних документів, що містять відомості про реєстрацію декларації (реєстраційний номер, дата видачі, інформація про термін дії, орган видачі), паспорт якості, санітарно-гігієнічне свідоцтво, екологічні висновки, якщо такі документи потрібні до певного виду товару відповідно до законодавства України; інформацію про продукцію (гарантійний талон від виробника на кожну одиницю товару; інструкцію з експлуатації українською мовою на кожну одиницю товару; документи, які підтверджують якість товару та інші документи, необхідні відповідно до чинного законодавства України).
Згідно п.3.2 договору загальна ціна цього договору визначається виходячи з вартості фактично поставленого постачальником покупцеві товару та складається з сум, зазначених у видаткових накладних, підписаних обома сторонами. Орієнтовна вартість товару за цим договором складає 900000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 150000,00 грн.
Покупець оплачує кожну партію фактично прийнятого товару протягом 30 календарних днів з дати поставки відповідної партії товару, але в кожному разі не раніше дати отримання повного комплекту документів на товар (партію товару), зазначеного в п.2.9 цього договору. Форма оплати - безготівковий розрахунок (п.3.5 договору).
Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 15 грудня 2025 року (п.9.1).
Як стверджує позивач у позовній заяві, ним було поставлено, а відповідачем прийнято товар у період з 15.12.2020 по 04.07.2023 на загальну суму 885982,24 грн, останнім сплачено за отриманий товар 730783,69 грн та повернуто товар на суму 57849,18 грн, що підтверджується видатковими накладними, накладними на повернення товару, виписками банку з рахунку позивача та платіжними дорученнями відповідача, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом.
При цьому, за твердженнями позивача, станом на дату звернення до суду з відповідним позовом у відповідача наявна заборгованість перед позивачем на загальну суму 97349,37 грн.
24.07.2023 позивач звернувся до відповідача з листом за вих.№24/07/23 від 24.07.2023 з вимогою про сплату заборгованості, однак відповідач зазначену заборгованість у повному обсязі не сплатив, на претензію не відповів.
24.07.2023 між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за договором, відповідно до якого станом на 24.07.2023 заборгованість відповідача перед позивачем склала 97349,37 грн.
Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач не сплатив 97349,37 грн за отриманий товар, у зв'язку з чим позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.ч.1. 2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.
Матеріалами справи підтверджено, що у період з 15.12.2020 по 04.07.2023 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 885982,24 грн, останнім сплачено за отриманий товар 730783,69 грн та повернуто товар на суму 57849,18 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними, накладними на повернення товару, виписками банку з рахунку позивача та платіжними дорученнями відповідача, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом.
Наявні в матеріалах справи видаткові накладні підписані сторонами без зауважень та заперечень, а отже відсутні підстави вважати, що позивач не дотримався положень п.2.9 договору та не передав відповідачу разом із товаром відповідні товаросупровідні документи. Жодного зауваження щодо якості та кількості поставленого товару відповідач не висловив.
Крім того, 24.07.2023 між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за договором, відповідно до якого станом на 24.07.2023 заборгованість відповідача перед позивачем склала 97349,37 грн, що додатково свідчить про прийняття відповідачем поставленого позивачем товару.
Обставини щодо належного виконання позивачем зобов'язань з поставки товару не були спростовані, доказів не прийняття товару відповідачем чи висування останнім претензій щодо поставленого позивачем товару суду також не надані.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно умов п.3.5 договору покупець оплачує кожну партію фактично прийнятого товару протягом 30 календарних днів з дати поставки відповідної партії товару, але в кожному разі не раніше дати отримання повного комплекту документів на товар (партію товару), зазначеного в п.2.9 цього договору.
З урахуванням положень ст.530 Цивільного кодексу України та вищезазначеного пункту договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого позивачем товару настав.
Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання по оплаті зазначеного товару належним чином та у строк, встановлений укладеним між сторонами договором виконав частково, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість загальну суму 97349,37 грн, а отже позовні вимоги позивача про стягнення зазначеної суми заборгованості є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 45, ідентифікаційний код 36483471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Україна" (03067, місто Київ, вулиця Олекси Тихого, будинок 42а, офіс 310, ідентифікаційний код 38727498) 97349 (дев'яносто сім тисяч триста сорок дев'ять) грн 37 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М.Смирнова