ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.01.2024Справа № 910/17518/23
за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про визнання договору неукладеним
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання,
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання договору неукладеним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» Договір транспортування природного газу № 1910000215 від 31.12.2019, за твердженням позивача, не відповідає вимогам закону, а відтак позивач просить суд визнати неукладеним вказаний Договір.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 позовну заяву залишено без руху.
22.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
За змістом ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 19.12.2023.
08.12.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У підготовче засідання 19.12.2023 прибув представник відповідача, представники позивача у підготовче засідання не прибули.
Представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 19.12.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 09.01.2024.
25.12.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
28.12.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
06.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від Вітюка Василя Вікторовича (визначено як представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз») надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
09.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи.
У підготовче засідання 09.01.2024 прибув представник відповідача, представники позивача у підготовче засідання не прибули.
Представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову без розгляду.
Суд розглянувши клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст. 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Так, як було зазначено вище клопотання про залучення до участі у справі третьої особи надійшло до суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 та відповідно скріплене його електронним цифровим підписом.
На підтвердження повноважень на здійснення представництва Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» в матеріалах справи міститься копія Довіреності №133 від 12.10.2023, яка видана без права передоручення повноважень іншим особам на термін по 31.12.2023 включно.
Однак, зазначена довіреність не приймається судом як належний доказ на підтвердження наявності у Вітюка В.В. повноважень здійснювати представництво позивача в межах справи № 910/17518/23, з 01.01.2024 зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
За визначенням, наведеним у ст.237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч.ч.1, 3 вказаної статті).
Відповідно до ч.1 ст. 247 ЦК України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
Таким чином, строк дії Довіреності №133 від 12.10.2023 закінчився починаючи з 01.01.2024.
З огляду на викладене, оскільки клопотання про залучення до участі у справі третьої особи не підписано уповноваженим представником позивача, суд прийшов до висновку про повернення клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про залучення до участі у справі третьої особи у справі № 916/2001/23 заявнику.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
19.12.2023 судом було надіслано позивачу виклик у підготовче засідання, призначене на 09.01.2024.
Однак, позивач у підготовче засідання 09.01.2024 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи або заяв про розгляд справи за відсутності представника позивача не подавав.
При цьому, про розгляд судом справи у підготовчому засіданні, призначеному на 09.01.2024, позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа до електронного кабінету позивача від 19.12.2023.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 та 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.
За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У рішенні у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті заявленого спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
У постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/23344/17, від 15.01.2019 у справі №914/794/18, від 22.01.2019 у справі №922/2584/18, суд зазначив, що аналіз положень статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про можливість розгляду позовних вимог у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце проведення судового засідання позивача (його представника), неповідомлення про причини такої неявки позивача лише за наявності двох умов - якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та, одночасно, якщо його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, положення зазначених статей не пов'язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15.
Також, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Таким чином, розгляд справи за відсутності позивача можливий за сукупністю наявності таких підстав як подання заяви про розгляд справи за відсутності позивача, а також наявність підстав вважати, що його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Наявність підстав вважати, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи за відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача не може слугувати підставою для розгляду справи за відсутності позивача та ухвалення відповідного рішення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у підготовче чи судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що позивач не з'явився в підготовче засідання, не повідомив про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, відтак, задовольняє клопотання відповідача.
За наведених обставин, керуючись ст. 170, п. 4 ч. 1 ст. 226, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про залучення до участі у справі третьої особи - повернути без розгляду.
2. Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання договору неукладеним залишити без розгляду.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.В. Картавцева