ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
12.01.2024Справа № 910/305/24
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОЙЛ» визнання пунктів договорів недійсними та стягнення заборгованості у розмірі 157 080 грн. 30 коп.
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОЙЛ» про визнання пунктів договорів недійсними та стягнення заборгованості у розмірі 157 080 грн. 30 коп.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 та додані до неї документи, дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Положеннями частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. При цьому зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов'язковість об'єднання декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України, позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об'єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на трьох договорах, а саме:
- Договорі купівлі - продажу №91 від 26.09.2022 року;
- Договорі купівлі - продажу №92 від 28.09.2022 року;
- Договорі купівлі - продажу №99 від 07.10.2022 року, а також об'єднано позовні вимоги щодо наявності підстав для визнання недійсними пунктів кожного з вищезазначених трьох договорів.
Однак, заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, а саме:
- підстави виникнення вимог позивача різні - Договір купівлі - продажу №91 від 26.09.2022 року; Договір купівлі - продажу №92 від 28.09.2022 року; Договір купівлі - продажу №99 від 07.10.2022 року;
- обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі Договорі купівлі - продажу №91 від 26.09.2022 року; Договорі купівлі - продажу №92 від 28.09.2022 року; Договорі купівлі - продажу №99 від 07.10.2022 року, а також обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача щодо визнання недійсними пунктів вказаних договорів не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з трьох правочинів.
Крім того, Суд зазначає, що заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою та не є основними та похідними позовними вимогами відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даному випадку вимоги Позивача щодо визнання недійсними пунктів договорів та вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОЙЛ» заборгованості кожного з трьох договорів не є похідними вимогами від вимог за кожним з таких договорів.
При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо визнання недійсними пунктів кожного з Договору купівлі - продажу №91 від 26.09.2022 року; Договору купівлі - продажу №92 від 28.09.2022 року; Договору купівлі - продажу №99 від 07.10.2022 року, судом має бути досліджено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними. Крім того, при вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення з Відповідача суми перерахованого ПДВ за кожним з договором слід дослідити наявність підстав для такого стягнення. За поданою Позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню три окремих спори між тими ж сторонами з трьома похідними вимогами до кожного з такого спору. Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання Відповідачем кожного договору окремо, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами з дослідженням поданих на підтвердження вказаних вимог відповідних доказів, судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов'язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по двом договорам, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов'язань підставою вважати їх такими, що виникли з договорів тощо. Також підлягають встановленню обставини щодо наявності підстав для визнання недійсними пунктів договорів й, як наслідок, стягнення з відповідача на користь позивача надмірно перерахованого ПДВ за кожним з договорів.
Крім того, судом має бути надана оцінка щодо наявності підстав для можливості стягнення з відповідача інфляційних та 3 Річних за кожним з договорів, зокрема, встановлення настання строку для сплати безпідставно набутих коштів, наявності прострочення позадоговірного зобов'язання відповідача по кожному договору, наявності підставі для стягнення з відповідача на користь позивача суми безпідставно набутих коштів за кожним договором окремо тощо.
Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад та правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, Суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 173 ГПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог та ті, що мають бути ще витребувані докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам відповідно до вимог чинного законодавства України й умов правочинів.
Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті компетентним судом.
Враховуючи вищевикладене, Суд доходить висновку, що позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОЙЛ» про визнання пунктів договорів недійсними та стягнення заборгованості у розмірі 157 080 грн. 30 коп. підлягає поверненню Заявнику.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 173, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОЙЛ» про визнання пунктів договорів недійсними та стягнення заборгованості у розмірі 157 080 грн. 30 коп. вважати неподаною та повернути Заявникові.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 12 січня 2024 року.
Суддя О.В. Чинчин